Справа № 111/251/2012
31 січня 2012 року смт Красногвардійське
Суддя Красногвардійського районного суду Автономної Республіки Крим Шевченко І.В.,
розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Красногвардійському районі АР Крим про визнання дій протизаконними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 у січні 2012 року звернувся до суду з вищезазначеним позовом, мотивуючи вимоги тим, що має статус дитини війни та відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" має право на пільги, зокрема, на отримання підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, яку відповідач йому не доплачує, посилаючись на п.4 розділу VII Закону України від 23.12.2010 року № 2857-VI та постанову КМУ від 06.07.2011 року № 745. Просить у разі невизначеності в питанні про те, чи відповідає Конституції України закон, який підлягає застосуванню у даній справі, зупинити розгляд справи і звернутися з мотивованою ухвалою до Верховного Суду України з приводу порушення перед Конституційним Судом України питання про відповідність Конституції України пункту 6 постанови КМУ № 745 від 06.07.2011 року; визнати дії УПФУ щодо нарахування та виплати пенсії ОСОБА_1 без урахування підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 23 липня 2011 року по грудень 2011 року протизакониими та зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Красногвардійському районі АР Крим нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з урахуванням підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 23 липня 2011 року по грудень 2011 року.
У відповідності до п.2 ч.1, ч.4 ст.1832КАС України дана справа розглядається в порядку скороченого провадження одноособово суддею без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.
Перевіривши доводи позовної заяви, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.11 ч.1 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно зі ст.71 ч.1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Відповідач своїх заперечень проти позову не надав.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є громадянином України, народився у 1937 році (а.с.5), має статус дитини війни відповідно до ст.1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", згідно з якою дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення Другої світової війни (02.09.1945) було менше 18 років, у зв'язку з чим має право на всі пільги та соціальні гарантії, передбачені цим Законом, у тому числі право на підвищення на 30 % мінімальної пенсії за віком, що передбачено статтею шостою зазначеного Закону.
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" № 2195-IV від 18.11.2004 р. (далі -Закон № 2195-IV) дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Однак Законом України від 28.12.2007 р. № 107-VІ "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" внесено зміни до Закону України „Про соціальний захист дітей війни" та статтю 6 цього Закону викладено в такій редакції: „Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі набавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" таке підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів". Зазначені зміни набрали чинності з 1 січня 2008 року.
Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.08 № 10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) зміни щодо розміру пенсії дітям війни визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними). Таким чином, з 1 січня по 22 травня 2008 року застосуванню до спірних правовідносин підлягали приписи Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".
Враховуючи положення Конституції України щодо дії нормативно-правових актів у часі, положення ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" у редакції цього Закону від 18.11.2004 року № 2195-ІV, поновили свою дію з 22 травня 2008 року.
Отже, з цієї дати особи зі статусом дітей війни мають право на підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок Державного бюджету України, але головним розпорядником коштів для виплати до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», є Пенсійний фонд України.
Згідно з п.3 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1261 від 24 жовтня 2007 року до основних засад Пенсійного фонду України відноситься, зокрема, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплат пенсій та інших виплат, які здійснюються за рахунок коштів Пенсійного Фонду.
Таким чином, саме відповідач повинен виплачувати щомісячну державну соціальну допомогу. Відсутність бюджетних коштів не може бути підставою для відмови в задоволенні позовних вимог.
14 червня 2011 року Верховною Радою України прийнято Закон України № 3491-VI «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» (далі - Закон № 3491-VI), який набрав чинності 19 червня 2011 року. Цим Законом установлено, що у 2011 році норми і положення ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.
До набрання чинності нормативно-правового акту Кабінету Міністрів України застосуванню підлягають положення ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
На виконання пункту 7 Закону № 3491-VI Кабінет Міністрів України пунктом 6 Постанови від 06.07.2011р. № 745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», яка набрала чинності 23.07.2011 р., установив, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»та «Про жертви нацистських переслідувань») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у розмірі 49,8 гривні.
З дня набрання чинності вищезазначеного нормативно-правового акту визначення порядку та розмірів виплат зазначеній категорії громадян здійснює Кабінет Міністрів України.
З урахуванням положень п.4 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», ОСОБА_1 не має права на підвищення до пенсії, передбачене ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 23 липня 2011 року по грудень 2011 року.
Також суд не знаходить підстав для задоволення клопотання ОСОБА_1 про звернення з мотивованою ухвалою до Верховного Суду України з приводу порушення перед Конституційним Судом України питання про відповідність Конституції України пункту 6 постанови КМУ № 745 від 06.07.2011 року.
Оцінюючи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, належність, допустимість, достовірність повідомлених позивачем та відповідачем обставин, кожного доказу окремо, а також і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Керуючись статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», пунктом 4 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», статтями 2, 11, 71, 86, 94, 122, 158, 160-163,1832 КАС України, суд
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову до Управління Пенсійного фонду України в Красногвардійському районі АР Крим про визнання дій протизаконними та зобов'язання вчинити певні дії.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Красногвардійський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк після отримання копії цієї постанови апеляційної скарги.
Суддя І.В.Шевченко