01601 м.Київ-1, пров. Рильський, 8 (044) 278-46-14
28.05.2012 № 58/531
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кондес Л.О.
суддів: Ропій Л.М.
Рябухи В.І.
при секретарі Реуцькій Т.О.
За участю представників:
Від позивача: ОСОБА_2 (дов. №2010/11 від 20.10.2011);
Від відповідача: не з'явився;
розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства «Санта Бремор Україна»
на рішення Господарського суду м.Києва від 16.01.2012р.
у справі № 58/531 (суддя - Блажівська О.Є.)
за позовом Приватного підприємства «Санта Бремор Україна» (далі - ПП «Санта Бремор Україна»)
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Підряд 9» (далі - ТОВ «Підряд 9»)
про визнання недійсними актів виконаних робіт та встановлення юридичних фактів
Рішенням Господарського суду м.Києва від 16.01.2012 у справі №58/531 у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ПП «Санта Бремор Україна» звернулося з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення Господарського суду м.Києва від 16.01.2012 у справі №58/531 скасувати частково та прийняти нове рішення, яким визнати недійсним Акт №2 приймання виконаних підрядних робіт за грудень2007р. від 30.01.2008р. за Договором №84 на виконання земельних робіт в с.Петрівське, Києво - Святошинського району від 01.11.2007р., посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи. В решті частини рішення просить залишити без змін.
В апеляційній скарзі скаржник наголошує на тому, що суд першої інстанції дійшов невірного висновку стосовно того, що позовні вимоги по скасуванню акту не підвідомчі судам господарської юрисдикції.
Так, суд першої інстанції належним чином не спростував позовні вимоги та не звернув увагу на те, що в позовній заяві позивач виклав обставини, за якими він відмовився підписувати отриманий у травні 2008 року від відповідача Акт №2 приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2007р. на суму 61954,80 грн. за формою КБ-2в.
Крім того, скаржником було додано доповнення до апеляційної скарги, в якому позивач посилається на п.6.2.5 Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000р. №02-5/35 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів».
Розпорядженням Керівника апарату №02-15/207 від 21.03.2012 призначено проведення повторного автоматичного розподілу справи.
Ухвалою від 26.03.2012 розгляд апеляційної скарги було призначено на 07.05.2012.
Ухвалою від 07.05.2012 розгляд справи було відкладено на 28.05.2012.
Розпорядженням Секретаря судової палати з розгляду справ у спорах між господарюючими суб'єктами Київського апеляційного господарського суду від 28.05.2012 №01-22/4 введено до складу судової колегії замість судді Калатай Н.Ф. суддю Ропій Л.М.
В судове засідання 28.05.2012 представник позивача з'явився, представник відповідача вдруге не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
В разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто, повідомленою судом стороною, а в разі не надання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом (див. Постанову Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").
Відтак, про час, дату та місце судового розгляду даної справи учасники процесу були повідомлені своєчасно та належним чином (а.с.3,4 том 2).
Розглянувши в судових засіданнях апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, колегія суддів встановила наступне:
До Господарського суду м.Києва звернулося з позовом Приватне підприємство "Санта Бремор Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Підряд 9" про визнання недійсними Акту №2 приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2007р. на суму 61954,80 грн. за формою КБ-2в, Довідки про вартість виконаних ТОВ "Підряд 9" робіт за формою КБ -3 за грудень 2007р. на суму 61954,80 грн. та встановлення юридичних фактів.
Позовні вимоги мотивовані тим, що після 05.12.2007 року роботи згідно Договору №84 відповідач не виконував, посилається на лист за № 16 від 14.11.2007 року, зі змісту якого вбачається неможливість ТОВ «Підряд 9» виконати обумовлені Договором № 84 роботи в строк та в якому повідомляється про відсутність у ТОВ «Підряд 9» технічної спроможності завершити роботи. ПП «Санта Бремор Україна» повідомило відповідача про розірвання Договору № 84, а тому позивач вважає, що підрядні роботи за договором № 84 охоплюються наступними датами від 01.11.2007 р. по 05.12.2007 р., будь-яких інших робіт після вказаного періоду відповідач не виконував, а у зв'язку з цим жодних інших документів (зокрема, актів виконаних робіт), які б підтверджували виконання чи приймання робіт за Договором № 84, сторони не підписували.
Також, позивач посилається на рішення Господарського суду Київської області від 27.05.2008 р. по справі № 15/137-08 та постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 06.08.2008 р. № 15/137-08.
