01601 м.Київ-1, пров. Рильський, 8 (044) 278-46-14
30.05.2012 № 5011-10/1436-2012
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Смірнової Л.Г.
суддів: Тищенко О.В.
Чорної Л.В.
при секретарі: Дмитрина Д.О.
За участю представників:
від позивача - ОСОБА_2 особисто,
ОСОБА_3, довіреність №1031 від 06.03.2012;
від відповідача - ОСОБА_4, довіреність №16 від 28.10.2011;
Розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2
на рішення Господарського суду міста Києва від 17.04.2012
у справі № 5011-10/1436-2012 (суддя Котков О.В.)
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2
до Комунального підприємства „Володимирський ринок"
про визнання права
Суть спору та апеляційної скарги:
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Комунального підприємства „Володимирський ринок" про визнання права власності на споруду на торговому місці НОМЕР_1, секції Д, 9-го ряду на промисловому майданчику КП «Володимирський ринок» за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_2.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що зважаючи на обставини збудованого позивачем за згодою відповідача торгового місця НОМЕР_1, секції Д, 9-го ряду на промисловому майданчику КП «Володимирський ринок» за адресою: АДРЕСА_1, позивач, на підставі частини 2 статті 331 та статті 876 Цивільного кодексу України, є власником відповідного торгового місця, однак, з огляду на те, що відповідач не визнає за позивачем права власності на торгове місце НОМЕР_1, секції Д, 9-го ряду, останній звертається до суду з вимогами визнати право власності на вказану вище торгівельну споруду в судовому порядку.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.04.2012 у справі №5011-10/1436-2012 відмовлено у задоволенні позовних вимог повністю.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 17.04.2012 у справі №5011-10/1436-2012 скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позов.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, а висновки суду не відповідають обставинам справи.
Зокрема, скаржник зазначає, що торгівельне місце НОМЕР_1 було споруджено за власні кошти позивача за погодженням з відповідачем. Позивач посилається, що вартість витрат на спорудження торгівельного місця в загальній сумі склала - 37271,00 грн., а тому, за переконанням позивача, зважаючи на положення частини 2 статті 331 та статті 876 Цивільного кодексу України, власником збудованої споруди на торговому місці НОМЕР_1 секції Д 9-го ряду є позивач, оскільки ніякого договору про передачу у власність збудованого ним об'єкту між позивачем та відповідачем не існує і ніколи не існувало
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.05.2012 відновлено строк для подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Комерційний банк „Надра" прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 30.05.2012.
Через відділ документального забезпечення суду від позивача 28.05.2012 надійшли письмові пояснення, у яких позивач підтримав доводи апеляційної скарги.
В судове засідання 30.05.2012 з'явились представники сторін.
Від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому останній заперечив вимоги апеляційної скарги та просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Позивач в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив суд апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати.
Представник позивача підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив суд апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції без змін.
Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.
Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд
18 березня 2011 року між позивачем (далі - Замовник або Підприємець) та відповідачем (далі - Виконавець або Ринок) було укладено договір про надання послуг для забезпечення здійснення торгівлі №45 Д/2-2011 (далі - Договір), згідно умов якого Ринок надає Підприємцю за плату послугу, протягом визначеного в Договорі строку у вигляді надання можливості користуватися торгівельним місцем НОМЕР_1, яке знаходиться на промисловому майданчику на умовах, визначених Договором, та інші послуги для здійснення торгівлі.
Пунктами 3.4.2., 3.4.4. Договору передбачено, що Підприємець має право здійснювати за погодженням з Ринком за рахунок власних коштів реконструкцію, або поліпшення торговельного місця, встановлювати інформативний покажчик, а також встановлювати за погодженням з Ринком на торгівельному місці металеві конструкції та склопакети для здійснення торгівлі (ролети).
Позивач скористався своїм правом, передбаченим вищезазначеними пунктами договору та здійснив поліпшення торговельного місця, що підтверджується матеріалами справи.
