01601 м.Київ-1, пров. Рильський, 8 (044) 278-46-14
05.06.2012 № 5028/17/1/2012
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Коротун О.М.
суддів: Рудченка С.Г.
Верховця А.А.
при секретарі судового засідання - Кондратюк О.А.
за участю представників:
від позивача: Бут Л.І. - директор згідно наказу № 17 від 01.12.2009р., ОСОБА_3 - представник за довіреністю № 3 від 01.03.2012р.;
від відповідача: не з'явились;
розглянув апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Черешеньки" на рішення господарського суду Чернігівської області від 31.01.2012р.
у справі № 5028/17/1/2012 (суддя Кушнір І.В.)
за позовом Приватного підприємства "Арлан"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Черешеньки"
про стягнення 145 658,58 грн.
Суть рішення і апеляційної скарги:
Приватне підприємство "Арлан" звернулось до господарського суду Чернігівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Черешеньки" про стягнення 117 225,72 грн. заборгованості за договором № 01/07 від 01.07.2008р., 23 445,14 грн. штрафу, 351,68 грн. інфляційних та 879,20 грн. - 3 % річних.
Підстава позову обґрунтована неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язання в частині оплати наданих відповідачу послуг з охорони приміщення.
Рішенням господарського суду Чернігівської області від 31.01.2012 р. позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Черешеньки" на користь Приватного підприємства "Арлан" 117225 грн. 72 коп. основного боргу, 23445 грн. 14 коп. штрафу, 351 грн. 68 коп. інфляційних, 879 грн. 20 коп. - 3% річних, 2838 грн. 04 коп. судового збору.
Задовольняючи позов повністю, місцевий господарський суд виходив з того, що відповідачем належними та допустимими доказами не доведено обставин повної та своєчасної оплати послуг з охорони, надання яких підтверджується підписаними сторонами двосторонніми актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) та фактичним виконанням стороною умов укладеного договру.
Не погодившись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Черешеньки" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Чернігівської області від 31.01.2012 р. та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що місцевим господарським судом не було повно з'ясовано всіх обставин справи, зокрема, договір № 01/07 від 01.07.2008р., на підставі якого задоволено позов, не стосується предмету спору, оскільки 01.01.2011р. між сторонами укладено новий охоронний договір № 01/11. Також апелянт вказує на те, що позивач неналежним чином виконував свої зобов'язання з охорони майна відповідача, що полягає в проникненні третіх осіб в приміщення ТОВ «Черешеньки» та викраденні з останнього товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 117 000 грн. Наведені обставини, за твердженнями відповідача, є підставою у відповідності до ст. 594 ЦК України для притримання виконання ним своїх договірних зобов'язань з оплати послуг по охороні. При цьому, у зв'язку із застосуванням вказаного способу забезпечення виконання зобов'язання не можуть бути застосовані будь-які санкції. Крім того, відповідач зазначає, що позивачем не виконано покладений на нього п.п. 3.3.6 договору обов'язок по розробці та поданню на затвердження ТОВ «Черешеньки» інструкції про порядок прийому-передачі об'єкта під охорону. Позивачем не було погоджено маршрути руху інспекторів під час патрулювання території охоронюваного об'єкта відповідача.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.03.2012 р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Черешеньки" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 27.03.2012 р.
Через загальний відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. В обґрунтування вказаних доводів, позивач вказує на те, що договір № 01/11 від 01.01.2011р., на який посилається відповідач в своїй апеляційній скарзі, не містить печатки ПП «Арлан», підпис директора не належить останньому, а тому наявні сумніви щодо дійсності даного екземпляру договору. Також позивач вказує, що відповідачем жодними доказами не доведено обставин настання крадіжки. Акти здачі-прийняття робіт (послуг) підписані відповідачем без зауважень.
Розгляд справи на підставі п. п. 1-3 ч. 1 ст. 77 ГПК України неодноразово відкладався.
Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду з розгляду справ у спорах між господарюючими суб'єктами від 24.04.2012р. № 01-22/1/3 змінено склад судової колегії: головуючий суддя - Коротун О.М., судді - Верховець А.А., Рудченко С.Г. Вказаний склад колегії розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Черешеньки" у даній справі та ухвалив постанову.
