01601 м.Київ-1, пров. Рильський, 8 (044) 278-46-14
31.05.2012 № 5011-24/622-2012
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Майданевича А.Г.
суддів: Мальченко А.О.
Гаврилюка О.М.
за участю представників сторін: згідно з протоколом судового засідання від 31.05.2012 року
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Апман Менеджмент» на рішення господарського суду міста Києва від 14.03.2012 року
у справі № 5011-24/622-2012 (суддя Мандичев Д.В.)
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Апман Менеджмент»
до закритого акціонерного товариства «Західпромбуд»
про витребування майна з чужого незаконного володіння, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Апман Менеджмент» звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до закритого акціонерного товариства «Західпромбуд» про витребування майна з чужого незаконного володіння.
Рішенням господарського суду міста Києва від 14.03.2012 року у позові відмовлено повністю.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю «Апман Менеджмент» звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення суду, яким позов задовольнити. В своїх доводах позивач посилався на те, що при прийнятті рішення судом першої інстанції мало місце невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.04.2012 року у справі № 5011-24/622-2012 було прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено розгляд справи у судовому засіданні.
Під час розгляду справи в судовому засіданні 14.05.2012 року оголошувалась перерва.
Закритим акціонерним товариством на підставі ст. 96 ГПК України надано суду відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просить у задоволенні апеляційної скарги позивача на рішення господарського суду міста Києва від 14.03.2012 року у справі № 5011-24/622-2012 відмовити повністю, рішення залишити без змін.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи, які викладені в апеляційній скарзі та просив апеляційну скаргу задовольнити, а рішення господарського суду міста Києва від 14.03.2012 року у справі № 5011-24/622-2012 скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.
Представник відповідача приймав участь в судовому засіданні і заперечив проти доводів, які викладені позивачем в апеляційній скарзі та просив рішення господарського суду міста Києва від 14.05.2012 року у справі №5011-24/622-2012 залишити без змін, а апеляційну скаргу ТОВ «Апман Менеджмент» - без задоволення.
Згідно зі ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі XII Господарського процесуального кодексу України.
Статтею 101 ГПК України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Судова колегія Київського апеляційного господарського суду, розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права встановила наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 21.06.2010 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Перша Західно-Українська Лізингова Компанія» (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Апман Менеджмент» (покупець) укладено договір поставки №100621/016, за умовами якого постачальник зобов'язався поставити покупцю товар в асортименті, кількості та комплектації вказаної в специфікації (додаток №1 до даного договору, який є невід'ємною частиною даного договору), а покупець зобов'язаний прийняти та оплатити товар на умовах даного договору.
Відповідно до специфікації (додаток №1 до договору поставки №100621/016 від 21.06.2010 року) предметом договору поставки є :
- будівельна опалубка в складі: Haltekopf H20DF Утримуюча головка - 300 одиниць, Vierwerkopf H20 Хрестова головка - 300 одиниць, Deckenstutze 20 350 Стійка - 1000 одиниць; Stutzzbein Тренога - 150 одиниць, Trager H20 N3.90 m Опалубачная балка - 300 одиниць, Trager H20 N2.65 m Опалубачная балка - 600 одиниць, Trager H20N 1,80 m Балка - 105 одиниць, Ankerstab 15,0 mm unbehandelt 1,00 m Анкерний стрижень без покриття - 200 одиниць;
- стеновая опалубка в складі: Framax-Rahmenelement 2,4*2,70 m Щит - 18 одиниць, Framax-Rahmenelement 1,35*2,70 m Рамний елемент Фрамакс - 30 одиниць, Framax-Rahmenelement 0,90*2,70 m Рамний елемент Фрамакс - 17 одиниць, Framax-Rahmenelement 0,60*2,70 m Рамний елемент Фрамакс - 47 одиниць, Framax Spannklemme Затискна Клема - 284 одиниць, Flamax-Klemmschiene 1,50 m Затискна шина - 87 одиниць, Framax-Universalverbinder 10-25 cm Універсальний з'єднувач - 400 одиниць, Framax-Universalverbinder 0,9*2,70 m 10-25 cm Універсальний рамний елемент Фрамакс - 68 одиниць, Superplatte 15.0 Superplatte 15,0 Суперплита - 640 одиниць Framax-Konsole 90 Консоль - 75 одиниць, Framax-Umsetzbugel Несуча скоба - 4 одиниць, Elementstutze Рихтуюча стійка - 133 одиниць, Framax Schnellspanner RU Затискний пристрій РУ Фрамакс - 230 одиниць, Gitterbox 1,70*0,80 m Гратчастий ящик - 3 одиниць, Stapelpalette 1,20*0,80 m Укладчик піддонів - 5 одиниць.
Згідно з 1.3 договору право власності на товар переходить від постачальника до покупця з моменту повної та належної оплати покупцем вартості товару згідно статті 3 даного договору.
Відповідно до пункту 3.1 договору вартість товару складає 41 420,00 грн., в т.ч. ПДВ-20%, що становить 6 903,33 грн.
Факт прийому-передачі товару засвідчується укладенням уповноваженими представниками сторін даного договору акту прийому-передачі товару, який підписується уповноваженими представниками сторін у 2 (двох) автентичних примірниках, що мають однакову юридичну силу (п. 4.4. договору).
Пунктами 4.1, 4.5 договору визначено, що товар повинен бути поставлений (фактично переданий) до 30.12.2010 року. Датою поставки товару є дата підписання акту прийому-передачі товару.
Згідно з п. 8.1 договору встановлено, що даний договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до повного належного та безумовного виконання сторонами даного договору всіх своїх зобов'язань за даним договором.
26.06.2006 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Перша Західно-Українська Лізингова Компанія» (лізингодавець) та закритим акціонерним товариством «Західпромбуд» (лізингоодержувач) було укладено договір №060626/ОЛ-00723 оперативного лізингу (оренди), за умовами якого лізингодавець надає в користування лізингоодержувачу майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (виробника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов, на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).
Відповідно до п. 2.1 договору №060626/ОЛ-00723 оперативного лізингу (оренди) встановлено, що строк лізингу становить 24 (двадцять чотири) місяці з дня підписання акту приймання-передачі предмета лізингу.
Після закінчення строку дії даного договору, лізингоодержувач повертає предмет лізингу лізингодавцеві у задовільному стані з урахуванням звичайного зносу, за адресою вказаною лізингодавцем (п. 13.1 договору №060626/ОЛ-00723 оперативного лізингу (оренди).
Пунктами 18.1, 18.2 договору №060626/ОЛ-00723 оперативного лізингу (оренди) визначено, що цей договір набирає чинності (вважається укладеним) з дня його підписання і стає обов'язковим для сторін і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань і припиняє свою дію 25.09.2008 року.
Згідно з доводами позивача, 28.07.2010 року на виконання умов договору поставки №100621/016 від 21.06.2010 року ним було перераховано на поточний рахунок ТОВ «Перша Західно-Українська Лізингова Компанія» повну оплату вартості товару у розмірі 41 420,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №10 від 28.07.2010 року.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Перша Західно-Українська Лізингова Компанія» свої зобов'язання за договором поставки №100621/016 від 21.06.2010 року щодо поставки товару в кількості та комплектації вказаної у специфікації, не виконало.
01.11.2011 року позивач звернувся до ТОВ «Перша Західно-Українська Лізингова Компанія» з листом вих. №01-11/2011-2 з вимогою поставити (фактично передати) позивачу товар до 21.11.2011 року за адресою: м. Київ, вул. Верхній Вал, 4А, та пояснити причини такої тривалої затримки строків поставки (фактичної передачі) товару.
У відповідь на вищевказаний лист, ТОВ «Перша Західно-Українська Лізингова Компанія» зазначило, що порушення ним умов договору поставки щодо строків поставки позивачу товару виникло не з його власної вини, а з вини - закритого акціонерного товариства «Західпромбуд».
У січні 2012 року позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ «Перша Західно-Українська Лізингова Компанія», ЗАТ «Захіпромбуд» про витребування майна з чужого незаконного володіння.
При прийнятті оскаржуваного рішення про відмову в позові, місцевий господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав вважати, що відповідач перешкоджає у здійсненні позивачем права користування та розпорядження майном вказаним у позовній заяві, тому, на думку суду, вимога позивача про витребування майна у ЗАТ «Західпромбуд» є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
Колегія суддів апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін з наступних підстав.
Відповідно до ст. 1 ГПК України, підприємства та організації мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав та охоронюваних законом інтересів.
