Постанова від 31.05.2012 по справі 5011-33/3066-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601 м.Київ-1, пров. Рильський, 8 (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.05.2012 № 5011-33/3066-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Андрієнка В.В.

суддів: Буравльова С.І.

Вербицької О.В.

за участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_2, довіреність № 56 від 12.04.2012 року,

відповідача 1: ОСОБА_3, довіреність № 98 від 29.03.2012 року,

відповідача 2: ОСОБА_4, довіреність № Д-137 від 02.09.2010 року.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Творча майстерня "Вісак"

на рішення господарського суду м. Києва від 09.04.2012 р.

у справі № 5011-33/3066-2012 (суддя Мудрий С.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Творча майстерня "Вісак"

до 1. Приватного акціонерного товариства "Трест "Київміськбуд-1"

2. Публічного акціонерного товариства "Банк Кіпру"

про припинення договору поруки № 217-2010 від 25.06.2010 року

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Творча майстерня "Вісак" вернулося до господарського суду м. Києва з позовною заявою до приватного акціонерного товариства "Трест "Київміськбуд-1", публічного акціонерного товариства "Банк Кіпру" про припинення договору поруки № 217-2010 від 25.06.2010 року.

Рішенням господарського суду міста Києва від 094.2012 р. в позові відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ТОВ "Творча майстерня "Вісак" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить суд рішення скасувати та прийняти нове рішення про задоволенні позову.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що рішення місцевого господарського суду прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, місцевий господарський суд неправильно застосував і порушив норми процесуального та матеріального права.

Зокрема позивач стверджує, що договір поруки № 217-2010 від 25.06.2010 року суперечить нормам чинного законодавства Україна, отже існують підстави визнання договору припиненим.

Відповідач просив суд рішення залишити без змін з огляду на його законність та обґрунтованість.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів відзначає наступне.

15.06.2010 р. між приватним акціонерним товариством "Трест "Київміськбуд-1" та публічним акціонерним товариством "Банк Кіпру" укладений кредитний договір № 14-257/2010.

В забезпечення виконання зобов'язань приватного акціонерного товариства "Трест "Київміськбуд-1"за кредитним договором № 14-257/2010 від 15.06.2010 р., між товариством з обмеженою відповідальністю "Творча майстерня "Вісак" як поручителем, та публічним акціонерним товариством "Банк Кіпру”як кредитором та приватним акціонерним товариством "Трест "Київміськбуд-1"як позичальником, був укладений договір поруки № 217-2010 від 25.06.2010 року.

Згідно п.1.1. договору поруки, поручитель (позивач) зобов'язується перед кредитором (відповідач 2) відповідати за невиконання позичальником (відповідач 1) в повному обсязі грошових зобов'язань, що випливають з кредитного договору № 14-257/2010 від 15.06.2010 р., згідно якого кредитор відкриває позичальнику не відновлювальну кредитну лінію в сумі 10 000 000,00 доларів США для завершення будівництва проекту (житлові будинки з вбудовано-прибудованими приміщеннями на АДРЕСА_1) строком з 15.06.2010 року по 14.06.2012 року зі сплатою Libor (1 місяць) + 12,5 %, надалі кредитний договір.

На думку апелянта договір поруки підлягає припиненню з огляду на те, що умовами договору поруки не передбачено коли така порука припиняється; умовами договору поруки не передбачено строк виконання основного зобов'язання; 17.08.2011 року відповідач пред'явив позивачу вимогу про дострокове погашення суми всієї заборгованості за кредитним договором у сумі 4 423 490.50 дол. США та пені 24 015,64 грн.; також відповідачем в строк до 25.06.2011 року не було пред'явлено позов до поручителя.

Також позивач стверджує, що договір поруки підписано в іншій редакції.

За твердженням апелянта договір поруки № 217-2010 від 25.06.2010 року суперечить нормам чинного законодавства Україна, отже існують підстави визнання договору припиненим.

Згідно зі статтею 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

П. 1.2. договору поруки встановлено, що поручитель засвідчує, що він ознайомлений з вищезазначеним кредитним договором і згоден з його умовами.

