01601 м.Київ-1, пров. Рильський, 8 (044) 278-46-14
29.05.2012 № 39/210
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Агрикової О.В.
суддів: Чорногуза М.Г
Сухового В.Г.
при секретарі судового засідання Марвано А.Т.,
від позивача - Шульга Д.О., від відповідача - Стовбан Н.І.,
розглянувши апеляційну скаргу комунального підприємства «Ватутінськінвестбуд»
на рішення господарського суду міста Києва від 06.02.2012 року
у справі №39/210 (суддя Гумега О.В.)
за позовом приватного підприємства «ІНАП і К», м. Київ,
до комунального підприємства «Ватутінськінвестбуд», м. Київ,
про стягнення заборгованості 169775,39 грн.,
встановив:
У листопаді 2011 року ПП «ІНАП і К» (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до КП «Ватутінськінвестбуд» (далі - відповідач) про стягнення 169775,39 грн. заборгованості. В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що відповідач неналежним чином виконував взяті на себе зобов'язання за договором підряду від 27.02.2007 року №351-07, у зв'язку з чим за ним виникла прострочена заборгованість у розмірі 139509,89 грн. Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 7086,34 грн. та інфляційного збільшення суми боргу у розмірі 23179,16 грн.
Рішенням господарського суду міста Києва від 06.02.2012 року у справі №39/210 позов задоволено частково. Присуджено до стягнення з КП «Ватутінськінвестбуд» на користь ПП «ІНАП і К» заборгованість у розмірі 139509,89 грн., 3% річних у розмірі 7086,34 грн., інфляційне збільшення суми боргу у розмірі 21065,99 грн., державного мита у розмірі 1676,62 грн. та 233,06 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позову відмовлено. При прийнятті оскаржуваного рішення місцевий господарський суд дійшов до висновку про наявність простроченої заборгованості відповідача перед позивачем за укладеним між ними договором підряду.
Не погодившись із вказаним рішенням, відповідач подав до Київського апеляційного господарського суду скаргу, в якій просить частково скасувати рішення господарського суду міста Києва від 06.02.2012 року у справі №39/210 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на те, що відповідно до п. 2 договору підряду джерелом фінансування будівництва об'єкту «Завнішньоквартальні та внутрішньоквартальні інженерні мережі по забудові 26-а мер. ж/м Вигурівщина-Троєщина» в Деснянському районі міста Києва є кошти інвесторів забудови мікрорайону, які з моменту останньої оплати відповідачем позивачу не надходили.
Позивач не скористався своїм правом згідно ч. 1 ст. 96 Господарського процесуального кодексу України та не надав суду відзив на апеляційну скаргу, що, згідно ч. 2 ст. 96 Господарського процесуального кодексу України, не перешкоджає перегляду рішення місцевого господарського суду.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.04.2012 року у справі №39/210 апеляційну скаргу КП «Ватутінськінвестбуд» на рішення господарського суду міста Києва від 06.02.2012 року у справі №39/210 прийнято до провадження та призначено її розгляд на 08.05.2012 року.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.05.2012 року розгляд справи №39/210 відкладався на 29.05.2012 року.
В судовому засіданні 29.05.2012 року представник відповідача підтримала вимоги апеляційної скарги та просила їх задовольнити. Представник позивача в судовому засіданні 29.05.2012 року заперечив проти задоволення вимог апеляційної скарги, просив спірне судове рішення залишити без змін.
Статтею 101 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 27.02.2007 року між позивачем (генпідрядник) та відповідачем (замовник) було укладено договір підряду №351-07 (далі - договір), згідно умов якого підрядник зобов'язався за завданням замовника на свій ризик, власними і залученими силами, виконати роботи по будівництву об'єкту «Завнішньоквартальні та внутрішньоквартальні інженерні мережі по забудові 26-а мер. ж/м Вигурівщина-Троєщина» в Деснянському районі міста Києва, передати їх замовнику у встановлений строк, а замовник зобов'язувався прийняти виконані підрядником роботи та оплатити їх в сумі та строки, вказані в цьому договорі (п. 1 договору).
