31 травня 2012 року Справа № 2а-2537/12/1070
Суддя Київського окружного адміністративного суду Леонтович А.М., перевіривши виконання вимог статей 105, 106 Кодексу адміністративного судочинства України за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Ранокс»до Миронівської міжрайонної державної податкової інспекції в Київській області про скасування податкового повідомлення-рішення та рішень про результати розгляду скарги, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Ранокс»(далі по тексту - позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Миронівської міжрайонної державної податкової інспекції в Київській області (далі по тексту -відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Миронівському районі від 8 лютого 2012 року № 0000102301, скасування рішення Державної податкової служби про результати розгляду скарги від 11 квітня 2012 року № 679/10/10-206/129-345 та рішення Державної податкової служби України про результати розгляду скарги від 14 травня 2012 року № 8288/6/10-2115.
Розглянувши вимоги позивача про скасування рішення Державної податкової служби про результати розгляду скарги від 11 квітня 2012 року № 679/10/10-206/129-345 та рішення Державної податкової служби України про результати розгляду скарги від 14 травня 2012 року № 8288/6/10-2115, суд звертає увагу на наступне.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
За змістом цієї норми предмет оскарження за правилами адміністративного судочинства повинен мати юридичне значення, тобто впливати на права, свободи, законні інтереси чи обов'язки особи, а також встановлені законом умови їх реалізації.
Закріплення частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України положення про можливість оскарження до адміністративних судів будь-яких рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження, не означає спростування висновку про юридичне значення рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень як предмета судового оскарження, так само як не означає і нівелювання способу захисту порушеного права, свобод чи законних інтересів.
Таким чином, вирішуючи питання про те, чи поширюється компетенція адміністративного суду на конкретний спір, суд має врахувати правовий характер рішення, що оскаржується позивачем.
Так, правовий акт - це акт волевиявлення (рішення) уповноваженого суб'єкта права, що регулює суспільні відносини за допомогою встановлення (зміни, скасування, зміни сфери дії) правових норм, а також визначення (зміни, припинення) на основі цих норм прав і обов'язків учасників конкретних правовідносин.
При цьому, правові акти індивідуальної дії своїми приписами мають породжувати права і обов'язки конкретних осіб, на яких спрямована їх дія. У такому випадку реалізується компетенція видавця цього акту як суб'єкта владних повноважень, уповноваженого управляти поведінкою іншого суб'єкта, що породжує у останнього обов'язок виконувати вимоги суб'єкта владних повноважень.
Тобто, особливою відмінністю правового акта від інших управлінських актів є наявність у ньому змісту управління певної особи шляхом встановлення прав і обов'язків для інших суб'єктів.
З огляду на викладене, рішення Державної податкової служби про результати розгляду скарги від 11 квітня 2012 року № 679/10/10-206/129-345 та рішення Державної податкової служби України про результати розгляду скарги від 14 травня 2012 року № 8288/6/10-2115 не є нормативно - правовим актом чи актом індивідуальної дії в розумінні статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки не містить приписів обов'язкових для виконання та не тягне за собою правових наслідків.
З урахуванням вищезазначеного суд звертає увагу позивача на те, що вимоги про скасування рішення Державної податкової служби про результати розгляду скарги від 11 квітня 2012 року № 679/10/10-206/129-345 та рішення Державної податкової служби України про результати розгляду скарги від 14 травня 2012 року № 8288/6/10-2115 не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній
справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Розглянувши вимогу позивача про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Миронівському районі від 8 лютого 2012 року № 0000102301 суд вважає, що вона підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. Адміністративний позов подано з додержанням вимог статей 104-106 Кодексу адміністративного судочинства України, позов підсудний Київському адміністративному суду, підстави для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви та відмови у відкритті провадження у справі в зазначеній частині вимог -відсутні.
Керуючись статтями 107, 109, 110, 121 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ранокс»до Миронівської міжрайонної державної податкової інспекції в Київській області в частині вимог про скасування рішення Державної податкової служби про результати розгляду скарги від 11 квітня 2012 року № 679/10/10-206/129-345 та рішення Державної податкової служби України про результати розгляду скарги від 14 травня 2012 року № 8288/6/10-2115.
Відкрити провадження по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ранокс»до Миронівської міжрайонної державної податкової інспекції в Київській області в частині вимог про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Миронівському районі від 8 лютого 2012 року № 0000102301.
