01601 м.Київ-1, пров. Рильський, 8 (044) 278-46-14
05.06.2012 № 14-10-08/2102
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Разіної Т.І.
суддів: Сотнікова С.В.
Дзюбка П.О.
за участю представників сторін:
від скаржника: ОСОБА_2 - представник за дорученням №78/05 від 04.01.2012 року;
від закритого акціонерного товариства «Фінансово-енергетична компанія «Тай-Пен Холдінг»: ОСОБА_3 - представник за дорученням № 01-06 від 01.06.2010
від ініціюючого кредитора: не з'явилися;
від боржника: не з'явилися;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Драбівському районі Черкаської області на ухвалу господарського суду Черкаської області від 19.04.2012 року, що прийнята за результатами розгляду заяви закритого акціонерного товариства «Фінансово-енергетична компанія «Тай-Пен-Холдінг» про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали господарського суду Черкаської області від 26.05.2005 року
у справі № 14-10-08/2102 (суддя Ю.А. Хабазня)
за заявою Української корпорації «Укрнафтопродукт», м. Київ
до боржника відкритого акціонерного товариства «Шрамківський цукровий завод», смт. Шрамківка Драбівського району Черкаської області
про визнання банкрутом
Ухвалою арбітражного суду Черкаської області від 05.06.2000 року порушено провадження у справі № 08/2102 за заявою Української корпорації «Укрнафтопродукт» про визнання банкрутом відкритого акціонерного товариства «Шрамківський цукровий завод».
Ухвалою підготовчого засідання арбітражного суду Черкаської області від 03.08.2000 року у справі № 08/2102 зобов'язано кредитора Українську корпорацію «Укрнафтопродукт» в 10-ти денний термін подати до офіційних друкованих органів оголошення про порушення справи про банкрутство та призначено розпорядником майна боржника Зозулю Сергія Івановича.
В вересні 2000 року до арбітражного суду Черкаської області звернувся Драбівський райвідділ Пенсійного фонду України з заявою про визнання його кредитором по відношенню до боржника на суму 716755,87 грн., з яких 413290,86 грн. недоїмка по збору, 303465,01 грн. - пеня, 7156,00 грн. - регресні вимоги.
Ухвалою арбітражного суду Черкаської області від 04.05.2000 року у справі № 08/2102 було визнано, зокрема, вимоги Драбівського районного відділення Пенсійного фонду України на суму 413290,86 грн.
Постановою арбітражного суду Черкаської області від 07.11.2002 року у справі № 08/2102 відкрите акціонерне товариство «Шрамківський цукровий завод» було визнано банкрутом.
В квітні 2005 року до господарського суду Черкаської області звернулося управління Пенсійного фонду України у Драбівському районі з заявою про визнання останнього поточним кредитором відкритого акціонерного товариства «Шрамківський цукровий завод» на суму 323837,34 грн., з яких 303858,05 грн. - недоїмки, 520,00 грн. - пені, 15934,90 грн. - витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, 3524,39 грн. - регресні вимоги.
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 26.05.2005 року у справі № 10-08/2102 визнано вимоги поточного кредитора - управління Пенсійного фонду України в Драбівському районі до банкрута - відкритого акціонерного товариства «Шрамківський цукровий завод» на суму 323837,34 грн.
В січні 2012 року кредитор, закрите акціонерне товариство «Фінансово-енергетична компанія «Тай-Пен-Холдінг» звернулося до господарського суду Черкаської області з заявою від 30.01.2012 про перегляд ухвали господарського суду Черкаської області у справі № 14-10-08/2102 від 26.05.2005, якою було визнано вимоги управління Пенсійного фонду України в Драбівському районі за нововиявленими обставинами.
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 19.04.2012 у справі № 14-10-08/2102 (суддя Ю.А. Хабазня) скасовано ухвалу суд від 26.05.2005 у цій справі за ново виявленими обставинами; визнано управління Пенсійного фонду в Драбівському районі поточним кредитором на суму 2395,32 грн. та віднесено їх до третьої черги.
Дана ухвала мотивована тим, що керуючий ОСОБА_6, який на час прийняття ухвали суду, що переглядається за нововиявленими обставинами був ліквідатором банкрута, безпідставно створив документ (доказ), яким установлено (задекларовано) зобов'язання боржника сплатити кредитору (органу ПФУ) певну грошову суму не надав суду та не передав наступному ліквідатору хронологічну таблицю платіжних документів про надходження коштів та використання коштів за договором купівлі-продажу цілісного майнового комплексу боржника із зазначенням щодо кожної операції в таблиці дати, номера платіжного документа, суми, платника, одержувача, що встановлено рішенням господарського суду міста Києва від 06.12.2011 у справі № 13/498.. Таким чином, факт відсутності цих документів, про що заявив ОСОБА_6, а отже обставина (факт) виплати заробітної плати не відбувся, і відповідно факт виникнення заборгованості також не відбувся. Дана обставина є істотною, оскільки з її наявністю пов'язується як виникнення обов'язку у боржника сплатити (а у кредитора - права отримати) певну грошову суму, так і суть прийнятого рішення - виникнення такого обов'язку тягне до задоволення вимоги, відсутність такого обов'язку тягне до відмови у визнанні вимог.
