10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
"26" жовтня 2006 р. Справа № 10/179-НА
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Черпака Ю.К.
суддів: Веденяпіна О.А.
Іоннікової І.А.
при секретарі ,
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: Кубрак І.Я. (довіреність №4039/07 від 25.10.2006р.),
розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства "Фірма "Достаток" (м.Кам'янець-Подільський Хмельницької області)
на постанову господарського суду Хмельницької області
від "14" липня 2006 р. у справі
за позовом Приватного підприємства "Фірма "Достаток" (м.Кам'янець-Подільський Хмельницької області)
до Управління Пенсійного фонду України в м.Кам'янець-Подільському (м.Кам'янець-Подільський Хмельницької області)
про визнання протиправним проведення перевірки та скасування рішення,
У травні 2006 року Приватне підприємство "Фірма "Достаток" (далі "ПП "Фірма "Достаток") пред'явило позов до управління Пенсійного фонду України в м.Кам'янець-Подільському (далі "управління ПФУ") про визнання протиправним проведення перевірки та скасування рішення від 21.04.2006р. про застосування фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного Фонду або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків. (т.1 а.с.3).
Постановою господарського суду Хмельницької області від 14.07.2006р. у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ПП "Фірма "Достаток" просить скасувати постанову господарського суду та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позов.
Посилається на те, що судом порушено вимоги процесуального права, які регулюють порядок проголошення судового рішення, зокрема, що постанова була прийнята в необгрунтовано короткий термін.
Окрім того, зазначає, що місцевий господарський суд не повністю з'ясував обставини, що мають значення для справи.
У запереченнях на апеляційну скаргу відповідач - управління Пенсійного фонду України в м.Кам'янець-Подільському зазначає, що постанова суду є законною і обгрунтованою та просить залишити її без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення (т.3 а.с.80-84).
Апеляційний розгляд справи здійснюється за відсутності представника позивача, який був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, оскільки його неявка згідно з ч.4 ст.196 КАС України не перешкоджає апеляційному розгляду скарги (т.3 а.с.79). При цьому апеляційний господарський суд відхиляє клопотання позивача про відкладення розгляду апеляційної скарги у зв'язку із хворобою його представника, так як воно не підтверджено жодними доказами.
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
На підставі направлення від 18.04.2006р. за №1470/07 головним спеціалістом відділу управління ПФУ в м.Кам'янець-Подільському здійснено позапланову документальну перевірку позивача на предмет дотримання вимог чинного законодавства щодо сплати коштів до Пенсійного фонду за період з 01.01.2005р. по 31.03.2006р.
Приводом для проведення позапланової перевірки, як зазначено в акті, стало ненарахування страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування на фонд оплати праці ПП "Фірмою "Достаток" за період з 01.01.2005р. по 31.03.2006р.
За наслідками перевірки складено акт від 21.04.2006р. про порушення ПП "Фірма "Достаток" п.1 ст.11, п.6 ст.17 та п.1 ст.19 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
В акті зазначено, що позивач занизив нараховані страхові внески за період з 01.01.2005р. по 31.03.2006р. за ставкою 32% у розмірі 12300,11грн. (т.1 а.с.8-9). , відповідно до якого перевіркою встановлено, що на підприємстві працювало 5 чоловік, підприємство знаходиться на спрощеній системі оподаткування, загальний фонд оплати праці та інші виплати, на які нараховуються страхові внески, становить 38239,03грн., який не відображено в графі 2 Розрахунку суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що призвело до розбіжності фонду оплати праці в сумі 38239,03 грн. та заниження нарахованих страхових внесків за ставкою 32% в сумі 12300,11грн., чим порушено п.1 ст.11, п.6 ст.17 та п.1 ст.19 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням управління ПФУ в м.Кам'янець-Подільському від 21.04..2006р. позивачу на підставі п.4 ч.9 ст.106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" донараховано страхові внески за період з січня 2005 року по березень 2006 року у сумі 12300,11грн. та застосовано фінансову санкцію у сумі 5143,99грн. (т.1 а.с.6).
Оспорюючи це рішення, ПП "Фірма "Достаток" посилалося на те, що суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (єдиний та фіксований податок), сплачують внески до Пенсійного фонду України згідно з нормами спеціального законодавства, а саме Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» від 03.07.1998р. №727, яким передбачено, що юридичні особи перераховують 42% від сум єдиного податку до Пенсійного фонду України.
Зазначало, що Розпорядженням Кабінету Міністрів України №58-р від 10.03.2005р. припинено перевірки юридичних осіб - платників єдиного податку щодо сплати страхових внесків на різні види загальнодержавного соціального страхування до остаточного законодавчого врегулювання функціонування спрощеної системи оподаткування.
Вказувало на те, що в ДПІ у Калинівському районі були відсутні правові підстави для проведення перевірки.
Місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про правомірність визначення управлінням ПФУ приватному підприємству боргу зі страхових внесків у сумі 123000,11грн. та застосування фінансових санкцій в розмірі 5143,99грн., з чим погоджується суд апеляційної інстанції, виходячи з таких фактичних обставин справи.