Представник відповідача в судове засідання 05.06.2012р. не з'явився, про час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, про що свідчить залучене до матеріалів справи повідомлення про вручення поштового відправлення № 00740588.
Враховуючи те, що явка представників учасників апеляційного провадження судом апеляційної інстанції обов'язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статті 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком сторони, Київський апеляційний господарський суд вважає за можливим здійснити перевірку рішення господарського суду Чернігівської області в апеляційному порядку за відсутності представників відповідача за наявними матеріалами.
Представники позивача заперечили проти доводів апелянта з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу. Крім того, директор позивача зазначив, що наданий суду апеляційної інстанції договір № 01/11 від 01.01.2011р. нею не підписувався та не скріплювався печаткою ПП "Арлан". Таким чином, наданий відповідачем до матеріалів апеляційної скарги примірник вищенаведеного договору сторонами не укладався.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, розглянувши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, оглянувши оригінали наданих сторонами документів, Київський апеляційний господарський суд, -
Як вірно з'ясовано місцевим господарським судом, 01 липня 2008 року між Приватним підприємством "Арлан" (далі - виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Черешеньки" (далі - клієнт) був укладений договір № 01/07 на спеціалізовану постову охорону об'єкта (далі - договір).
В силу п. 1 ч. 2 ст. 11 та ст. 509 ЦК України між сторонами у справі виникли зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно зі ст. 978 ЦК України за договором охорони охоронець, який є суб'єктом підприємницької діяльності, зобов'язується забезпечити недоторканність особи чи майна, які охороняються. Володілець такого майна або особа, яку охороняють, зобов'язані виконувати передбачені договором правила особистої та майнової безпеки і щомісячно сплачувати охоронцю встановлену плату.
Разом з цим, відповідач звертаючись з апеляційною скаргою вказує на те, що спірні правовідносини між сторонами врегульовані іншим договором, а саме договором № 01/11 на спеціалізовану постову охорону об'єкта від 01.01.2011р. Примірник вказаного договору долучено відповідачем до матеріалів апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.
Згідно п. 9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України» від 17.05.2011р. № 7 додаткові докази приймаються апеляційним судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.
Відповідачем жодними доводами в порядку ч. 1 ст. 101 ГПК України не було обґрунтовано неможливість подання даного договору суду першої інстанції, а відтак останній не може бути прийнятий апеляційним господарським судом.
Крім того, як встановлено апеляційною інстанцією наданий відповідачем примірник договору № 01/11 від 01.01.2011р. не містить відтиску печатки позивача. При цьому, усі акти здачі-прийняття робіт послуг, що були підписані, зокрема, відповідачем містять посилання на договір № 01/07 від 01.07.2008р.
Зважаючи на вищевикладене, доводи апелянта про те, що договір № 01/07 від 01.07.2008р. не стосується предмету спору відхиляються судом як необґрунтовані.
Відповідно до п.1.1. договору клієнт (відповідач) передає, виконавець (позивач) приймає під спеціалізовану постову охорону визначене в додатку №1 до даного договору (дислокація) приміщення з всім майном, що знаходиться в ньому і належить клієнту (далі - об'єкт).
Згідно п.1.1.1. договору під майном розуміються товарно-матеріальні-цінності, предмети, речі, документи, грошові кошти, на які клієнт має право власності, або знаходяться в приміщенні на інших законних підставах.
За умовами п.п.1.2.-1.2.1. виконавець здійснює спеціалізовану постову охорону об'єкта шляхом виставлення охоронних постів і обладнанням технічними засобами охорони спостереження окремих приміщень об'єкта, з виведенням на пости, здійсненням патрулювання території об'єкта в дні і години, вказані в дислокації. В дислокації охорони об'єкта вказується найменування, адреса, кількість постів охорони, дні та час охорони. Невід'ємною частиною дислокації є план-схема об'єкта з визначеним на ній маршрутом руху інспекторів охорони.