Призначити справу до розгляду у судовому засіданні на 11 червня 2012 року о 9 год. 30 хв. в приміщенні Київського окружного адміністративного суду за адресою: місто Київ, бульвар Лесі Українки, 26, 10-й поверх, кабінет 1016.
Запропонувати відповідачу у строк до 11 червня 2012 року подати письмові заперечення проти позову та всі докази на їх підтвердження, які наявні у відповідача.
В порядку підготовки справи до судового розгляду витребувати:
у позивача:
- власне письмове підтвердження того, що у провадженні адміністративних чи господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, немає спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та немає рішення цих органів щодо такого спору;
- належним чином завірені копії усіх документів, що підтверджують факт виконання господарських зобов'язань за договорами, укладеними з ФОП ОСОБА_1, щодо яких податковим органом зроблено висновок про їх нікчемність (договори, видаткові накладні, податкові накладні, акти прийому-здачі робіт, платіжні доручення, банківські виписки, накладні на постачання товару, товарно-транспортні накладні, довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей, журнали зважування товару, журнали лабораторних досліджень, складські документи, виробничі документи тощо);
- належним чином завірені копії документів, що підтверджують факт використання у господарській діяльності ТОВ «Ранокс»послуг та товарів, що були продані (надані) ФОП ОСОБА_1
- належним чином завірені копії документів, що підтверджують набрання законної сили постановою Київського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2012 року № 2а-399/12/1070;
- належним чином завірені копії документів, що підтверджують набрання законної сили постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 5 квітня 2012 року по справі № 2610/7853/2012;
у відповідача:
- належним чином завірені копії усіх матеріалів, що були або мали бути взяті до уваги при проведенні перевірки позивача, оформленні її результатів та прийнятті податкового повідомлення-рішення від 8 лютого 2012 року № 0000102301.
Копію ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі, разом з витягом про їхні процесуальні права та обов'язки надіслати сторонам.
У судове засідання викликати осіб, які беруть участь у справі.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту постановлення.
Суддя Леонтович А.М.
про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі,
встановлені Кодексом адміністративного судочинства України
Відповідно до ст. 49, 51 Кодексу адміністративного судочинства України особи, які беруть участь у справі, мають рівні процесуальні права і обов'язки. Особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Особи, які беруть участь у справі, мають право: 1) знати про дату, час і місце судового розгляду справи, про всі судові рішення, які ухвалюються у справі та стосуються їхніх інтересів; 2) знайомитися з матеріалами справи; 3) заявляти клопотання і відводи; 4) давати усні та письмові пояснення, доводи та заперечення; 5) подавати докази, брати участь у дослідженні доказів; 6) висловлювати свою думку з питань, які виникають під час розгляду справи, задавати питання іншим особам, які беруть участь у справі, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам; 7) подавати заперечення проти клопотань, доводів і міркувань інших осіб; 8) знайомитися з технічним записом та журналом судового засідання і подавати письмові зауваження до них; 9) робити із матеріалів справи виписки, знімати копії з матеріалів справи, одержувати копії судових рішень; 10) оскаржувати судові рішення у частині, що стосується їхніх інтересів; 11) користуватися іншими процесуальними правами, наданими їм цим Кодексом. Особи, які беруть участь у справі, можуть за власний рахунок додатково замовити та отримати в суді засвідчені копії документів і витяги з них.
Крім прав та обов'язків, визначених у статті 49 цього Кодексу, позивач має право змінити підставу або предмет адміністративного позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог або відмовитися від адміністративного позову в будь-який час до закінчення судового розгляду. Позивач має право відмовитися від адміністративного позову й у суді апеляційної чи касаційної інстанції до закінчення відповідно апеляційного чи касаційного розгляду.
Крім прав та обов'язків, визначених у статті 49 цього Кодексу, відповідач має право визнати адміністративний позов повністю або частково, подати заперечення проти адміністративного позову.
Сторони можуть досягнути примирення на будь-якій стадії адміністративного процесу, що є підставою для закриття провадження в адміністративній справі.
Суд не приймає відмови позивача від адміністративного позову, визнання адміністративного позову відповідачем і не визнає умов примирення сторін, якщо ці дії суперечать закону або порушують чиї-небудь права, свободи чи інтереси.