01601 м.Київ-1, пров. Рильський, 8 (044) 278-46-14
29.05.2012 № 25/030-12
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Чорногуза М.Г
суддів: Агрикової О.В.
Сухового В.Г.
секретар судового засідання: Марвано А.Т.,
в судове засідання з'явились представники:
від позивача: Гайченя В.Г. (директор), ОСОБА_3, довіреність б/н від 22.02.2012 р.
від відповідача: ОСОБА_4, довіреність б/н від 11.01.2012 року,
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпідводтрубопровідбуд»
на рішення господарського суду Київської області від 26 квітня 2012 року,
у справі № 25/030-12 (суддя Саванчук С.О.),
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Інжбудкомплекс», м. Київ,
до товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпідводтрубопровідбуд», смт. Макарів, Київська область,
про стягнення 47 171 грн. 86 коп.,
ТОВ «Інжбудкомплекс» звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою до ТОВ «Укрпідводтрубопровідбуд» про стягнення заборгованості (а.с. 6-8).
Рішенням господарського суду Київської області від 26 квітня 2012 року по справі № 25/030-12 позов задоволено частково, присуджено до стягнення з ТОВ «Укрпідводтрубопровідбуд» на користь ТОВ «Інжбудкомплекс» 41 347 грн. 46 коп. основної заборгованості, 437 грн. 92 коп. 3% річних, 289 грн. 42 коп. інфляційних втрат, 2 265 грн. 05 коп. пені, 1 608 грн. 47 коп. судового збору та 2 998 грн. 07 коп. витрат на послуги адвоката (а.с. 88-93).
Не погоджуючись із вказаним рішенням місцевого господарського суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 26 квітня 2012 року у справі № 25/030-12 та ухвалити нове рішення, яким в позові відмовити повністю.
Апеляційна скарга мотивована тим, що місцевим господарським судом не взято до уваги приписи пункту 4.1.9 Договору та не завершення позивачем всіх робіт, передбачених Договором.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21 травня 2012 року апеляційну скаргу відповідача прийнято до провадження та призначено розгляд справи у судовому засіданні 29 травня 2012 року.
У судовому засіданні 29 травня 2012 року, представник товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпідводтрубопровідбуд» підтримує вимоги апеляційного скарги в повному обсязі.
Представники товариства з обмеженою відповідальністю «Інжбудкомплекс», заперечують проти апеляційної скарги та просять відмовити в задоволенні апеляційної скарги та залишити рішення місцевого господарського суду в силі.
У відповідності до ч. 2 ст. 85 ГПК України, в судовому засіданні 29 травня 2012 року, було оголошено вступну та резолютивну частини постанови Київського апеляційного господарського суду.
Згідно з частиною першою статті 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила наступне.
01 вересня 2011 року між ТОВ «Інжбудкомплекс» (підрядник) та ТОВ «Укрпідводтрубопровідбуд» (замовник) було укладено договір підряду від 01 вересня 2011 року за №01-09/11 (надалі - Договір) (а.с. 13-17).
Відповідно до п. 1.1 Договору підрядник зобов'язується в межах загальної вартості Договору, визначеної у п. 2.1 цього Договору, виконати роботи зведення залізобетонних колодязів опускним методом на об'єкті: «Будівництво малоповерхової забудови адміністративно-побутового та житлового призначення на 21 км Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва», а замовник зобов'язується в межах вартості Договору, визначеної у п. 2.1, прийняти та сплатити підряднику за підрядні роботи визначену Договором грошову суму в порядку та строк, визначений цим Договором
Пунктом 2.1 Договору встановлено, що ціна останнього є динамічною.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Згідно з п. 2.5. Договору після виконання окремих етапів, та по закінченню всіх робіт замовник сплачує підряднику за виконані протягом вказаного етапу роботи та матеріали, використані протягом того ж самого етапу, за вирахуванням матеріалів, сплачених з авансу. Розрахунок проводиться протягом 5 банківських днів з дня підписання належним чином уповноваженими представниками сторін Акту приймання-передачі виконаних робіт (ф.КБ-2) та довідки (ф.КБ-3).
Пунктом 2.6 сторони передбачили, що підрядник протягом дії Договору до 28 числа кожного звітного місяця передає замовнику для оформлення відповідні Акт приймання-передачі виконаних робіт (ф.КБ-2) та довідку (ф.КБ-3). Замовник зобов'язується не пізніше 30 числа звітного місяця підписувати та направляти підряднику Акт приймання-передачі виконаних робіт (ф.КБ-2) та довідку (ф.КБ-3), або мотивовану відмову на адрес підрядника з переліком недоробок та зауважень до виконаних робіт.
