01601 м.Київ-1, пров. Рильський, 8 (044) 278-46-14
24.05.2012 № 5011-27/1176-2012
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Куксова В.В.
суддів: Коршун Н.М.
Авдеєва П.В.
за участю представників:
від позивача: не з'явився,
від відповідача-1: представник - ОСОБА_2. - за довіреністю,
від відповідача-2: представник - ОСОБА_3 - за довіреністю,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Латвіяс Крайбанка», м. Рига Латвії
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.02.2012 р. про вжиття заходів до забезпечення позову
у справі № 5011-27/1176-2012 (суддя Дідиченко М.А.)
за позовом Представництва компанії «Петрокрафт С.А.», м. Одеса
до 1. Акціонерного товариства «Латвіяс Крайбанка», м. Рига Латвії,
2. Публічного акціонерного товариства «Конверсбанк», м. Київ
про стягнення боргу та зобов'язання здійснити дії,
У лютому 2012 р. Представництво компанії «Петрокрафт С.А.» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства «Латвіяс Крайбанка», Публічного акціонерного товариства «Конверсбанк» про стягнення боргу та зобов'язання вчинити дії.
До позовної заяви позивачем додана заява про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на кореспондентському рахунку № НОМЕР_1, МФО 339339, Акціонерного товариства «Латвіяс Крайбанка», який відкритий у Публічному акціонерному товаристві «Конверсбанк», у сумі 3 700 000 доларів США.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.02.2012 р. у справі № 5011-27/1176-2012 клопотання про забезпечення позову задоволено; з метою забезпечення позову накладено арешт на грошові кошти, що знаходяться на кореспондентському рахунку № НОМЕР_1, МФО 339339, Акціонерного товариства «Латвіяс Крайбанк», що відкритий в Публічному акціонерному товаристві «Конверсбанк» в межах суми 3 700 000 доларів США.
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, Акціонерне товариство «Латвіяс Крайбанка» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу з посиланням на те, що ухвала прийнята з порушенням норм процесуального права.
Апеляційна скарга обґрунтована зокрема тим, що позивач не надав жодних доказів того, що існують підстави вважати, що грошові кошти на рахунку АТ «Латвіяс Крайбанка» в ПАТ «Конверсбанк» можуть зникнути або зменшитись. Суд першої інстанції не пересвідчився у тому, чи існує достатньо обґрунтоване припущення про можливість відчуження коштів. Зазначає, що АТ «Латвіяс Крайбанка» не отримувало вказівки позивача про перерахування належних йому грошових коштів. Крім того вважає, що вимоги позивача не зв'язані між собою та були безпідставно поєднані.
Позивач наданим йому правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Представник відповідача-1 в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав у повному обсязі, просив оскаржувану ухвалу скасувати.
Представник відповідача-2 в судовому засіданні просив розглянути апеляційну скаргу на розсуд суду.
Позивач явку свого представника в судове засідання не забезпечив, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.
Згідно роз'яснень п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Неявка представника позивача в судове засідання не перешкоджає розгляду справи, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення спору по суті.
Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення представників відповідачів, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Згідно приписів ст. 67 Господарського процесуального кодексу України позов може бути забезпечений зокрема забороною відповідачеві вчиняти певні дії.
Свою заяву про вжиття заходів до забезпечення позивач обґрунтовував тим, що 03.12.2010 р. між позивачем та відповідачем-1 укладений договір на обслуговування розрахункового рахунку юридичних осіб, пунктом 4 якого передбачено, що відповідач-1 відкриває позивачу розрахунковий рахунок в іноземній валюті (долари США) і надає його в обслуговування у відповідності з діючими правовими актами Латвійської Республіки, правилами відповідача-1 і даним договором. У відповідності з Договором відповідач-1 не вправі контролювати використання коштів, які знаходяться на рахунку та встановлювати інші, не передбачені чинними правовими актами Латвійської Республіки, правилами відповідача-1 і даним договором обмеження прав позивача розпоряджатись грошовими коштами на рахунку.
Згідно з випискою, від 24.11.2011 р. з рахунку № LV 55 UBAL 1500137848002 станом на 24.11.2011 р. на рахунку наявні 3 700 000 доларів США.
25.11.2011 р. позивач дав відповідачу-1 оформлену належним чином вказівку в Системі на перерахування належних позивачу коштів в сумі 3 700 000 доларів США, однак дана вказівка залишена відповідачем-1 без відповіді та виконання.
Крім того, 29.11.2011 р. позивач направив на адресу відповідача-1 лист, в якому просив останнього виконати дані позивачем у Системі вказівки. Даний лист також залишений відповідачем-1 без відповіді.
Довідкою від 12.12.2011 р. компанія «Петрокрафт С.А.» повідомила своє представництво про те, що на її розрахунковий рахунок в період з 25.11.2011 р. по 12.12.2011 р. від відповідача-1 грошові кошти не надходили.
Отже, відповідач вважає, що відповідач-1 не виконав вказівок про перерахування грошових коштів та ухиляється від виконання Договору від 03.12.2010 р.
Позивач вказує, що кошти відповідача, які знаходять на кореспондентському рахунку № НОМЕР_1, МФО 339339, що відкритий у відповідача-2, який знаходиться та зареєстрований в Україні.
Згідно відомостей розміщених на офіційному сайті відповідача-1 (www.lkb.lv), відповідач-1 знаходиться у скрутному фінансовому становищі та його визнано неплатоспроможним.
Задовольняючи частково заяву про вжиття заходів до забезпечення позову місцевий господарський суд виходив з того, що є підстави вважати, що виконання рішення суду може бути утруднено або взагалі неможливо.
З даним висновкому місцевого господарського суду погоджується і колегія суддів, оскільки він відповідачє положенням ст. 66 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до пункту 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року N 16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Отже, найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду (стаття 65 ГПК).
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
У відповідності до роз'яснень п. 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року N 16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:
розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;
наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;
імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;
запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Так Представництво компанії «Петрокрафт С.А.» заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача-1 грошових коштів в сумі 3 700 000 доларів США та зобов'язання відповідача-2 перерахувати кошти, які знаходяться на кореспондентському рахунку відповідача-1, на користь компанії «Петрокрафт С.А.».
З огляду на наведене у місцевого господарського суду на час розгляду заяви Представництва компанії «Петрокрафт С.А.» про забезпечення позову були наявні всі правові підстави для застосування заходу до забезпечення позову у вигляді заборони вчиняти певні дії.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Частиною 2 ст. 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставою для скасування рішення.
Відповідно до ч. 5 ст. 106 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.
Відповідно до п. 1 ст. 103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.
З огляду на вищевикладені обставини колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про задоволення заяви позивача про вжиття заходів до забезпечення позову та не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.
Керуючись статтями 99, 101, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Латвіяс Крайбанка» залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.02.2012 р. у справі № 5011-27/1176-2012 залишити без змін.
3. Матеріали справи № 5011-27/1176-2012 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова може бути оскаржена впродовж двадцяти днів до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя Куксов В.В.
Судді Коршун Н.М.
Авдеєв П.В.