Згідно п. 2.1. договору договірна ціна робіт визначається на основі кошторисної документації і орієнтовно на момент укладення договору становить 50000000,00 грн.
Відповідно до п. 4.1 договору замовник зобов'язувався сплатити авансовий платіж у розмірі 30% від квартально обсягу робіт.
Як зазначає позивач та не заперечується відповідачем, останній у травні 2007 року перерахував позивачеві авансовий платіж у розмірі 1500000,00 грн.
В червні 2007 року позивачем були виконані роботи, передбачені договором, на загальну суму 1499596,80 грн., що підтверджується довідкою про вартість виконаних робіт (форма КБ-3) за червень 2007 року та актами №1, №2 та№3 приймання виконаних підрядних робіт за червень 2007 року (форма КБ-2в), підписаними уповноваженими особами двох сторін без зауважень або застережень.
В період з червня 2007 року по жовтень 2009 року позивачем було виконано робіт за договором підряду на загальну суму 16702542,51грн. що підтверджується довідками про вартість виконаних робіт (форма КБ-3) та актами приймання виконаних підрядних робіт за (форма КБ-2в).
Відповідно до наказу Державного комітету статистики та Дердавного комітету України №237/5 від 21.06.2002 року «Про затвердження типових форм первинних документів з обліку в будівництві» такими типовими формами затверджено «Акт приймання виконаних робіт форма №КБ-2в» та «Довідка про вартість виконаних робіт форма №КБ-3»
Отже, виходячи з наведеного, довідки форми №КБ-3 та акти форми №КБ-2в, є належним доказом виконання позивачем підрядних робіт за договором.
Натомість, відповідачем було сплачено лише 16563004,42 грн. Отже, як вірно визначив суд першої інстанції, борг відповідача за договором складає 139538,09 грн.
Відповідачем не надано суду доказів в порядку ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження здійснення розрахунку з позивачем за виконанні останнім роботи в повному обсязі, а тому висновок суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 139538,09 грн. боргу колегія суддів вважає законним та обґрунтованим.
При цьому, згідно листа від 17.11.2010 року №10-1579, направленого відповідачем позивачеві, відповідач фактично підтвердив наявність заборгованості перед ПП «ІНАП і К» у розмірі 139508,88 грн.
Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України). Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Також, позивач просив суд стягнути з відповідача 23179,19 грн. інфляційних втрат та 7086,34 грн. 3% річних.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи факт прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання перед позивачем, а також положення наведених норм законодавства України, колегія суддів дійшла до висновку про правомірність стягнення судом першої інстанції з відповідача на користь позивача 21065,99 грн. інфляційних втрат та 7086,34 грн. 3% річних. При цьому, судом апеляційної інстанції перевірено розрахунки інфляційних втрат, здійснені судом першої інстанції, та 3% річних, здійснені позивачем та прийняті місцевим господарським судом, та встановлено їх арифметичну правильність.
Посилання скаржника на ненадходження коштів від інвесторів забудови об'єкту «Завнішньоквартальні та внутрішньоквартальні інженерні мережі по забудові 26-а мер. ж/м Вигурівщина-Троєщина» в Деснянському районі міста Києва колегією суддів відхиляються, оскільки таке ненадходження не є підставою звільнення від сплати заборгованості за договором з урахуванням п. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України.
Таким чином, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла до висновку про те, що місцевий господарський суд, виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, в рішенні місцевого господарського суду повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що обставини, на які посилається скаржник, не можуть бути підставою для зміни або скасування рішення господарського суду міста Києва від 06.02.2012 року у справі №39/210.
Керуючись статтями 33, 34, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -
постановив:
1. Апеляційну скаргу комунального підприємства «Ватутінськінвестбуд» на рішення господарського суду міста Києва від 06.02.2012 року у справі №39/210 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду міста Києва від 06.02.2012 року у справі №39/210 залишити без змін.
3. Справу №39/210 повернути до господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя Агрикова О.В.
Судді Чорногуз М.Г
Суховий В.Г.
07.06.12 (відправлено)