01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
30.05.2012 № 06/5026/2808/2011
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Чорної Л.В.
суддів: Тищенко О.В.
Смірнової Л.Г.
при секретарі
Дмитрина Д.О.
за участю представників сторін:
від позивача - не з'явився;
від відповідача - не з'явився
розглянувши апеляційну скаргу
Смілянського комунального виробничого підприємства «Комунальник»
на рішення
господарського суду
Черкаської області
від
07.02.2012 року
у справі
№ 06/5026/2808/2011 (суддя - Анісімов І.А.)
за позовом
Смілянського комунального виробничого підприємства «Комунальник»
до
Комунального житлово-виробничого підприємства «Наш Дім»
про
стягнення 120 143,99 грн.
Рішенням господарського суду Черкаської області від 07.02.2012 року відмовлено у задоволені позовних вимог.
Дане рішення мотивоване тим, що позивач в порушення п. 8.5. договору виставив відповідачу рахунки з використанням нового тарифу, на вимогу суду позивач не надав обґрунтований розрахунок стягуваної суми; акт звірки по розрахунках згідно договору № 1 від 01.10.2009 року за період нарахування боргу.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Смілянське комунальне виробниче підприємство «Комунальник» звернулось до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Черкаської області від 07.02.2012 року у справі № 06/5026/2808/2011 і прийняти нове, яким задовольнити вимоги СВКП «Комунальник» до КЖВП «Наш дім» в повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом не було надано належної оцінки того, що відповідач був заздалегідь повідомлений про зміну тарифів на послуги з вивезення ТПВ, про що свідчить підписаний акт звірки та те, що засновником відповідача являється Смілянська міська рада. Інформування відповідача про зміну тарифів не передбачено договором № 1 про надання послуг по вивезенню сміття.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.03.2012 року апеляційну скаргу Смілянського комунального виробничого підприємства «Комунальник» прийнято до розгляду та порушено апеляційне провадження у справі № 06/5026/2808/2011.
Розпорядженням секретаря судової палати з розгляду справ у спорах між господарюючими суб'єктами від 10.04.2012 року змінено склад колегії суддів.
Від Комунального житлово-виробничого підприємства «Наш Дім» надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу, відповідач вважає апеляційну скаргу не обґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, посилаючись на те, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами порушення його прав або охоронюваних законом інтересів, а суд першої інстанції прийняв рішення у відповідності до норм матеріального права з додержанням норм процесуального права.
Щодо актів виконаних робіт, то вони позивачем на адресу відповідача не направлялись; щодо товарно-транспортних накладних, то вони не містять підписи уповноважених представників відповідача, на них міститься відтиск штампа «Для довідок Дільниця № 3», який підприємством не використовується. Також відповідач зазначає, що товарно-транспортні накладні складені з багаточисленими порушеннями, як-то, відомості про багаж.
На виконання вимог ухвали суду Київського апеляційного господарського суду від 11.04.2012 року Смілянське комунальне виробниче підприємство «Комунальник» надав розрахунок заборгованості за серпень-жовтень 2011 року.
На адресу Київського апеляційного господарського суду надійшов розрахунок заборгованості КЖВП «Наш дім» перед СКВП «Комунальник» за серпень-жовтень 2011 року, разом із реєстрами документів за серпень, вересень, жовтень 2011 року.
Смілянське комунальне виробниче підприємство «Комунальник» та Комунальне житлово-виробниче підприємство «Наш Дім» своїх представників, в судове засідання не направили, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлені.
Відповідно до ч. 1 ст. 102 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення місцевого господарського суду розглядається у двомісячний строк з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.
В силу частини 3 статті 69 Господарського процесуального кодексу України у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.
Зважаючи на обмежений процесуальний строк розгляду, відсутність клопотання про продовження строку розгляду, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними матеріалами, у встановлений законодавством строк.
Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, апеляційний господарський суд встановив наступне.
Як було встановлено під час судового розгляду в суді першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 01.10.2009 року між Смілянським комунальним виробничим підприємством «Комунальник» - Виконавець та Комунальним житлово-виробничим підприємством «Наш Дім» - Замовник був укладений договір №1 про надання послуг по вивезенню сміття, за умовами якого Замовник доручає виконати та оплачує, а Виконавець надає Замовнику послуги по вивезенню твердих побутових відходів (далі за текстом ТПВ), в порядку та в строки, визначені цим Договором. /а.с. 10-11, т. 1/.
Згідно п. 2.3. Виконавець складає акт виконаних робіт на підставі та керуючись графіком вивезення вказаний в Додатку №1 даного договору.
Згідно п. 2.4. Договору Акт виконаних робіт підписується протягом 3 днів по закінченню оперативного періоду надання послуг. Після підписання Акту виконаних робіт уповноваженими представниками Сторін суперечки щодо об'єму вивезених та утилізованих ТПВ вважаються необґрунтованими. Жодна з сторін не вправі відмовитися від підписання актів виконаних робіт. У разі наявності розбіжностей, підтверджених письмово, сторони підписують акт із зазначенням фактичних розбіжностей. Розбіжності повинні бути підтвердженими виключно актами про невиконання Виконавцем зобов'язань згідно договору, складених за участю уповноваженого представника Виконавця.
Згідно п. 3.2. Договору Сторони домовились, що протягом всього строку дії договору, Замовник зобов'язується здійснювати оплату за стандартний період оплати (1 місяць), на підставі виставленого рахунку, протягом 3 (трьох) календарних днів від дати його складання.
