83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
30.10.06 р. Справа № 1/267пд
Колегія суддів господарського суду Донецької області у складі:
Донець О.Є. - головуючий, Марченко О.А., Татенко В.М.
розглянула у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
за позовом: Відкритого акціонерного товариства «Племінний завод «Степок», с.ІІ-Івановка
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «СМУ-595», м.Слов»янськ
про визнання недійсним договору купівлі-продажу
За участю представників:
від позивача: Борисов Д.О. -дов.
від відповідача: Опихайленко Є.А. - дов.
У серпні 2005 р. до господарського суду Донецької області звернулося Відкрите акціонерне товариство «Племінний завод «Степок», с.ІІ-Івановка, із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «СМУ-595», м.Слов»янськ, про визнання недійсним договору купівлі-продажу № 15 від 27.05.04 р. (далі-Договір) та зобов'язання відповідача повернути демонтовані труби орошувальної системи або відшкодувати вартість отриманого за цінами, що діють на момент відшкодування.
Рішенням господарського суду Донецької області від 01.12.05 р. у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 08.02.06 р. зазначене рішення скасовано, справу направлено до господарського суду Харківської області для розгляду справи по суті.
Постановою Вищого господарського суду України від 21.06.06 р. вищевказані рішення та постанова скасовані, справу передано на новий розгляд до господарського суду Донецької області.
Під час нового розгляду справи позивач уточнював позовні підстави та склад позовних вимог та, згідно із «Уточненнями від 05.08.06 р.», просив суд визнати вищевказаний Договір недійсним повністю та зобов'язати відповідача відшкодувати вартість отриманого за недійсною угодою в сумі 14440,00 грн., посилаючись на те, що особа, яка уклала спірний договір з боку позивача не мала відповідного права, та що спірним договором порушено публічний порядок, що виявилося у погіршенні якості земельних ділянок внаслідок знищення та пошкодження мережі водопровідної технологічної зрошувальної.
Відповідач проти задоволення позову заперечив, посилаючись на його необґрунтованість.
Сторонами надано суду письмові пояснення, у яких позивач зазначив, що на об'єкт спірного договору може бути поширений правовий режим нерухомості, а відповідач вважає це майно рухомим.
Крім того, відповідачем надані письмові пояснення щодо обставин укладання спірного договору, у судовому засіданні директор Товариства з обмеженою відповідальністю «СМУ-595» зазначив, що спірний договір підписано ним особисто як представником товариства.
Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області призначено розгляд справи колегіальним складом суду.
У судовому засіданні оголошувалась перерва з 18.10.06 р. до 30.10.06 р.
Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд ВСТАНОВИВ:
27 травня 2004 р. відповідачем (Покупець) та позивачем (Продавець) підписано договір купівлі-продажу № 15, відповідно до якого Продавець продає, а Покупець купує трубу сталеву не демонтовану загальною довжиною - по факту, за ціною 350,00 грн./т. Загальна сума договору - по факту демонтажу трубопроводу (п.1.1 Договору).
Згідно із п.2.1 Договору, сплата за продукцію, що поставляється за договором, здійснюється по факту демонтажу труби й оформлюється відповідним актом, який є невід'ємною частиною Договору.
Відповідно до п.2.2, плата за трубу здійснюється по факту демонтажу труби та в строки, узгоджені з Продавцем.
Строк дії Договору у його тексті не визначено.
Суть позову, з урахуванням його уточнень, полягає у вимогах про визнання Договору недійсним та у зобов'язанні відповідача відшкодувати вартість отриманого за недійсною угодою в сумі 14440,00 грн.
Відповідач проти позову заперечив у зв'язку із необґрунтованістю позовних вимог.
Відповідно до ст.4-2 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Правила щодо господарських договорів встановлено главою 20 Господарського кодексу України.
Згідно п.7 ст.179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Згідно ч.ч.1, 2, 3, 4 ст.180 Господарського кодексу зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості. Вимоги щодо якості предмета договору визначаються відповідно до обов'язкових для сторін нормативних документів, зазначених у статті 15 цього Кодексу, а у разі їх відсутності - в договірному порядку, з додержанням умов, що забезпечують захист інтересів кінцевих споживачів товарів і послуг. Отже, як випливає з приписів даної правової норми, зміст господарського договору має містити умови щодо предмету, який визначає найменування та кількість продукції, ціну та строк дії.
Спірний договір не містить таких умов щодо об'єкту купівлі-продажу як кількість продукції, її якість, відсутнє конкретне найменування продукції.
Договором не визначено місцезнаходження не демонтованої труби, тобто відсутні дані про земельну ділянку, на якій ця труба знаходиться.
Про відсутність узгодження сторін щодо предмету договору свідчить й те, що під час нового розгляду справи позивач висловив думку про те, що на зазначене у Договорі майно можливо поширити правовий режим нерухомості, а відповідач вважає це майно рухомим.
Спірним договором не визначено строк його дії.
Інших документів, які свідчили про узгодження сторонами зазначених умов, суду не надано.
Згідно із ст.181 Господарського кодексу України, у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся).
Відповідно до ст.638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
За даних обставин суд дійшов висновку про те, що спірний договір є неукладеним.
Наявні в матеріалах справи документи про перерахування відповідачем 1000,00 грн. позивачеві на виконання Договору не свідчать про узгодження сторонами всіх істотних умов договору, а є лише доказом того, що відповідачем прийнято до виконання неукладений у встановленому порядку договір.
До того ж, в матеріалах справи відсутні складені двома сторонами акти приймання-передачі демонтованої труби або будь-які інші документи, що свідчили б про узгоджену сторонами передачу-приймання певної кількості продукції на виконання спірного договору.
Отже, у задоволенні позову в частині визнання Договору недійсним слід відмовити, оскільки вимоги про визнання недійсним заявлені стосовно договору, який сторонами не укладено.
Оскільки вимоги про стягнення з відповідача 14400,00 грн. є вимогами про відшкодування вартості майна, отриманого за недійсною угодою, а фактично договір є неукладеним, задовольнити дані позовні вимоги з цих підстав не вбачається можливим.
Отже, позовні вимоги в цій частині також не підлягають задоволенню.
Судові витрати покладаються на позивача.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.4-2), 4-3), 22, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.179, 180 Господарського кодексу України, ст.638 Цивільного кодексу України, суд
У задоволенні позову - відмовити повністю.
Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 30.10.06 р.
Повний текст рішення підписано 06.11.06 р.
Судді:
Головуючий: О.Є.Донець
О.А.Марченко
В.М.Татенко
Суддя Донець О.Є.
Надруковано 3 прим.: 1 - позивачу, 1 - відповідачу, 1 - у справу