33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
"05" червня 2012 р. Справа № 11/48-10
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючий суддя Мельник О.В.
суддя Саврій В.А. ,
суддя Грязнов В.В.
при секретарі судового засідання Яремі Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницький завод "Пневматика" на ухвалу господарського суду Вінницької області від 03.05.2012 р. у справі № 11/48-10
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю " Вінницький завод "Пневматика""
до Товариства з обмеженою відповідальністю "С.М+Теплий Бетон"
про стягнення 138628,83 грн.
за участю представників:
позивача - Мельник Ю.М.,
відповідача - не з'явився,
ДВС - не з'явився,
Ухвалою господарського суду Вінницької області від 03.05.2012 року (суддя Білоус В.В.) в задоволенні заяви ТОВ "Вінницький завод "Пневматика" від 18.04.2012р. про зміну способу та порядку виконання рішення господарського суду Вінницької області від 12.05.2010 р. по справі № 11/48-10, шляхом звернення стягнення на майно ТОВ "С.М.+ Теплий бетон" в розмірі 145947,96 грн., що визначено Замостянським відділом державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції м.Вінниці в акті опису й арешту майна серії АА № 362405 від 11.11.2010р., в рахунок погашення боргу в розмірі 145947,96 грн. ТОВ "С.М.+ Теплий бетон" перед ТОВ "Вінницький завод "Пневматика" відмовлено. В задоволенні скарги ТОВ "Вінницький завод "Пневматика" від 18.04.2012р. про визнання бездіяльності Замостянського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції м.Вінниці щодо не передання арештованого майна, вказаного в акті опису й арешту майна серії АА № 362405 від 11.11.2010р., на реалізацію шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах неправомірною та зобов'язання Замостянського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції м.Вінниці здійснити усі необхідні дії щодо реалізації арештованого майна, вказаного в акті опису й арешту майна серії АА № 362405 від 11.11.2010р. шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах відмовлено.
У своїй ухвалі суд першої інстанції вказав, що в наказі господарського суду Вінницької області від 12.05.2010р. № 11/48-10 не вказується про стягнення грошових коштів з конкретного рахунку боржника чи конкретного майна, тому при відсутності в останнього грошових коштів державний виконавець уповноважений звернути стягнення на належне майно боржника без винесення ухвали про зміну способу виконання рішення. Оскільки акт опису й арешту майна складений з порушенням вимог законодавства, передбачені законом докази, які б підтверджували право власності боржника на таке майно відсутні, суд прийшов до висновку, що відмова органу ДВС в зверненні стягнення на арештоване майно і його примусової реалізації є правомірною, а скарга і заява стягувача безпідставними, а відтак не підлягають задоволенню.
Не погоджуючись із прийнятою ухвалою, ТОВ "Вінницький завод "Пневматика" звернулось із апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду Вінницької області від 03.05.2012 року скасувати та прийняти нове рішення, яким задоволити заяву про зміну способу та порядку виконання рішення та задоволити скаргу на бездіяльність державного виконавця ВДВС Замостянського міського управління юстиції м. Вінниці в повному обсязі. Апелянт зокрема зазначає, що в процесі здійснення виконавчого провадження виникли обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, зокрема небажання відділу ДВС здійснювати реалізацію майна боржника. Вважає, що належність майна, описане державним виконавцем 11.11.2010 року, саме боржнику підтверджує п. 5 угоди, котрий визначає майно орендаря для виробництва бетону. Зауважує, що інших реальних можливостей переконатись в наявності у боржника правовстановлюючих документів на таке майно нема, оскільки відсутні дані про місцезнаходження боржника. Відмінність у переліку майна в угоді та акті опису й арешту майна апелянт пояснює вживанням різних назв одних і тих же речей.
ДВС та відповідач відзивів на апеляційну скаргу не подали, їх представники у судове засідання не з'явились, про поважність причин неявки суд не повідомили. Ухвала апеляційного суду про призначення розгляду апеляційної скарги повернулась до суду з відміткою поштового відділення про вибуття ТОВ "С.М.+ Теплий бетон" за адресою вул. Гонти, 39-А, м. Вінниця.
Згідно п.3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи (п.11 Інформаційного листа ВГСУ від 15.03.2007р. №01-8/123 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році").
Враховуючи, що ухвала направлялась відповідачу за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та апеляційним судом вжиті всі заходи для належного повідомлення сторін, справу розглянуто за відсутності ДВС та представника відповідача.
У судовому засіданні представник позивача підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги, з підстав викладених у ній.
Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що ухвалу господарського суду Вінницької області від 03.05.2012 року слід залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Вінницької області від 26.04.2010 року з врахуванням ухвали про виправлення описки від 11.05.2010 року позов ТОВ "Вінницький завод "Пневматика" до ТОВ "С.М.+ Теплий бетон" про стягнення 138628,83 грн. задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 114231,13 грн. боргу по орендній платі, 4312,93 грн. - боргу по платі за спожиту електроенергію, 3117,27 грн. - боргу по оплаті за спожиту воду, 12403,35 грн. - пені, 8391,93 грн. - індексу інфляції, 1815,12 грн. - 3% річних, 1442,71 грн. - витрат зі сплати державного мита, 233,52 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
12.05.2010 року на виконання рішення № 11/48-10 від 26.04.2010 року господарським судом Вінницької області видано наказ.
