Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
30 травня 2012 року Справа № 1170/2а-83/12
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді -Сагуна А.В.;
при секретарі -Мітіній І.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0003241710 від 27.12.2011, -
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі по тексту - ФОП ОСОБА_1 або позивач) звернулась в суд з адміністративним позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби (далі по тексту - Кіровоградська ОДПІ Кіровоградської області ДПС або відповідач), в якому просила визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції №0003241710 від 27.12.2011.
Позовні вимоги мотивовані тим, що податкове повідомлення-рішення винесено необґрунтовано. Позиція податкового органу про безтоварність господарських відносин між позивачем та ПП «Белвас», та на цій основі висновок про нікчемність правочинів, є безпідставним припущенням. Стосунки позивача з ПП «Белвас»мали реальний характер.
Представник відповідача надав до суду письмові заперечення, в яких просив відмовити в задоволенні позовних вимог з підстав законності оскаржуваного рішення, яке прийнято на підставі обґрунтованих висновків перевірки, в ході якої встановлено порушення податкового законодавства з боку позивача (Т.1, а.с.27-28).
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та надав суду пояснення згідно позовної заяви та додаткових пояснень.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення адміністративного позову, пославшись на обґрунтованість висновків акту та законність податкового повідомлення-рішення.
Заслухавши представників сторін, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить задовольнити повністю.
Судом встановлено, що 13 грудня 2011 року проведена невиїзна документальна перевірка з питань достовірності декларування податку на додану вартість ФОП ОСОБА_1 по взаємовідносинам з ПП «Белвас»за період з 01.08.2011 по 31.08.2011, за наслідками якої складено акт від 13.12.2011 за №248/1710/2543312580 (Т.1, а.с.7-18).
Як вбачається з письмових заперечень відповідача та вказаного акту, в ході перевірки, виявлено порушення:
- ч.ч.1,5 ст.203, ч.1,2 ст.215, ч.1 ст.216, ч.2 ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків;
- порушення п.198.2, п.198 .3, 198.6 ст.198, п.201.6 ст.201 ПК України, в результаті чого завищено дозволений податковий кредит з податку на додану вартість за серпень 2011 року на суму 17000 грн.
На підставі акту перевірки, 27.12.2011 Кіровоградською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0003241710, яким за порушення п.198.2, п.198.3, 198.6 ст.198, п.201.6 ст.201 ПК України позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 25500 грн., в тому числі основний платіж -17000 грн., штрафні (фінансові) санкції -8500 грн.(а.с.6).
З акту перевірки вбачається, що в порушення вимог п.198.2, п.198.3, 198.6 ст.198 ПК України, позивачем сформовано податковий кредит на підставі неіснуючих операцій, які відповідно не можуть використовуватись в оподаткованих операціях, та податкових накладних виписаних ПП «Белвас»з порушенням вимог п.201.6 ст.201 ПК України, в результаті чого за серпень 2011 року завищено дозволений податковий кредит на суму 17000 грн.
Позиція податкового органу про нікчемність правочинів між позивачем та ПП «Белвас»ґрунтується на висновках акту відповідача від 14.11.2011 за №150/23-1/32222453 Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Белвас»по взаємовідносинах з ПП «Алтіма»з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість та правомірності декларування валових доходів та валових витрат з податку на прибуток за період з 01.08.2011 по 31.08.2011, яким зафіксовано порушення ПП «Белвас»п. 3 ст.5, ст.7 Господарського кодексу України, п. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 187.1 ст. 187 п. 188.1 ст. 188, п. 198.2 ст. 198, п. 198.3 ст. 198, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України; ч.1 ст. 203, ст.. 215, п. 1 ст. 216, ст.. 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ПП «Белвас», як наслідок не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже на думку службових осіб Кіровоградської ОДПІ, мають ознаки нікчемності та є нікчемними по ланцюгу до «вигодонабувача». А тому на думку службових осіб Кіровоградської ОДПІ ПП «Белвас»безпідставно сформовано податковий кредит з податку на додану вартість, згідно податкових накладних, виписаних ПП «Алтіма»у серпні 2011 року на суму 793176 грн., та безпідставно сформовано податкові зобов'язання за серпень 2011 року в сумі 798722 грн. (Т.1, а.с. 62-71).