Зокрема, з матеріалів справи вбачається, що 23 січня 2012 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Диво-Пласт» укладено договір № 2, відповідно до пункту 1.1. якого ТОВ «Диво-Пласт» виготовляє пластикові вікна з профілів, комплектуючих і по технології «ALUPLAST» для використання їх в ремонтно-будівельних роботах.
03 лютого 2003 року між позивачем та Приватним підприємцем ОСОБА_5 було укладено договір № 12, згідно з пунктом 1.1. якого ОСОБА_2 доручив, а ПП ОСОБА_5 прийняв на себе обов'язок по виконанню робіт з влаштування торгового відсіку № 5 ряду № 23 площею 8м2. В підтвердження виконання робіт по Договору між ОСОБА_2 та ПП ОСОБА_5 було складено акт виконаних робіт на суму 11065,60 грн., які ОСОБА_2 оплатив в повному обсязі, що підтверджується квитанціями № 11089, 11092, 11093 та 11098.
19 січня 2004 року між позивачем та Приватним підприємцем ОСОБА_5 було укладено договір № 80, згідно з пунктом 1.1. якого ОСОБА_2 доручив, а ПП ОСОБА_5 прийняв на себе зобов'язання по виконанню робіт з влаштування навісу перед торговим відсіком НОМЕР_1. Вартість виконаних робіт за Договором-4, які ПП ОСОБА_5 здав ОСОБА_2, що підтверджується актом виконаних робіт, становить 906,10 грн. Роботи по Договору були оплачені ОСОБА_2 в повному обсязі, що підтверджується квитанцією № 060610 (копія квитанції міститься в справі)..
Пунктом 6.1. Договору, укладеного між позивачем та відповідачем, встановлено, що договір укладається на один місяць і набирає чинності з дня його підписання сторонами. Договір вважається щомісяця подовженим, якщо не менш ніж за 7 (сім) днів до закінчення його строку однією із сторін не буде письмово заявлено про розірвання договору.
20.12.2011 відповідачем було надіслано на адресу позивача лист №708, яким повідомлено останнього, що на підставі пункту 6.3. Договору, КП «Володимирський ринок» розриває Договір № 45 Д/2-2011 від 18.03.2011 з 28.12.2011 (т.1, а.с.161). Факт надсилання відповідачем відповідного листа на адресу місця проживання позивача підтверджується рекомендованим повідомленням з відміткою поштового штемпеля про відправку та фіскальним чеком № 2060 від 21.12.2011.
Позивач посилаючись на частину 2 статті 331 Цивільного кодексу України, звернувся до місцевого господарського суду з вимогою про визнання права власності на споруду на торговому місці НОМЕР_1.
Відповідно до частини 2 статті 331 Цивільного кодексу України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).
Отже, наявні в матеріалах справи докази свідчать про здійснення Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 за рахунок власних коштів поліпшення переданого йому відповідачем за Договором торговельного місця НОМЕР_1 Д та яке внаслідок цього, в силу п.п. 3.4.2., 3.4.4. укладеного між сторонами Договору, не є новоствореним майном в розумінні частини 2 статті 331 Цивільного кодексу України.
На підставі наведеного, судова колегія вважає необґрунтованими та недоведеними заявлені позовні вимоги про визнання права власності на споруду на торговому місці НОМЕР_1, секції Д, 9-го ряду на промисловому майданчику КП «Володимирський ринок»за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_2, а тому є такими, що задоволенню не підлягають.
Враховуючи вищезазначене, Київський апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування рішення Господарського суду міста Києва у даній справі, в зв'язку з чим апеляційна скарга Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, 103, 104, 105, Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на рішення Господарського суду міста Києва від 17.04.2012 у справі №5011-10/1436-2012 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 17.04.2012 у справі №5011-10/1436-2012 залишити без змін.
3. Матеріали справи №5011-10/1436-2012 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий суддя Смірнова Л.Г.
Судді Тищенко О.В.
Чорна Л.В.