Відповідно до свідоцтва про право сплати єдиного податку №2209003111 від 30.12.2005р. ПП "Фірма "Достаток" у 2006 році перебувало на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності та було платником єдиного податку за ставкою 10%.
Згідно з пунктом 1 статті 14 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі "Закон"), який набрав чинності з 01.01.2004р., страхувальниками є роботодавці, в тому числі фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних і фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності ), які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору ( контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно - правового характеру.
Пунктом 6 частини 2 статті 17 Закону передбачено, що страхувальники зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати (частина 6 статті 18 Закону).
Статтею 19 Закону визначено, що страхові внески нараховуються роботодавцями на суми фактичних витрат на оплату праці своїх найманих працівників, допомоги з тимчасової непрацездатності, на виплати за цивільно-правовими договорами за виконані роботи (послуги), що обкладаються податком з доходів фізичних осіб.
До набрання чинності законом про спрямування частини страхових внесків до Накопичувального фонду страхові внески, що перераховуються до солідарної системи, сплачуються зазначеними страхувальниками на умовах і в порядку, визначених Законом, та в розмірах, передбачених Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування " (п.п.1 п.8 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування").
Указ Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" регулює податкові правовідносини. Суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали спрощену систему оподаткування, згаданим Указом звільнені від сплати збору на обов'язкове держане пенсійне страхування, а не від сплати страхових внесків.
Збір на обов'язкове державне пенсійне страхування - платіж, який статтею 14 Закону України "Про систему оподаткування " віднесено до загальнодержавних податків і зборів, сплачується в порядку, передбаченому Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".
Згідно з статтею 18 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом. Вони не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування. На ці внески не поширюється податкове законодавство.
Відповідно до статті 5 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначення платників страхових внесків, порядок нарахування, обчислення і сплати страхових внесків регулюється виключно цим Законом.
Отже, на відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, з 01.01.2004р. не поширюється дія Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" і Указ Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва".
Пунктом 15 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що до приведення законодавства України у відповідність з цим Законом, закони України та інші нормативно - правові акти застосовуються в частині, що не суперечать цьому Закону.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не нараховувались та не сплачувались страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 32% за період з 01.01.2005р. по 31.03.2006р. За результатами перевірки Пенсійним фондом донараховано позивачу страхові внески за ставкою 32% у сумі 12300,11 грн.
Відповідно до п.4 ч.9 ст.106 Закону за донарахування територіальним органом Пенсійного фонду або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків накладається штраф у розмірі 5 відсотків зазначених сум за кожний повний або неповний місяць, за який донараховано ці суми про що відповідно до п.13 ст.106 Закону виноситься рішення.
При прийнятті відповідачем оспорюваного рішення від 21.04.2006р. про застосування штрафних санкцій в розмірі 5143,99грн. враховані вказані норми Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», вимоги п.9.23.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного Фонду України, затвердженої Постановою управління Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. за №21-1.
Правильність розміру заборгованості позивачем не заперечується і не спростовується іншими розрахунками.
Підпунктом 2.3.2 пункту 2.3 статті 2 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002р. №8-2 надано право управлінню Пенсійного фонду України в м.Кам'янець-Подільському проводити планові, а також у передбачених законодавством випадках позапланові перевірки на будь-яких підприємствах, установах, організаціях та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності книг, звітів, кошторисів та інших документів, пов'язаних із нарахуванням, обчисленням та сплатою страхових внесків, отримувати необхідні пояснення, довідки та відомості з питань, які виникають під час таких перевірок та застосовувати фінансові санкції, передбачені законом.
Перевірка проведена з відома та у присутності представника приватного підприємства, який надав всі необхідні для перевірки документи.
Розпорядження Кабінету Міністрів України "Про деякі питання спрощеної системи оподаткування" від 10.03.2005р. N 58-р, на які посилалося ПП "Фірма "Достаток", носило тимчасовий характер і було прийняте з метою нормалізації ситуації, яка склалася за наявності окремих норм в Законах України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" і "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік", що не вирішили до кінця питання встановлення єдиного порядку сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України суб'єктами системи спрощеного оподаткування.
Окрім того, згадане Розпорядження не може протирічити положенням Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який має вищу юридичну силу, та може застосовуватися лише в частині, що не суперечить цьому Закону.
Посилання особи, яка подала апеляційну скаргу, на порушення місцевим господарським судом вимог процесуального закону щодо порядку ухвалення судового рішення, не беруться судом апеляційної інстанції до уваги, оскільки вони не свідчать про неможливість прийняття резолютивної частини судового рішення за певний проміжок часу та не доводять такі порушення норм права, які призвели до неправильного вирішення справи.
З огляду на викладене, постанова місцевого господарського суду є законною та обґрунтованою, а тому підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський апеляційний господарський суд
Постанову господарського суду Хмельницької області від 14 липня 2006 року залишити без змін, а апеляційну скаргу Приватного підприємства "Фірма "Достаток" - без задоволення.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.
Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом одного місяця з дня складення ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя Черпак Ю.К.
судді:
Веденяпін О.А.
Іоннікова І. А.
Віддрук. 4 прим.
1 - до справи
2 - позивачу
3 - відповідачу
4- в наряд