Відповідно до ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон), державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. При цьому, державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом
З метою виконання рішення суду, державним виконавцем Замостянського ВДВС Вінницького міського управління юстиції вчинялись дії, направлені на встановлення наявності майна та грошових коштів боржника, зокрема, направлялись запити до УДАІ УМВС України у Вінницькій області (а.с. 22), КП Вінницького міського БТІ (а.с. 23), Інспекції державного технічного нагляду "Держтехнагляд" Вінницької ОДА (а.с. 24), Державної податкової інспекції у м. Вінниці (а.с. 26), Управління Держкомзему у м. Вінниці Державного комітету України із земельних ресурсів (а.с. 27). За наслідками вказаних виконавчих дій, жодних відомостей про майно та грошові кошти боржника не виявлено.
Поряд з тим, як вірно встановлено судом першої інстанцій 31.12.2009 року ТОВ "Вінницький завод "Пневматика" та ТОВ "С.М.+Теплий бетон" уклали угоду про розірвання договору оренди № 50 від 01.07.2008 року (а.с. 31), згідно п. 5 якої сторони визначили, що на території орендодавця (позивача) на момент підписання даної угоди у місті Вінниця, по вул. Гонти, б.39 А знаходиться майно орендаря (відповідача): дозатор, міксер, порізка бетону, компресор та форми. Ризик загибелі вказаного майна несе орендар, а орендодавець до моменту погашення боржником заборгованості з орендної плати має право притримати вказане майно на своїй території.
11.11.2010 року державним виконавцем винесено акт опису й арешту майна, серії АА № 362405, за яким описано і накладено арешт на майно, що знаходиться за адресою: м. Вінниця, вул. Гонти, 39А, а саме: 1) бункер із дозатором і вагою для завантаження цементу і попелу; 2) змішувач із рейками; 3) ємність для води з двигуном; 4) форми для заливання газоблоків в кількості 35 шт; 5) станок для порізки блоків в кількості 2 шт.; 6) компресор; 7) верстат для склеювання пакетів; 8) лічильники для води; 9) лічильники для електроенергії.
Таким чином, позивач вважає, що існують достатні підстави для вчинення державним виконавцем необхідних дій для реалізації зазначеного арештованого майна з метою виконання наказу № 11/48-10 шляхом продажу такого майна на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах. У зв'язку з викладеним, просить визнати бездіяльність ДВС Замостянського міського управління юстиції м. Вінниці неправомірною.
Відповідно до ч. 1. ст. 66 Закону (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), у разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів у обсязі, достатньому для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне такому боржникові або закріплене за ним, у тому числі на майно, що обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи (крім майна, вилученого з обороту або обмежуваного в обороті) незалежно від того, хто фактично використовує це майно.
Згідно ч. 1 ст. 6 Закону, державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Розглядаючи скаргу позивача на дії Замостянського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції м. Вінниці суд першої інстанції вірно прийшов до висновку про відмову в її задоволенні, оскільки позивачем не подано доказів, а із матеріалів справи не вбачається належність майна, зазначеного в акті серії АА № 362405 саме ТОВ "С.М. + Теплий Бетон".
Угоді від 31.12.2009 року про розірвання договору оренди № 50 від 01.07.2008 року та акту опису й арешту майна серії АА № 362405 від 11.11.2010 року судом першої інстанції надана належна правова оцінка та вказані документи правомірно визнані неналежними доказами права власності боржника на майно.
Отже, в силу приписів ч. 1 ст. 66 Закону та за відсутності правових підстав для звернення стягнення на майно, відмова органу ДВС в примусовій його реалізації є правомірною. Відтак, скарга стягувача на бездіяльність органу ДВС є безпідставною і необґрунтованою та правомірно залишена без задоволення судом першої інстанції.
Статтею 121 ГПК України передбачено, що при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Згідно роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України №02-5/333 від 12.09.1996 року "Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України" підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.
Таким чином, зміна способу і порядку виконання рішення передбачає прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими.
Обґрунтовуючи підстави звернення із заявою про зміну способу та порядку виконання рішення, позивач зазначає про відсутність будь-яких грошових коштів та майна боржника, окрім майна, визначено в акті опису майна серії АА № 362405 від 11.11.2010 року, яке виконавча служба не може реалізувати. У зв'язку з викладеним просив суд змінити спосіб та порядок виконання рішення та звернути стягнення на вказане майно.
Натомість, відмовляючи у задоволенні заяви про зміну способу та порядку виконання рішення, суд першої інстанції вірно прийшов до висновку, що зміст поданої заяви не відповідає правовій природі процедури зміни способу та порядку виконання судового рішення за ст. 121 ГПК України. Обставин, що зумовлюють неможливість виконання рішення у порядку і способом, раніше встановленими не вбачається, оскільки державний виконавець наділений повноваженнями звернути стягнення на належне боржнику майно без зміни способу і порядку виконання рішення.
Звертаючись із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення, заявник має на меті шляхом прийняття судового рішення фактично встановити право власності боржника на майно, зазначене у акті опису і арешту, серії АА № 362405 для його подальшого відчуження.
Таким чином, колегія суддів вважає посилання скаржника, викладені в апеляційній скарзі, безпідставними, документально необґрунтованими, такими, що належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді спору. Відтак, скаржник, в порушення вимог ст.ст. 33, 34 ГПК України, не довів тих обставин, на які він посилався як на підставу своїх вимог та заперечень.
Судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору судом першої інстанції, судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для скасування прийнятої у справі ухвали, а наведені в ній доводи не спростовують висновків суду.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд,
1. Ухвалу господарського суду Вінницької області від 03.05.2012 р. у справі № 11/48-10 залишити без змін, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницький завод "Пневматика" - без задоволення.
2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий суддя Мельник О.В.
Суддя Саврій В.А.
Суддя Грязнов В.В.