Враховуючи, що лише ліквідатор банкрута володіє даними про те, які документи боржником створено, а останній - ОСОБА_6 дану обставину приховував, суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що дані обставини не були і не могли бути відомі заявнику «Тай Пен Холдінг», тому суд погодився з тим, що заявник дізнався про них після винесення рішення суду від 06.12.2012 зі звіту ліквідатора банкрута від 18.01.2012 №6083/14-10-08/2102
В той же час, зважаючи на наявні у справі докази, а саме розрахунки фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за період з 01.01.2004 по 31.01.2005 на суму 2395,32 грн. вказана сума, на думку суду першої інстанції, підлягає визнанню як поточна заборгованість на момент винесення рішення 26.05.2005, які підлягають погашенню у третю чергу (оскільки стягнення зазначених платежів передбачено п.2 Прикінцевих і перехідних положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст.2 і 4 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», а тому вказана сума є збором (обов'язковим платежем);
При цьому, суд керувався ст.ст. 41, 86, 112 Господарського процесуального кодексу України.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, управління Пенсійного фонду України в Драбівському районі Черкаської області подало до Київського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу від 24.04.2012, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Черкаської області від 19.04.2012 у справі № 14-10-08/2102 та за результатами розгляду апеляційної скарги прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви закритого акціонерного товариства «Фінансово - енергетична компанія «Тай-Пен-Холдінг» про перегляд ухвали господарського суду Черкаської області від 26.05.2005 року у зв'язку з ново виявленими обставинами, а ухвали господарського суду Черкаської області від 26.05.2005 року залишити в силі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що під час перегляду справи за нововиявленими обставинами не було з'ясовано судом першої інстанції всіх обставини, що мають значення для справи, що згідно п.1 ч. 1 ст.104 ГПК України є підставою для скасування або зміни рішення. Так, скаржник не погоджується з тим, що суд не прийняв як доказ по справі додаток-1 та розрахунок суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування а також з висновком суду, що арбітражний керуючий ОСОБА_6 безпідставно створив документ (доказ), яким задекларував зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму. Крім цього, в судовому засіданні по даній справі, яке відбулося 27.03.2012 року представником від Управління ПФУ в Драбівському районі надавалися для огляду індивідуальні відомості про застрахованих осіб (колишніх працівників підприємства-банкрута), які підтверджують факт нарахування та виплати заробітної плати в 2000-2003 роках (тобто після порушення провадження у справі про банкрутство), однак, які безпідставно не були взяті судом до уваги. Також, скаржник зазначає, що факт відсутності бухгалтерської документації, що підтверджує нарахування та виплату заробітної плати, був відомий суду під час винесення ухвали від 26.05.2005 року, отже цей факт не є нововиявленою обставиною, а тому були відсутні підстави для перегляду ухвали господарського суду Черкаської області від 26.05.2005 року за нововиявленими обставинами.
05.06.2012 року через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду представником закритого акціонерного товариства Фінансово-енергетичної компанії «Тай-Пен Холдінг» додано до матеріалів справи відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу місцевого господарського суду - без змін.
В судовому засіданні 05.06.2012 року представник Управляння Пенсійного фонду України в Драбівському районі Черкаської області в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та просив останню задовольнити з підстав, викладених в ній.
Представник кредитора - закритого акціонерного товариства «Фінансово-енергетична компанія «Тай-Пен Холдінг» в судовому засіданні заперечив вимоги апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.
Представники ініціюючого кредитора, боржника та інші учасники провадження у справі в судове засіданні 05.06.2012 не з'явилися, про причини неприбуття суд не повідомили.
Враховуючи те, що учасники провадження у справі про дату, час та місце слухання справи повідомлялися належним чином, а також обмеження процесуального строку розгляду скарг на ухвали місцевих господарських судів, колегія суддів вважає можливим здійснити перегляд ухвали місцевого господарського суду в даній справі за наявними матеріалами справи та без участі їх представників.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Частиною 2 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) встановлено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (надалі - Закон).