Згідно п. 3.5. Договору вартість вивезення одного кубічного метру ТПВ за цим договором складає 26,87 грн.
Згідно п. 6.1. Договору Сторони звільняються від відповідальності за часткове чи повне невиконання зобов'язань за даним Договором, якщо це невиконання стало наслідком дії обставин непереборної сили, що виникли після укладання Договору, які сторони не могли ні передбачити, ні запобігти їх настанню вживши розумних заходів. До обставин непереборної сили відносяться події, на які сторони не можуть вплинути і за виникнення яких не несуть відповідальності: землетруси, повені, пожежі, сніжні заноси, ожеледиці, страйки, урядові постанови і рішення державних органів, воєнні дії та дії та дії, що перешкоджають виконанню даного договору.
Згідно п. 8.3. Договору якщо не менш як за тридцять календарних днів до дати закінчення договору жодна із Сторін письмово не повідомить іншу Сторону про наміри розірвати цей Договір, він вважається автоматично продовженим (пролонгованим) на наступні 12 місяців.
Таким чином, за відсутності письмового повідомлення сторони про намір розірвати договір, договір № 1 про надання послуг по вивезенню сміття від 01 жовтня 2009 року є чинним.
Згідно п. 8.5. Договору всі зміни та доповнення до цього Договору є його невід'ємною частиною у випадку, якщо вони укладені в письмовій формі та підписані уповноваженими представниками обох Сторін.
Приймаючи оскаржуване рішення Господарський суд Черкаської області дійшов висновку, що позивачем без додержання умов договору виставлялись відповідачу рахунки з використанням нового тарифу, що є порушенням п.8.5. Договору; позивач не виконав ухвал Господарського суду від 16.12.2011 року, 03.01.2012 року та 24.01.2012 року, не надав суду: обґрунтований розрахунок стягуваної суми; акт звірки по розрахунках згідно договору №1 від 01.10.2009 року за період нарахування боргу, таким чином позивачем не доведено належними та допустимим доказами порушення його прав або охоронюваних законом інтересів.
З такими висновками суду першої інстанції Київський апеляційний господарський суд погоджується з огляду на наступне.
Відповідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.
Згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Як слідує із Договору № 1 про надання послуг по вивезенню сміття від 01 жовтня 2009 року Виконавець складає акт виконаних робіт на підставі та керуючись графіком вивезення вказаний в Додатку №1 даного договору. Позивач в порушення статті 33 Господарського процесуального кодексу України акти виконаних робіт не надав.
Крім того, згідно п. 3.5. Договору вартість вивезення одного кубічного метру ТПВ за цим договором складає 26,87 грн., а згідно розрахунку стягуваної суми зазначено тариф - 31,51 грн., доказів внесення змін до Договору №1 матеріали справи не містять, що є порушенням п. 8.5. Договору та статті 654 Цивільного кодексу України, за якою зміна договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється, якщо інше не встановленому договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
Смілянське комунальне виробниче підприємство «Комунальник» подало до Київського апеляційного господарського суду копії Товарно-транспортні накладні на підтвердження виконання умов Договору № 1 про надання послуг по вивезенню сміття від 01 жовтня 2009 року.
Відповідно до частини 3 статті 101 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду у суді першої інстанції.
Додаткові докази приймаються апеляційний судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не належали від нього. У вирішенні питань щодо прийняття додаткових доказів суд апеляційної інстанції повинен повно і всебічно з'ясовувати причини їх неподання з урахуванням конкретних обставин справи і об'єктивно оцінити поважність цих причин.
Апелянтом не доведено причин неподання Товарно-транспортних накладних до суду першої інстанції.
Окрім цього, як свідчать копії наданих Товарно-транспортних накладних на них відсутня відмітка Замовника про отримання послуг.
Відповідно до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні , затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 р. № 363, основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом). Доказів передання товарно-транспортних накладних позивачем для підписання відповідачу матеріали справи не містять.
Так само, позивачем не доведено належними та допустимим доказами відмову відповідача від складання та підписання актів звірки по розрахунках згідно договору за період нарахування боргу.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
01.07.2010 року по справі №10/1305 порушено провадження у справі про банкрутство боржника Комунального житлово-виробничого підприємства «Наш дім».
На даний момент підприємство перебуває в процедурі санації. Вимоги конкурсних кредиторів, тобто вимоги які виникли до 01 липня 2010 року, згідно ухвали господарського суду Черкаської області від 22 вересня 2010 року по справі №10/1305 було затверджено Реєстр вимог кредиторів відповідача з вимогами кредиторів, зокрема, позивача на суму 177 081,61 грн., які погашаються згідно Плану санації та графіка погашення заборгованості.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що господарським судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, повно з'ясовано та доведено обставини, що мають значення для справи, зроблені висновки відповідають дійсним обставинам справи.
Доводи наведені в апеляційній скарзі колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.
За наведених у даній постанові обставин, колегія суддів дійшла висновку, що відсутні підстави для зміни чи скасування рішення Господарського суду Черкаської області від 07.02.2012 року у справі № 06/5026/2808/2011.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Рішення Господарського суду Черкаської області від 07.02.2012 року у справі № 06/5026/2808/2011 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
2. Матеріали справи № 06/5026/2808/2011 повернути до Господарського суду Черкаської області.
3. Копію постанови надіслати сторонам у справі.
Головуючий суддя Чорна Л.В.
Судді Тищенко О.В.
Смірнова Л.Г.