Відповідач у своїх поясненнях вказує, що Договір №84 між ТОВ «Підряд 9» та ПП «Санта Бремор Україна» був укладений не у 2011р., як вказано в позовній заяві, а 01.11.2007р. Основним доказом у позивача є акти інших будівельних організацій, однак в даних актах мова йде про інші будівельні роботи, в зв'язку з чим просить суд відмовити у задоволенні позову.
Колегія суддів повністю підтримує позицію суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог з наступних підстав:
Між Приватним підприємством «Санта Бремор Україна» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Підряд-9» було укладено Договір № 84 від 01.11.2007 р. на виконання земляних робіт в с. Петрівське Києво-Святошинського району (далі - Договір).
Відповідно до умов Договору ПП «Санта Бремор Україна» (замовник) доручає, а ТОВ «Підряд-9» (підрядник) бере на себе зобов'язання на власний ризик виконати своїми силами і засобами земляні роботи в с. Петровське Києво-Святошинського р-ну (об'єкт), відповідно до пропозиції Підрядника (Додаток № 1).
Пунктом 3.1 Договору встановлено, що ціна будівельних робіт є договірною і складає 134803,20 грн. (в т.ч. ПДВ 20%); розрахунок ціни будівельних робіт (вартість робіт) наведений в додатку № 1, що є невід'ємною частиною цього договору.
Пунктом 4.6. Договору сторони передбачили, що роботи вважаються прийнятими замовником після підписання двостороннього акта виконаних робіт, передбачених цим Договором.
Подання до оплати виконаних робіт замовнику підрядник робить актами виконаних робіт у обсягах, визначених етапів робіт, ціна яких є твердою та узгодженою замовником, своєчасно готує та передає замовнику на підписання необхідні документи, що відповідають обсягу та сумам виконаних робіт. Уповноважений представник замовника на протязі трьох днів перевіряє реальність акта виконаних робіт і оформлює його належним чином, якщо роботи, виконані підрядником відповідають встановленим нормам та мають належну якість. Оплата виконаних робіт підряднику здійснюється згідно з графіком фінансування за виконані етапи на протязі 3 (трьох) банківських днів після підписання актів виконаних робіт. Кінцеві розрахунки здійснюються після виконання і приймання будівельних робіт протягом 3-х днів після підписання акта виконаних робіт, передбачених цим Договором (п.п. 5.2 - 5.4 Договору).
На виконання умов Договору у грудні 2007 року між сторонами підписано Акт № 1 приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2007 року форми КБ-2в та Довідка про вартість виконаних підрядних робіт за грудень 2007 року форми КБ-3, які підписані представниками сторін 05.12.2007 р. на суму 72848,40 грн.
Спірними є односторонні Акт № 2 приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2007 року за формою КБ-2в та Довідка про вартість виконаних підрядних робіт за грудень 2007 року за формою КБ-3, які підписані представником відповідача 30.01.2008 р. на суму 61954,80 грн. і виконання яких заперечується позивачем, у зв'язку із залученням позивачем на виконання цих робіт нових підрядних організацій, які і завершили незакінчені ТОВ «Підряд 9» роботи.
Позивач наполягає на відсутності будь - яких підстав у ТОВ «Підряд 9» для складання Акту №2 прийняття виконаних підрядних робіт за грудень 2007р. від 30.01.2008р.
Згідно ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно пунктів 1 та 2 статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами або договором. Аналогічна норма міститься і в ст..526 ЦК України.
За своєю правовою природою спірний договір є договором підряду.
Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Нормами ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Відповідно до ст.1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Правом на пред'явлення позову до господарського суду наділені, зокрема, юридичні особи, а суд шляхом вчинення позовного провадження у справах здійснює захист осіб, права і охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.
Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.
Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способи захисту цивільних прав та інтересів судом передбачені у статті 16 ЦК України.
Частина 2 статті 20 ГК України серед актів, визнання незаконними яких передбачено статтею 16 ЦК України, як спосіб захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів встановлює, що права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом визнання повністю або частково недійсними актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживача. Тобто за змістом вказаної норми господарські суди розглядають на загальних підставах справи у спорах про визнання недійсними актів, прийнятих іншими органами, у тому числі, актів господарських товариств, які відповідно до закону чи установчих документів мають обов'язковий характер для учасників правовідносин, що виникають чи припиняються з прийняттям такого акту.
Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акту визнані судом обґрунтованими (ч.4 ст.882 ЦК України).
Суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що передбачена вказаною нормою матеріального права можливість визнання судом недійсним акта, не свідчить про наявність права на звернення до господарського суду з окремим позовом про визнання його недійсним.
Стаття 12 ГПК України не відносить до підвідомчості господарських судів справи у спорах про визнання недійсними актів приймання-передачі як таких.
Водночас, якщо судом з'ясовано, що правочин оформлено шляхом підписання сторонами актів приймання-передачі продукції, спір про визнання такого правочину недійсним підлягає вирішенню господарським судом на загальних підставах, причому предметом відповідного спору виступає саме правочин, а не зазначені акти (Інформаційний лист Вищого господарського суду від 18.03.2008 № 01-8/164 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році" (зі змінами та доповненнями, станом на 29.06.2010).
Разом з тим, господарські суди можуть встановлювати наявність чи відсутність певних фактів, здійснюючи розгляд спорів про право. Встановлення такого факту, як недійсність акту приймання-передачі підрядних робіт, може бути господарським судом здійснено у спорі, пов'язаним з виконанням договору підряду.
Враховуючи вищезазначене, заявлена позивачем вимога щодо визнання недійсним Акту №2 приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2007р. від 30.01.2008р. за Договором № 84 від 01.11.2007 року та встановлення факту відсутності правових підстав для складення Акту №2 та факту невиконання робіт на суму визначену в Акті №2 приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2007р. від 30.01.2008р. за Договором № 84 від 01.11.2007 року, не може бути самостійним предметом розгляду в господарському суді, оскільки за своїми ознаками не відноситься до актів, які носять характер обов'язкових до виконання ненормативних актів. Акт приймання-передачі будівельних робіт є лише документом, який підтверджує виконання договору підряду. Проте факт виконання визначених у цьому акті підрядних робіт може встановлюватися господарським судом лише при існуванні та розгляді між сторонами спору про право.
Крім того, слід зазначити, що діючим законодавством не передбачено такого способу захисту цивільного права, як визнання недійсним акту приймання виконаних робіт, оскільки такий акт не є правочином, в тому числі господарською угодою.
Предметом судового розгляду господарського спору у даній справі є встановлення факту виконання чи не виконання зобов'язання, який може бути встановлений лише під час розгляду справи про стягнення заборгованості за виконані згідно спірного акту роботи.
Аналогічна позиція міститься і у постановах Вищого господарського суду України від 18.03.2009 у справі №20/14, від 30.09.2009 у справі №7/9 та від 11.09.2007 у справі №38/63-06, яка цілком співпадає з правовою позицією Вищого господарського суду України, яка викладена в Інформаційному листі Вищого господарського суду від 18.03.2008 № 01-8/164.
Враховуючи зазначене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що позовні вимоги про визнання недійсним Акту №2 приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2007р. від 30.01.2008р. за Договором № 84 від 01.11.2007 року, Довідки про вартість виконаних ТОВ "Підряд 9" робіт за формою КБ -3 за грудень 2007р. на суму 61954,80 грн. та встановлення факту відсутності правових підстав для складення Акту №2 та факту невиконання робіт на суму визначену в Акті №2 приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2007р. від 30.01.2008р. за Договором № 84 від 01.11.2007 року, є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Обов'язок доказування, відповідно до приписів статті 33 ГПК України, розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на певні обставини як на підставу своїх вимог та заперечень. Це стосується і позивача, який мав довести з посиланням на конкретні письмові докази (ст..32 ГПК України), що відповідачем було порушено норми чинного законодавства.
Незрозумілими є посилання скаржника на п.6.2.5 Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000р. №02-5/35 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів», оскільки у даному судовому спорі предметом є визнання недійсним Акту приймання робіт, а не визнання недійсним актів, прийнятих (виданих) іншими, крім державних, органами.
При прийнятті оскаржуваного рішення судом першої інстанції було повно та всебічно досліджено всі обставини справи.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга є необґрунтованою, а тому задоволенню не підлягає.
Рішення Господарського суду м.Києва від 16.01.2012 у справі №58/531 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи, підстав для його скасування або зміни не вбачається.
Керуючись ст..ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Санта Бремор Україна» залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду м.Києва від 16.01.2012 у справі №58/531 залишити без змін.
3. Матеріали справи № 58/531 повернути до Господарського суду міста Києві.
Головуючий суддя Кондес Л.О.
Судді Ропій Л.М.
Рябуха В.І.