Сума договору визначається сторонами в дислокації-рахунку, наведеному у додатку №1 до договору. У разі зміни норм витрат охорони, у тому числі при проведенні державної індексації доходів населення, інших заходів, що викликають зміну витрат на утримання охорони, вартість послуг охорони змінюється з внесенням сторонами відповідних змін в додаток №1. Оплата послуг виконавця здійснюється клієнтом щомісяця, не пізніше 20 числа кожного поточного місяця на підставі рахунку та акту виконаних робіт (п.п.2.1-2.2. договору).
Сторонами підписано додатки № 1 з 01.07.2008р., з 25.07.2008р., з 19.08.2008р., з 01.10.2008р., з 01.10.2008р., з 01.12.2009р., з 01.01.2011р., з 01.08.2011р., з 01.09.2011р. (умови розрахунку оплати за послуги виконавця).
Відповідно до п.3.4.5. договору клієнт зобов'язаний своєчасно вносити плату за послуги виконавця відповідно до умов цього договору.
Згідно п.п. 4.1. - 4.2. договору, він укладається строком на 1 рік і набуває чинності з моменту його підписання сторонами. Якщо за один місяць до закінчення строку дії договору жодна із сторін не вимагатиме його припинення, договір вважається продовженим на тих же умовах і на той же термін.
Доказів, які б свідчили про припинення договірних відносин між сторонами в порядку п.п. 4.1. - 4.2. договору матеріали справи не містять, а тому він вважається пролонгованим.
Як вірно встановлено місцевим господарським судом, позивачем на виконання умов договору за період з січня по вересень 2011 року були надані послуги з охорони, що підтверджується підписаними сторонами та скріпленими їх печатками актами здачі-прийняття робіт (надання послуг): №ОУ-0000003 від 31.01.11р. на суму 34500,00 грн.; №ОУ-0000007 від 28.02.11р. на суму 34500,00 грн.; №ОУ-0000009 від 31.03.11р. на суму 34500,00 грн.; №ОУ-0000013 від 30.04.11р. на суму 34500,00 грн.; №ОУ-0000019 від 31.05.11р. на суму 34500,00 грн.; №ОУ-0000023 від 30.06.11р. на суму 34500,00 грн.; №ОУ-0000029 від 31.07.11р. на суму 36625,16 грн.; №ОУ-0000033 від 31.08.11р. на суму 44382,00 грн.; №ОУ-0000041 від 30.09.11р. на суму 44500,00 грн. Всього на суму 332 507, 16 грн. (а.с. 12-20).
Відповідно до п.1 ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Так, в силу ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно п.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч.1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідач за надані послуги розрахувався частково, зокрема, у відповідності до акту звіряння за період з 01.01.2001р. по 31.07.2011р., сальдо на користь ПП «Арлан» станом на 31.07.2011р. складає 129 725,72 грн. Вказаний акт підписаний сторонами та скріплений їх печатками (а.с. 10). Станом на час звернення позивача з даним позовом за відповідачем рахується заборгованість в сумі 117 225,72 грн.
Разом з цим, відповідач, звертаючись з апеляційною скаргою, вказує на те, що в ніч з 14 на 15 лютого 2011 року під час охорони працівниками позивача приміщень ТОВ «Черешеньки» невстановлена особа проникла на територію товариства та таємно викрала належні відповідачу товарно-матеріальні цінності - ядохімікати для обробки насіннєвого матеріалу на загальну суму 117 000 грн. За наведеного, відповідач вважає, що з 15.02.2011р. у відповідача виникло право вимоги до позивача щодо відшкодування збитків, завданих внаслідок неналежного виконання останнім своїх зобов'язань за договором на спецохорону об'єкта. А тому, за твердженнями відповідача, у нього, відповідно, виникнуло й право на забезпечення виконання зобов'язання шляхом притримання (ст. 594 ЦК України).
Доказів, що засвідчують факт викрадення майна відповідача, матеріали справи не містять. Ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 27.03.2012р. та від 24.04.2012р. витребувано у відповідача такі докази. Проте, вимоги суду не виконано, неможливість подання доказів з причин, що не залежали від сторони, відповідачем не обґрунтовано.
Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно зі ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Таким чином, відповідачем обставин неналежного виконання позивачем своїх договірних зобов'язань з охорони об'єкта ТОВ «Черешеньки» належними та допустимими доказами не доведено, а відтак відсутні будь-які підстави стверджувати про правомірність поведінки відповідача у вигляді застосування способу забезпечення виконання зобов'язань шляхом притримання (на чому наполягає апелянт). За наведеного, доводи апелянта щодо реалізації права на притримання судом апеляційної інстанції не приймаються до уваги, як необґрунтовані.
При цьому, апеляційна інстанції відзначає, що в оскаржуваному рішенні місцевим господарським судом підставно вказано про те, що відповідачем без будь-яких зауважень та заперечень були підписані акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) (в.т. і за лютий 2011р.) та акт звірки розрахунків. Можливості зменшення розміру плати за надані відповідачу послуги з охорони або її несплати у зв'язку з крадіжкою договірними відносинами не врегульовано. Іншого правочину з врегулювання даного питання між сторонами не укладено.
Крім того, Київський апеляційний господарський суд погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що в разі завдання неналежними діями позивача матеріальної шкоди відповідачу, вказане є підставою для звернення ТОВ «Черешеньки» з окремим позовом про відшкодування збитків. В рамках такої справи позивач повинен довести наявність всіх складових цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника, а також розмір збитків.
Сторони не обмежені правом на звернення до суду з окремим позовом про стягнення збитків в загальному порядку згідно зі ст. 1 ГПК України.
Доводи апелянта щодо неналежного виконання позивачем договірних зобов'язання, зокрема, у зв'язку з порушенням останнім умов пп. 3.3.6 договору (щодо складання та подання на затвердження клієнту інструкції) судом апеляційної інстанції відхиляються, оскільки відповідачем жодним чином необґрунтовано вплив наведених обставин на настання негативних наслідків, які, зокрема, відповідачем жодними доказами в розумінні ст. ст. 33, 34 ГПК України не підтверджено.
Зважаючи на вищевикладене, а також приймаючи до уваги, що інших доказів в спростування обставин наявності заборгованості з оплати вартості наданих послуг за договором № 01/07 від 01.07.2008р. матеріали справи не містять та не були надані під час перегляду справи в апеляційному порядку, Київський апеляційний господарський суд вважає, що позовні вимоги про стягнення 117 225,72 грн. основної заборгованості є обґрунтованими та правомірно були задоволені господарським судом Чернігівської області.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки.
Неустойкою (штрафом, пенею), у відповідності до ст. 549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Згідно зі ст. 230 ГК України штрафними санкціями визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
За умовами п.2.3. договору, у випадку несвоєчасної оплати за цим договором нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в момент прострочення, від недоплаченої суми за кожен день прострочення та штраф у розмірі 20% від суми боргу.
Враховуючи порушення відповідачем строків оплати, передбачених умовами договору, позивачем обґрунтовано нараховано, а судом першої інстанції правомірно стягнуто з відповідача штраф у розмірі 20% від суми боргу, що становить 23 445,14 грн.
Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд апеляційної інстанції, здійснивши перевірку розрахунку встановив, що місцевим господарським судом правомірно задоволено позов в частині стягнення суми, на яку збільшився розмір боргу внаслідок інфляційних процесів за період з жовтня по грудень 2011р. в розмірі 351,68 грн. та 3 % річних - 879,20 грн. за період з 30.09.2011р. по 31.12.2011р.
Доводи апелянта в частині неможливості застосування будь-яких санкцій у зв'язку із застосуванням відповідачем передбаченого ст. 549 ЦК України способу забезпечення виконання зобов'язання відхиляються судом апеляційної інстанції з вищенаведених у даній постанові підстав.
Враховуючи вищевикладене, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції в розумінні ст. 104 ГПК України.
Судові витрати покладаються на апелянта в порядку ст. 49 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 32-34, 43, 49, 99, 101 -105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Черешеньки" на рішення господарського суду Чернігівської області від 12.12.2011р. у справі № 5028/17/1/2012 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Чернігівської області від 12.12.2011 року у справі № 5028/17/1/2012 залиши без змін.
3. Матеріали справи № 5028/17/1/2012 повернути до господарського суду Чернігівської області.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Головуючий суддя Коротун О.М.
Судді Рудченко С.Г.
Верховець А.А.