Згідно з ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Окрім цього, скаржником не було надано доказів того, що саме ці речі за найменуванням, маркуванням та індивідуальними номерами знаходяться у ЗАТ «Західпромбуд», не містять такі відомості і матеріали справи.
З матеріалів справи вбачається, що вказане в позовній заяві обладнання характеризується не родовими ознаками речі, а індивідуально визначеними ознаками, які можуть виокремити цю річ з поміж інших речей з і схожими параметрами функціонування. До таких ідентифікуючих ознак, зокрема, можна віднести індивідуальний заводський (серійний) номер кожної одиниці обладнання.
Проте, майно, яке вказане у позовній заяві не визначене індивідуальними ознаками, які за своєю природою є незмінними (ст. 184 ЦК України). Крім того, як зазначалось вище, факт знаходження цього майна у відповідача позивачем не доведено.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. До зобов'язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який правочин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, між позивачем та відповідачем відсутні договірні правовідносини.
Натомість, між позивачем та ТОВ «Перша Західно-Українська Лізингова Компанія» існують правовідносини, що склались у зв'язку з укладенням договору поставки №100621/016 від 21.06.2010 року, за яким ТОВ «Перша Західно-Українська Лізингова Компанія» зобов'язаний поставити позивачу товар в асортименті, кількості та комплектації вказаної у специфікації.
Таким чином, матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів щодо виникнення між позивачем та відповідачем договірних зобов'язань.
Відповідно до ст. 1 та ст. 2 ГПК України правом на звернення до господарського суду за захистом порушеного права або охоронюваного законом інтересу наділені підприємства та організації, права та інтереси яких дійсно порушені.
Відповідно до ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги поданими суду доказами.
В порушення вимог ст. 33 ГПК України, позивач не забезпечив суду докази щодо перебування чи утримання майна відповідачем, оскільки обставини, наведені ним в якості доказів стосуються правовідносин ТОВ «Перша Західно-Українська Лізингова Компанія», предметом та способом реалізації яких є виконання зобов'язань передбачених договором поставки №100621/016 від 21.06.2010 року.
Судом першої інстанції вірно було зазначено, що позивач не позбавлений права на звернення до суду за захистом порушених прав чи охоронюваних законом інтересів в контексті ст. 16 ЦКУ в рамках правовідносин, що виникли за договором поставки №100621/016 від 21.06.2010 року з урахуванням правового статусу сторін та умов договору в частині виконання взятих на себе зобов'язань.
Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що доводи позивача суперечать наявним доказам та встановленим обставинам, тому позовні вимоги є необґрунтованими, а відтак задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 33 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно із ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Позивачем - товариством з обмеженою відповідальністю «Апман Менеджмент» не надано докази та належним чином не доведено правомірність вимог апеляційної скарги про скасування рішення місцевого господарського суду від 14.03.2012 року та про обґрунтованість позовних вимог про витребування майна у закритого акціонерного товариства «Західпромбуд».
Щодо інших доводів апеляційної скарги, колегія не бере їх до уваги, оскільки прийшла висновку про їх необґрунтованість. Інших належних доказів на підтвердження своїх доводів та заперечень викладених в поданій апеляційній скарзі, апелянтом не було надано суду апеляційної інстанції.
З огляду на вищевикладене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду міста Києва від 14.03.2012 року прийнято після повного з'ясування обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, та відповідністю висновків, викладених в рішенні суду обставинам справи, а також у зв'язку із правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, і є таким що відповідає нормам закону.
Зважаючи на те, що доводи позивача законних та обґрунтованих висновків суду першої інстанції не спростовують, рішення господарського суду Київської області від 14.03.2012 року слід залишити без змін, а апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Апман Менеджмент» без задоволення.
Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Апман Менеджмент» на рішення господарського суду міста Києва від 14.03.2012 року у справі №5011-24/622-2012 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду міста Києва від 14.03.2012 року у справі №5011-24/622-2012 залишити без змін.
3. Справу № 5011-24/622-2012 повернути до господарського суду міста Києва.
Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 107 ГПК України.
Постанова Київського апеляційного господарського суду за наслідками перегляду відповідно до ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.
Головуючий суддя Майданевич А.Г.
Судді Мальченко А.О.
Гаврилюк О.М.