21 липня 2006 року м. Київ
Суддя Вищого адміністративного суду України Ліпський Д.В., розглянувши матеріали касаційної скарги ДПІ у Кіровському районі м.Донецька на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 9 серпня 2005 року по справі за її позовом до АТВТ Інвестиційна компанія «Атон національ інвест» та ВАТ «Миколаївський парфюмерно-косметичний комбінат «Алые паруса» про визнання недійсною угоди , перевіривши дотримання ст.ст.17, 20, 210, 211, 212 КАС України та її відповідність вимогам ст. 213 КАС України,
Ухвалою Вищого господарського суду України від 14 листопада 2005 року зазначена касаційна скарга разом зі справою передана для вирішення до Вищого адміністративного суду України.
У зазначеній ухвалі не наведено жодної обставини, яка давала підстави вважати, що вказаний спір повинен вирішуватися у порядку адміністративного судочинства.
Перевіривши справу, приходжу до висновку про те, що відсутні підстави для розгляду справи у порядку адміністративного судочинства, а тому слід відмовити у відкритті касаційного провадження у справі.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів, фізичних осіб, прав і інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушення з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів владних повноважень при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Таким чином, закон передбачає, що відповідачем у адміністративних справах, як правило, є суб'єкт владних повноважень.
Як виключення, у п.4 ч.1 ст.17 КАС України передбачено, що компетенція адміністративних судів поширюється на «справи за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом». Тобто, за змістом закону, законодавець чітко визначив категорії справ, які підвідомчі адміністративним судам, позивачами у яких виступають суб'єкти владних повноважень.
Ці категорії справ зазначені у ч.4 ст.50 КАС України і іншими нормами адміністративного закону не передбачена можливість розгляду адміністративними судами справ, у яких позивачами виступають суб'єкти владних повноважень, а відповідачами - громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень.
Іншою передумовою віднесення спору до компетенції адміністративних судів є те, що такий спір виникає у сфері публічно-правових відносин.
Як видно з матеріалів даної справи, позов Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Донецька було заявлено до двох суб'єктів підприємницької діяльності - акціонерних товариств щодо визнання вчиненої ними угоди про купівлю-продажу цінних паперів недійсною. Тобто, спір виник щодо угоди між двома суб'єктами господарювання і він за своєю правовою природою не відноситься до сфери публічно-правових відносин. Іншими словами, даний спір повинен бути вирішений за нормами господарського та цивільного законодавства.
Оскільки даний позов не входить у перелік категорій справ, передбачених ч.4 ст.50 КАС України і за своєю природою не є адміністративним спором, то відсутні підстави для відкриття касаційного провадження в Вищому адміністративному суді України.
Відповідно до п.1 ч.4 ст.214 КАС України, суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо справа не підлягає касаційному розгляду у порядку адміністративного судочинства.
Керуючись ст. 214 КАС України, -
Відмовити ДПІ у Кіровському районі м.Донецька у відкритті касаційного провадження у Вищому адміністративному суді України за її касаційною скаргою на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 9 серпня 2005 року по справі за їх позовом до АТВТ Інвестиційна компанія «Атон національ інвест» та ВАТ «Миколаївський парфюмерно-косметичний комбінат «Алые паруса» про визнання недійсною угоди.
Справу повернути до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
С У Д Д Я : Д.В. Ліпський