Як вбачається з ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно ч. 4 ст. 559 ЦК України передбачено, що порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Згідно із п. 2.1. договору поруки у випадку невиконання позичальником перед кредитором грошових зобов'язань, зазначених в кредитному договорі, кредитор має право пред'явити вимогу до поручителя про погашенням ним боргових зобов'язань позичальника, а у випадку невиконання цієї вимоги звернути стягнення на грошові кошти або майно поручителя згідно діючого законодавства України. П. 2.5. договору поруки встановлено, що виконання зобов'язань поручителя за цим договором є беззаперечним. П. 3.2. договору поруки встановлено, що дія договору припиняється після повного виконання позичальником або поручителем зобов'язань перед кредитором за кредитним договором. Відповідно до п. 4.1. договору поруки позичальник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. П. 5.3. договору поруки встановлено, що договір набуває чинності з дати його підписання сторонами і діє до повного виконання ними прийнятих на себе зобов'язань.

Враховуючи положення п. п. 1.1. та 1.2. договору поруки, сторонами при укладенні вказаної угоди та кредитного договору було встановлено строк виконання основного зобов'язання та позивачем підтверджено факт ознайомлення та згоду з умовами кредитного договору.

У відповідності до ст. 353 Цивільного кодексу України порука є договором, за яким поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Порука має похідний характер від забезпечуваного нею зобов'язання - своєчасного повернення кредиту за кредитним договором.

Частиною 1 статті 559 Цивільного кодексу України передбачено, що порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

За змістом ст. 509 цього кодексу зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії.

Статтею 598 кодексу визначені підстави припинення зобов'язання. Вказаною статтею передбачено, що зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Договором поруки від 25.06.2010 р. сторони обумовили, що у випадку невиконання позичальником перед кредитором грошових зобов'язань, зазначених в кредитному договорі, кредитор має право пред'явити вимогу до поручителя про погашенням ним боргових зобов'язань позичальника, а у випадку невиконання цієї вимоги звернути стягнення на грошові кошти або майно поручителя згідно діючого законодавства України (п. 2.1). П. 2.5. договору поруки встановлено, що виконання зобов'язань поручителя за цим договором є беззаперечним. П. 3.2. договору поруки встановлено, що дія договору припиняється після повного виконання позичальником або поручителем зобов'язань перед кредитором за кредитним договором. Відповідно до п. 4.1. договору поруки позичальник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. П. 5.3. договору поруки встановлено, що договір набуває чинності з дати його підписання сторонами і діє до повного виконання ними прийнятих на себе зобов'язань

Виходячи із приписів вищевказаних норм цивільного законодавства та умов договору, дійшла до висновку про те, що передбачені статтею 559 Цивільного кодексу України підстави припинення поруки застосовуються поза судовим розглядом.

Таким чином, припинення правовідносин (зобов'язань) здійснюється у спосіб, визначений договором чи законом. Заявлені позивачем вимоги не відповідають визначеним законом способам захисту судом цивільних прав.

Згідно зі ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Під захистом розуміються дії уповноваженої особи, діяльність юрисдикційних органів та осіб, які у передбаченому законом порядку зобов'язані вжити заходів до поновлення порушеного, оспорюваного чи невизнаного цивільного права.

Способами захисту цивільних прав та інтересів, згідно зі ст. 16 цього Кодексу, може бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, їхніх посадових і службових осіб.

Припинення правовідношення застосовується, як правило, у разі невиконання чи неналежного виконання боржником своїх обов'язків і до них відносяться позови про розірвання цивільно-правових договорів тощо.

Отже, колегія суддів відзначає, що момент припинення поруки залежить від моменту настання обставин, з якими пов'язується припинення поруки, і яке відбувається автоматично; припинення поруки за рішенням суду не відповідає визначеним законом способам захисту цивільних прав.

За таких обставин позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Творча майстерня "Вісак" про припинення договору поруки № 217-2010 від 25.06.2010 року є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

У зв'язку з цим, Київський апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування рішення господарського суду м. Києва 09.04.2012 року у справі № 5011-62/3117-2012.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд , -

постановив:

Рішення господарського суду м. Києва від 09.04.2012 року у справі № 5011-33/3066-2012 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Творча майстерня "Вісак" - без задоволення.

Головуючий суддя Андрієнко В.В.

Судді Буравльов С.І.

Вербицька О.В.

Попередній документ
24487925
Наступний документ
24487927
Інформація про рішення:
№ рішення: 24487926
№ справи: 5011-33/3066-2012
Дата рішення: 31.05.2012
Дата публікації: 08.06.2012
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Київський апеляційний господарський суд
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Договірні, переддоговірні немайнові, спори: