Справа № 22 -Ц - 2296/06 Головуючий в 1 інстанції Корнієць М.І.
Категорія 10 Доповідач у 2 інстанції Голуб С.А.
29 вересня 2006 року колегія суддів, судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого Сліпченка О.І.
суддів: Голуб С.А., Коцюрби О.П.
при секретарі Некорі А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну
справу за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_2 на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19 травня 2006 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_4
про визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним
З лютого 2005 року ОСОБА_5 пред"явив в суді позов до ОСОБА_2 в якому посилався на те, що 6 лютого 2002 року між ОСОБА_4, який діяв від імені ОСОБА_5 на підставі довіреності та відповідачем ОСОБА_2 був укладений договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1. Даний договір позивач уклав на вкрай невигідних для себе умовах на підставі збігу тяжких для нього обставин. Такими обставинами позивач зазначав те, що за декілька місяців до укладання договору загинув його батько, і в цей період тяжко хворіла його мати. Позивач був змушений продати квартиру за ціною, яка була значно нижча за ринкову. Просив визнати договір купівлі-продажу квартири недійсним та зобов"язати відповідача повернути йому квартиру.
Ухвалою суду від 7 березня 2005 року на підставі договору про відступлення права вимоги допущена заміна позивача ОСОБА_5 на ОСОБА_3.
18 липня 2005 року ОСОБА_3 уточнив свої позовні вимоги. В обґрунтування позову додатково зазначив ті обставини, що ОСОБА_5 змушений був продати квартиру на вкрай невигідних для нього умовах ще з тієї причини, що вироком суду від 23.01.2002 року він був засуджений за ст. 357 ч.З КК України до трьох років обмеження волі умовно зі штрафом 1000 грн. Крім того, цим вироком з нього було стягнуто 120 грн. по цивільному позову на користь потерпілої. ОСОБА_5 не мав коштів на сплату штрафу та відшкодування шкоди потерпілій, а тому змушений був продати квартиру. Просив визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири, зобов"язати відповідача повернути вказану квартиру позивачу і провести двосторонню реституцію.
Рішенням Бориспільського міськрайонного суду від 19 травня 2006 року позов задоволений. Визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 6 лютого 2002 року.
Зобов'язано ОСОБА_2 передати ОСОБА_3 спірну квартиру.
Зобов'язано ОСОБА_3 передати ОСОБА_2 11000 гривень.
Не погоджуючись з рішенням суду представник відповідача та відповідач оскаржили його в апеляційному порядку . Вважають, що рішення винесено з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а також те, що висновки суду не відповідають обставинам справи.
В доводах апеляційних скарг зазначають, що суд задовольнив позов на користь неналежного позивача. Вважає, що між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 на час укладання договору про відступлення права вимоги не існувало взаємних зобов'язань, вони не перебували в зобов'язальних
правовідносинах між собою. Оскільки за договором відступлення права вимоги передається лише право за зобов'язанням, а не особисте право, яким є право на звернення до суду, то на підставі даного договору суд не міг допустити ОСОБА_3 в якості позивача до участі у справі.
Крім того апелянти вважають, що суд не встановив тих обставин, які б підтверджували укладання угоди на вкрай невигідних для позивача умовах, а також внаслідок збігу тяжких обставин.
Просять рішення суду скасувати і винести нове рішення, яким в позові ОСОБА_3 відмовити.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін по справі, обговоривши доводи апелянтів, викладені в апеляційних скаргах та заперечення позивача вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, оскільки висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи і недоведені обставини справи, які суд вважав встановленими.
Згідно зі ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Відповідно до ст.215 ЦПК України рішення суду складається зокрема з мотивувальної частини із зазначенням: встановлених обставин і визначених відповідно до них правовідносин; мотивів, з яких суд вважає встановленою наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувались вимоги чи заперечення, бере до уваги або відхиляє докази, застосовує зазначені в рішенні нормативно-правові акти; чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси, за захистом яких особа звернулась до суду, а якщо були, то ким.
В порушення наведених вимог статті рішенням суду першої інстанції не встановлені обставини справи, а лише наведені мотиви, з яких суд погодився із доводами позивача.
Суд першої інстанції прийшов до висновку, що угода між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 була укладена на вкрай невигідних для ОСОБА_5 умовах, оскільки він продав квартиру за ціною, яка в два рази нижче за ринкову. Також судом визнав, що оспорювана угода була укладена ОСОБА_5 внаслідок збігу для нього тяжких обставин якими суд визнав смерть батьків ОСОБА_6, а також те, що ОСОБА_5 вироком суду був засуджений до сплати штрафу.
Судова колегія вважає такі висновки суду не правильними, оскільки вони зроблені при неповно досліджених обставинах, що мають значення для справи, і ці висновки не відповідають обставинам справи.
Судова колегія встановила, що 6 лютого 2002 року ОСОБА_5 продав, а ОСОБА_2 купив квартиру АДРЕСА_1. В договорі купівлі-продажу, який був нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Бориспільського нотаріального округу ОСОБА_7 зазначено, що квартира продана за 11000 грн. при інвентаризаційній оцінці квартири 10950 грн.
Від імені продавця ОСОБА_5 угоду укладав за довіреністю ОСОБА_4.
Судова колегія встановила, що фактично квартира була продана не за вказану у договорі суму, а за 32319,6 грн. Вказане підтверджується як самим договором, відповідно до якого при його підписанні в присутності нотаріуса ОСОБА_2 передав ОСОБА_4 11000 грн., а також розпискою, виданою ОСОБА_4 ОСОБА_2 про те, що він отримав від нього 4000 доларів США ( 21319,6 грн. за курсом НБУ) в рахунок вартості квартири АДРЕСА_1. (а.с. 176)
Як вбачається із копії актового запису про смерть НОМЕР_2 2000 року батько ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . (а.с. 32)
Згідно із актовим записом про смерть НОМЕР_1 мати ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_2. (а.с.ЗЗ)
Судова колегія вважає, що твердження позивача про те, що ОСОБА_5 уклав угоду на вкрай невигідних умовах для себе, продавши квартиру за інвентарну, а не ринкову ціну спростовується наведеними вище договором та розпискою, а також листом самого ОСОБА_5 адресованого його тітці, в якому він зазначає, що квартиру він продав і отримав за неї кошти в повному обсязі і ніяких претензій до ОСОБА_2 не має. (а.с. 175)
Дана розписка і лист були приєднані до матеріалів справи за клопотанням в судовому засіданні представника відповідача. Третя особа ОСОБА_4 не заперечував того, що розписка написана ним, а лист йому передав сам ОСОБА_5 (а.с. 189-190)
Судову колегію не переконали доводи ОСОБА_4, наведені ним в судовому засіданні в апеляційному суді щодо того, що розписка про отримання ним 4000 доларів США від ОСОБА_2 не відноситься до справи, оскільки в розписці вказано про те, що вказана сума отримана ним від ОСОБА_2 в рахунок вартості квартири АДРЕСА_1.
Таким чином, на думку колегії суддів, в судовому засіданні позивачем не було доведено в чому полягала невигідність умов для ОСОБА_5 при укладенні угоди, а тому висновку суду першої інстанції про те, що угода була викладена на вкрай невигідних умовах для ОСОБА_5 є необгрунтованими.
Щодо посилання позивача на те, що угода була укладена на вкрай невигідних для ОСОБА_5 умовах внаслідок збігу тяжких обставин також не підтверджуються матеріалами справи.
Згідно зі ст. 57 ЦК України угода може бути визнана недійсною, якщо громадянин змушений був її укласти на вкрай невигідних умовах для себе внаслідок збігу тяжких обставин.
Частиною 4 пункту 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про визнання угод недійсними" зазначено, що збігом тяжких обставин слід вважати такий майновий або особистий стан громадянина або його-близьких (крайня нужденність, хвороба), які примусили укласти угоду на вкрай невигідних для нього умовах.
Як вбачається із матеріалів справи батько ОСОБА_5 помер задовго до часу укладання угоди. Мати ж ОСОБА_5 померла вже після підписання договору купівлі-продажу від алкогольної кардіоміопатії вже після укладення договору купівлі-продажу.
В матеріалах справи відсутні будь-які підтвердження того, що батьки ОСОБА_5 хворіли і негайно потребували матеріальної допомоги на лікування, в зв"язку з чим він був крайнє нужденним.
Із матеріалів справи не вбачається, що ОСОБА_5 проживав разом з матір"ю, опікувався нею, приймав участь у її житті, а тому не міг відчувати крайню нужденість в зв"язку з її хворобою та смертю. Крім того, як вказував у листі ОСОБА_5, він збирався їхати до матеріли лише через місяць після укладення угоди, що зайвий раз підтверджує, що квартира не продавалась з метою негайно допомогти хворій матері.
Судова колегія вважає, що в судовому засіданні не було доведено, що смерть батьків ОСОБА_5 змусила його укласти угоду на вкрай невигідних умовах.
Також не може колегія суддів погодитись із висновком суду про те, що засудження ОСОБА_5 до трьох років позбавлення волі умовно з накладенням штрафу та відшкодування шкоди було ще однією тяжкою обставиною, яка вплинула на волю ОСОБА_5 по укладенню угоди виходячи із наступного.
Відповідно до вироку суду (а.с. 35-36) штраф складає лише 1000 грн., а відшкодування шкоди по цивільному позову становить 122 грн.
Судова колегія вважає, що оскільки ОСОБА_5 не був пенсіонером, інвалідом, не мав хвороб, які б перешкоджали йому заробити ці кошти, необхідності продавати квартиру для сплати вказаної у вироку суду суми не було.
Відсутність наміру у ОСОБА_5 сплачувати штраф підтверджується також копією постанови Бориспільського міського суду від 28.08.2002 року, в якій зазначено, що ОСОБА_5 штраф не сплатив, в органи міліції на реєстрацію не з"являвся, з місця проживання зник, і тому ОСОБА_5 був оголошений в розшук (а.с. 53)
За наведених обставин рішення суду не може бути залишене без змін, а підлягає скасуванню з постановлянням нового рішення, яким в позові ОСОБА_3 необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст. 303, 309 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу задовольнити.
Рішення Бориспільського міськрайонного суду від 19 травня 2006 року скасувати і винести нове рішення.
В позові ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним відмовити.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення.
Рішення апеляційного суду може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду України.