Частиною 5 ст. 106 ГПК України встановлено, що апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.
Статтею 43 ГПК України визначено, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
Частиною 2 ст. 34 ГПК України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування.
У відповідності до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Заява закритого акціонерного товариства «Фінансово-енергетична компанія «Тай-Пен-Холдінг» про перегляд ухвали господарського суду Черкаської області у справі № 14-10-08/2102 від 26.05.2005 за нововиявленими обставинами мотивована тим, що ухвала суду не відповідає факту списання визнаної заборгованості; що заробітна плата працівників боржника мала б становити 1277681,41 грн. для виникнення вимог у кредитора; що факт виплати заробітної плати, покладений в основу ухвали суду, спростовується судовим рішенням від 06.12.2011 у справі № 13/498 господарського суду міста Києва (яким установлено, що арбітражний керуючий ОСОБА_6 не передав новопризначеному ліквідатору банкрута, арбітражному керуючому Юдицькому О.В. бухгалтерські документи, які підтверджують нарахування та виплату заробітної плати, з чого заявник приходить до висновку про їх відсутність; що про вищевикладені обставини заявник дізнався зі звіту арбітражного керуючого Юдицького О.В. від 18.01.2012.
Як у суді першої інстанції так і під час апеляційного перегляду оскаржуваної ухвали представник заявника - закритого акціонерного товариства «Фінансово-енергетична компанія «Тай-Пен-Холдінг» надав пояснення, відповідно до яких: підставою для перегляду ухвали суду від 26.05.2005 є п. 1 ч. 2 ст. 112 Господарського процесуального кодексу України; що обставини відсутності бухгалтерських документів, які підтверджують нарахування та виплату заробітної плати в ліквідаційній процедурі, та сумнівність в розмірі цих нарахувань, за своєю юридичною суттю і є фактичними даними, що спростовують факти, покладені в основу ухвали суду від 26.05.2005; скаржник має право на подання заяви незважаючи на те, що з дня набрання ухвалою суду від 26.05.2005 законної сили минуло більше трьох років з огляду на п. 4 Прикінцевих і перехідних положень Закону України від 20.12.2011 №4176-VI; ухвала суду від 26.05.2005 винесена без участі сторін, які не були повідомлені належним чином.
Відповідно до ст. 112 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами. Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є:
1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення;
3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення;
4) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду;
5) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.
Згідно із ст. 113 Господарського процесуального кодексу України судове рішення господарського суду може бути переглянуто за нововиявленими обставинами за заявою сторони, прокурора третіх осіб, поданою протягом одного місяця з дня встановлення обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення. При цьому заява про перегляд судового рішення господарського суду з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 112 цього Кодексу, може бути подана не пізніше трьох років з дня набрання судовим рішенням господарського суду законної сили.
Строк для подання заяви про перегляд судових рішень господарського суду у зв'язку з нововиявленими обставинами обчислюється:
1) у випадку, встановленому пунктом 1 частини другої статті 112 цього Кодексу, - з дня встановлення обставин, що мають істотне значення для справи;
2) у випадках, встановлених пунктами 2, 3 частини другої статті 112 цього Кодексу, - з дня, коли вирок у кримінальній справі набрав законної сили;
3) у випадку, встановленому пунктом 4 частини другої статті 112 цього Кодексу, - з дня набрання законної сили судовим рішенням, яким скасовано судове рішення, що стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, які підлягають перегляду;
4) у випадку, встановленому пунктом 5 частини другої статті 112 цього Кодексу, - з дня ухвалення Конституційним Судом України відповідного рішення.
Отже, підставою для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені. Днем виникнення цих обставин слід вважати день, коли вони стали або мали стати відомими заявникові.
Відповідно п. 4 Прикінцевих і перехідних положень Закону України від 20.12.2011 № 4176-VI «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку здійснення судочинства» щодо судових рішень у цивільних, господарських та адміністративних справах, з моменту набрання законної сили якими до дня набрання чинності цим Законом включно пройшло три або більше років, заяви про їх перегляд за нововиявленими обставинами з підстави, передбаченої відповідно пунктом 1 частини другої статті 361 Цивільного процесуального кодексу України пунктом 1 частини другої статті 112 Господарського процесуального кодексу України, пунктом 1 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, можуть бути подані протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом.
В основу ухвали господарського суду Черкаської області від 26.05.2005 року покладено ті обставини, що «вимоги кредитора на суму 323837,34 грн. виникли в процедурі ліквідації підприємства-банкрута, що підтверджено поданими суду доказами та ліквідатором банкрута».