Відповідно до пп.198.1. ст.198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Згідно пп.198.2. ст.198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається:
дата тієї події, що відбулася раніше:
дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.
Згідно пп. 198.6. статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).
У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.
Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.
Судом встановлено, що між ПП «Белвас»(постачальник) та ФОП ОСОБА_1 (покупець) укладено усний договір поставки продуктів харчування.
Як слідує з акту перевірки та досліджених в судовому засіданні письмових доказів, позивачем включено до податкового кредиту за серпень 2011 року суми ПДВ у розмірі 17000 грн. на підставі податкової накладної: № 18 від 04.08.2011, виписаної ПП «Белвас»(Т.1, а.с. 92).
На дату складання податкової накладної ПП «Белвас»було зареєстроване як юридична особа у встановленому порядку та як платник податку на додану вартість на підставі свідоцтва.
Оплата товару та фактичне його отримання підтверджується видатковою накладною № РН-0342 від 04.08.2011 (Т.1, а.с.91), квитанціями до прибуткового касового ордера (Т.1, а.с.93-95) та актом звірки розрахунків НШ-0093 від 30.09.2011 (Т.1, а.с. 96).
Згідно даних ЄДРПОУ та акту перевірки зареєстрованим видом діяльності позивача є, в тому числі, роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту (Т.1, а.с. 20).
Відповідно договору №2 від 01.03.2011 на надання торгової площі, позивач має торгівельну площу для реалізації придбаного товару (Т.1, а.с. 98).
Також, у позивача наявний персонал для забезпечення реалізації зазначеного товару, що підтверджується відповідними трудовими договорами (Т.1, а.с. 99-103).
Факт здійснення реалізації продуктів харчування, зазначених в податковій накладній № 18 від 04.08.2011, підтверджується копіями фіскальних чеків касових апаратів (Т.1 а.с.144-146, 156-250, Т.2 а.с.1-57)
Таким чином, на підставі комплексного аналізу встановлених обставин, суд вважає, що у судовому засіданні знайшли своє підтвердження необхідні факти, які надавали право позивачу віднести сплачену позивачем суму ПДВ у розмірі 17000 грн. до податкових кредитів за серпень 2011 року, що свідчить про необґрунтованість висновку відповідача про відсутність підстав у позивача для підтвердження фактичного отримання товару.
Щодо визнання договорів між позивачем та ПП «Белвас»нікчемним, то суд, надавши оцінку представленим доводам, дійшов висновку про відсутність у податкового органу підстав для цього. Суд вважає за необхідне зазначити, що при визнанні договорів нікчемними податковим органом не дотримано приписів законодавчих норм, тобто не встановлено вини та умислу позивача, спрямованих на заволодіння державним майном, порушення публічного порядку, не надано доказів про умисність укладання угод з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. А безтоварність здійснених позивачем господарських операцій, на що посилається відповідач, не підтверджена у встановленому законом порядку жодним доказом, сам висновок носить характер припущення.
Також, представником відповідача, в судовому засіданні, не наведено доказів порушення позивачем вимог п.201.6 ст.201 ПК України.
З огляду на викладене вище, суд, перевіривши відповідно до вимог ч. 2 ст. ст. 2 КАС України оскаржене податкове повідомлення-рішення, дійшов висновку, що воно прийнято з порушенням принципів законності та обґрунтованості, а тому є протиправним і підлягає скасуванню.
Так як, судове рішення ухвалене на користь позивача, що не є суб'єктом владних повноважень, у відповідності до ч. 1, ч. 3 ст. 94 КАС України, з відповідача на користь позивача належить стягнути судові витрати по справі, що складаються із судового збору в сумі 32 гривні 19 коп.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції №0003241710 від 27.12.2011, яким фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов'язання податку на додану вартість у розмірі 25500 грн., у тому числі за основним платежем збільшено суму податку на додану вартість у розмірі 17 000 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 8500 грн.
Присудити позивачеві судові витрати з державного бюджету шляхом зобов'язання Державної казначейської служби України безспірно списати з рахунку Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби грошові кошти в розмірі 32 гривні 19 коп. (тридцять дві гривні 19 коп.).
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня її проголошення, а у разі відкладення складання постанови в повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, -протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Дата складання постанови в повному обсязі - 05.06.2012.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду А.В. Сагун