31 жовтня 2011 року сторони підписали та скріпили печатками товариств Акт приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2011 року за формою КБ-2в та Довідку про вартість виконаних будівельних робіт за формою КБ-3 на суму 81 347 грн. 46 коп. (а.с. 74-77).
Таким чином, відповідач повинен був перерахувати позивачеві грошові кошти за виконані останнім роботи у строк до 07 листопада 2011 року (01.11.2011 + 5 банківських днів).
В апеляційній скарзі відповідач послався на те, що Акт виконаних робіт та Довідку про вартість виконаних робіт зі сторони відповідача було підписано факсимільним підписом, а не оригіналом підпису на підставі того, що позивач не завершив роботи передбачені договором та оплачено 40 000 грн. з надією на те, що ще пришвидшить закінчення робіт позивачем.
Тобто, сам відповідач вказав на те, що Акт КБ-2в та Довідка КБ-3 за жовтень 2011 року були ним підписані та скріплені печаткою.
Проте, відповідач не провів повної оплати за підписаними Актом КБ-2в та Довідкою КБ-3 за жовтень 2011 року, чим порушив умови укладеного договору. Після оплати 40 000 грн. 00 коп., що підтверджується банківською випискою з особового рахунку (а.с. 30), заборгованість відповідача склала 41 347 грн. 46 коп.
Слід відзначити, що доказів оплати заборгованості відповідачем не надано.
Посилання відповідача на пункт 4.1.9 Договору, як на підставу обґрунтованого невиконання своїх обов'язків з оплати виконаних робіт, відхиляються судовою колегією з огляду на те, що згаданий пункт закріплює обов'язок позивача здійснити певну роботи, виконання якої не є обов'язковою умовою для оплати фактично виконаних робіт або відкладальною умовою оплати в разі невиконання робіт, передбачених цим пунктом.
Таким чином, позов у частині стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 41 347 грн. 46коп. підлягає задоволенню.
За приписами ч.ч. 1 та 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Відповідно до п. 10.4 Договору за порушення замовником строків оплати за цим Договором, останній зобов'язується сплатити підряднику за кожний календарний день прострочення пеню в розмірі 0,5% за кожний день прострочення від суми недоплат, але не більше облікової ставки НБУ, що діє у період, за який сплачується пеня від суми невиконаного зобов'язання.
Крім того, частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши правильність нарахування пені, інфляційних та 3% річних за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій «ЛІГА:Еліт 9.1.2», колегія суддів Київського апеляційного господарського суду встановила, що місцевим господарським судом вірно розраховано та правомірно задоволено вимогу позивача про стягнення з відповідача 2 265 грн. 05 коп. пені, 289 грн. 42 коп. інфляційних втрат та 437 грн. 92 коп. трьох відсотків річних.
Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 000 грн. 00 коп. витрат на послуги адвоката.
Статтею 44 ГПК передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. У контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавалися, а їх сплату підтверджено відповідними фінансовими документами.
Судові витрати за участь адвоката у розгляді справи підлягають оплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, а їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами. Статтею 44 ГПК передбачено відшкодування зазначених витрат за послуги, надані лише адвокатом, а не будь-яким представником (позиція викладена в листі Вищого господарського суду України від 14.07.2004 року № 01-8/1270, а також в постанові Верховного Суду України від 01.10.2002 р. зі справи N 30/63).
У пункті 12 роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.98 N 02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" (з наступними доповненнями і змінами) зазначено: "Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім державного мита, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. За таких обставин суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи".
У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.
Враховуються при визначенні гонорару, тривалість розгляду справи, положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік», нормами якої установлено мінімальну заробітну плату, а також ст. 49 ГПК України, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що витрати на послуги адвоката підлягають стягненню з відповідача частково, а саме у сумі 2 998 грн. 07 коп.
Беручи до уваги те, що до фактичних обставин справи судом першої інстанції обґрунтовано і правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що в задоволенні скарги апелянта необхідно відмовити.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду стосовно встановлених обставин і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
З огляду на вищевикладене колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що місцевий господарський суд виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, в рішенні господарського суду Київської області повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами дослідженими в судовому засіданні.
Апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпідводтрубопровідбуд» на рішення господарського суду Київської області від 26 квітня 2012 року задоволенню не підлягає.
Рішення господарського суду Київської області від 26 квітня 2012 року по справі № 25/030-12 підлягає залишенню без змін.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101, п. 1 ч.1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпідводтрубопровідбуд» на рішення господарського суду Київської області від 26 квітня 2012 року у справі № 25/030-12 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Київської області від 26 квітня 2012 року по справі № 25/030-12 залишити без змін.
3. Справу № 25/030-12 повернути до господарського суду Київської області.
Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 109 ГПК України.
Головуючий суддя Чорногуз М.Г
Судді Агрикова О.В.
Суховий В.Г.