При цьому, які конкретно докази підтверджують цей факт в рішенні суду не вказано. До справи ж органом пенсійного фонду надано такі докази: акт звірки №35 від 14.10.2004 з додатком-1 «аналіз показників звітності по нарахованих і сплачених внесках за період з 01.01.1999 по 01.10.2004» (який не є первісним документом, що установлює чи змінює зобов'язання боржника сплатити певну грошову суму), а також розрахунками фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за на суму 2395,32 грн. (які створені органом ПФУ) і розрахунком суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за жовтень 2007 року (поданим боржником у особі ліквідатора банкрута, арбітражного керуючого ОСОБА_6 і прийнятого управлінням Пенсійного фонду України в Драбівському районі 22.11.2007, згідно з яким сальдо розрахунків на кінець звітного періоду складає 423747,14 грн. в т.ч. на відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» 14369,00 грн. та пені 520,09 грн.).
Саме остання і стала доказом тієї обставини (того факту), що у боржника наявна заборгованість перед органом пенсійного Фонду України на суму 323837,34 грн.
В той же час, апеляційний суд погоджується з місцевим господарським судом, що зазначений факт спростовується наступними обставинами справи.
Згідно з розрахунком вимог органу пенсійного Фонду України (а.с. 149 т. 10) вимоги на суму 323837,34 грн. складаються із страхових внесків у розмірі 303858,05 грн., пені 520 грн., пільгових пенсій 15934,90 грн., регресних вимог 3524,39 грн. Жодна із вказаних у ньому сум не міститься у розрахунку суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за жовтень 2007 року, який поданий боржником у особі ліквідатора банкрута, арбітражного керуючого ОСОБА_6 і прийнятий управлінням Пенсійного фонду України в Драбівському районі 22.11.2007 (крім пені, нарахування якої у ліквідаційній процедурі не допускається). Заробітна плата у сумі 949556,41 грн. ліквідатором банкрута, на яку мали б бути нараховані страхові внески у розмірі 303858,05 грн. (з розрахунку 32%) із загальної суми заявлених поточних вимог 323837,34 грн., не була виплачена. Будь-які докази її нарахування та виплати протягом ліквідаційної процедури у справі відсутні.
Вище наведе, дає можливість стверджувати, що арбітражний керуючий ОСОБА_6, який на той час був ліквідатором банкрута, безпідставно створив документ (доказ), яким установлено (задекларовано) зобов'язання боржника сплатити кредитору (органу пенсійного Фонду України) певну грошову суму.
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 17.03.2009 у даній справі арбітражного керуючого ОСОБА_6 було звільнено за неналежне виконання покладених на нього обов'язків. При цьому однією з підстав його звільнення вказано ту обставину, що на неодноразові вимоги суду ним не надано хронологічну таблицю платіжних документів про надходження коштів та використання коштів за договором купівлі-продажу цілісного майнового комплексу боржника із зазначенням щодо кожної операції в таблиці дати, номера платіжного документа, суми, платника, одержувача. ОСОБА_6 15.05.2008 вх. № 9350 (а.с.45 т.12) були надані таблиці про окремі суми надходжень та дебіторської заборгованості, однак, вони є узагальненими і не містять даних про реквізити платіжних документів, суми і їх учасників, а тому не є витребуваною судом інформацією.
Згідно з ухвалою господарського суду Черкаської області від 26.05.2005 року, щодо якого подано заяву про перегляд його за нововиявленими обставинами, виплата заробітної плати була здійснена під час ліквідаційної процедури, отже здійснена ОСОБА_6 і останній зобов'язаний був мати ці документи на момент виплати заробітної плати і надалі або передати їх новопризначеному ліквідатору банкрута або довести факт їх вибуття та вказати причини вибуття цих документів.
Рішенням господарського суду м. Києва 06.12.2011 у справі № 13/498, установлено факт відсутності цих документів (не знищення, не викрадення, а факт того, що вони не були створені), про що заявив ОСОБА_6, а отже обставина (факт) виплати заробітної плати не відбувся, і відповідно факт виникнення заборгованості також не відбувся (т. 24 а.с. 144-146).
Аналізуючи вищенаведені обставини справи та норми чинного законодавства, апеляційний суд погоджується з висновком місцевого господарського суду, що факт невиплати заробітної плати є істотною обставиною у даній справі, оскільки з її наявністю пов'язується як виникнення обов'язку у боржника сплатити (а у кредитора - права отримати) певну грошову суму, так і суть прийнятого рішення - виникнення такого обов'язку тягне до задоволення вимоги, відсутність такого обов'язку тягне до відмови у визнанні вимог.
Дані обставини не були і не могли бути відомі заявнику «Тай Пен Холдінг», оскільки даними про те, які документи боржником створено, володіє лише ліквідатор банкрута, а ОСОБА_6 дану обставину приховував, тому апеляційний суд вважає правомірним висновок місцевого суду, що заявник дізнався про них після винесення рішення суду від 06.12.2012 зі звіту ліквідатора банкрута від 18.01.2012 №6083/14-10-08/2102
Згідно із ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.
Як вбачається з аналізу показників звітності по нарахованих і сплачених внесках за період з 01.01.1999 по 01.10.2004 (а.с.153-154 т.10, далі -додаток-1), який з огляду на текст заяви органу пенсійного Фонду України є додатком до акта звірки від 14.10.2004:
- станом на 01.01.2000, тобто до порушення провадження у справі (08.06.2000), боржник мав заборгованість у сумі 558074,73 грн., сплатив за 2000 рік 17790,08 грн., а вже станом на 01.01.2001, тобто після порушення провадження у справі, але до винесення ухвали про затвердження реєстру вимог кредиторів (04.05.2001, якою вимоги органу ПФУ визнано у сумі 413290,86 грн. при заявлених 716755,87 грн.) боржник мав заборгованість 904273,47 грн.. Отже заборгованість збільшилась за рік майже вдвічі, проте визнана у меншій від вказаних у додатку 1 сум.
- станом на 01.01.2002 року (після списання та часткової сплати у 2001 році) заборгованість божника згідно з додатком 1 залишилось у сумі 297115,17 грн.
Враховуючи, що станом на 01.10.2004 вказано заборгованість 409378,14 грн., то навіть різниця (409378,14 - 297115,17) складає розмір 112262,97 грн. але не суму визнану в ухвали господарського суду Черкаської області від 26.05.2005. Як вбачається з розрахунку органу пенсійного Фонду України (а.с. 144 т. 10) страхові внески після цього (тобто за період жовтень 2004 - березень 2005 років) не нараховувались. Тож, за який період нараховано суму страхових внесків 308858,05 грн. з матеріалів справи не вбачається, тим більше що і в ухвалі суду від 26.05.2005 вказано і орган ПФУ стверджує, що вони нараховані у ліквідаційній процедурі .
За таких обставин у суду відсутня можливість встановити, яким чином змінена чи врахована серед вищеназваних сум сума визнаних вимог (413290,86 грн.) органу пенсійного Фонду України з наявних у справі доказах.
З огляду на викладене колегія суддів погоджується з судом першої інстанції та не приймає як докази по справі додаток-1 та розрахунок суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за жовтень 2007 року, поданий боржником у особі ліквідатора банкрута.
Зважаючи на наявні у справі докази, а саме розрахунки фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за період з 01.01.2004 по 31.01.2005 на суму 2395,32 грн. вказана сума правомірно визнана місцевим судом, як поточна заборгованість на момент винесення ухвали господарського суду Черкаської області від 26.05.2005 року, що підлягають погашенню у третю чергу (оскільки стягнення зазначених платежів передбачено п.2 Прикінцевих і перехідних положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. 2 і 4 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», а тому вказана сума є збором (обов'язковим платежем).
За таких обставин, місцевим господарським судом правомірно та у відповідності до вимог чинного законодавства було переглянуто ухвали господарського суду Черкаської області від 26.05.2005 року за нововиявленими обставинами та визнано управління Пенсійного фонду України в Драбівському районі поточним кредитором на суму 2395,32 грн., що підлягає погашенню у третю чергу.
Таким чином, на підставі вищевикладеного апеляційний суд не приймає до уваги твердження доводи органу пенсійного Фонду України, що зазначені в апеляційній скарзі стосовно того, що факт відсутності бухгалтерської документації був відомий суду і прямо зазначений в ухвалі суду від 26.05.2005, оскільки вони не підтверджуються ні текстом ухвали, ні будь-якими іншими доказами по справі.
У відповідності до ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Інших додаткових пояснень або доказів, окрім тих, які наявні в матеріалах справи, суду надано не було.
Враховуючи викладене, колегія суддів на підставі наявних в справі матеріалів дійшла до висновку, що відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України підстав для скасування чи зміни ухвали місцевого господарського суду не вбачає, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 41, 42, 43, 47, 32-34, 43, 86, 99, 101-103, 105, 106, 112, 113 ГПК України, Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», Київський апеляційний господарський суд
Ухвалу господарського суду Черкаської області від 19.04.2012 року у справі № 14-10-08/2102 залишити без змін, апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Драбівському районі Черкаської області залишити без задоволення.
Головуючий суддя Разіна Т.І.
Судді Сотніков С.В.
Дзюбко П.О.