30 травня 2012 року 2а-2364/12/1070
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спиридонової В.О., за участю секретаря судового засідання Волощука О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві адміністративну справу за позовом Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області до громадянки Пакистану ОСОБА_13 про видворення з України,
17.05.2012 Києво-Святошинський РВ ГУ МВС України в Київській області (далі -позивач) звернувся до суду з позовом до громадянки Пакистану ОСОБА_13 (далі -відповідач) про адміністративне видворення в примусовому порядку з України.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідач перебуває на території України незаконно, чітко не може зазначити мету свого приїзду, державний кордон України перетнула за допомогою фіктивної візи, в Україні її ніхто не зустрічав та не забезпечив житлом.
У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили суд позов задовольнити.
Відповідач у судовому засіданні проти позовних вимог заперечив, зазначивши, що в Пакистані у неї погана робота, складне сімейне становище і вона не хоче повертатися на батьківщину.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, суд дійшов наступних висновків.
З матеріалів справи вбачається, що 26.01.2012 о 22 годині 00 хвилин співробітниками ГУ БКОЗ СБ України поруч із будинком АДРЕСА_1 була виявлена іноземна громадянка, зі слів якої вона є громадянкою Пакистану ОСОБА_13 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка міста Сіалькот, Пакистан, без будь-яких документів, які б встановлювали її особу та підтверджували законність перебування на території України.
Проведеною перевіркою було встановлено, що іноземна громадянка, зі слів якої вона є громадянкою Пакистану ОСОБА_13 ІНФОРМАЦІЯ_1, перебуває на території України з листопада 2011 року та на даний час має намір виїхати до країн Західної Європи з метою працевлаштування, на території України перебуває незаконно.
З рапорту заступника начальника 2 відділу 3 Управління ГУ БКОЗ СБ України підполковника Головацького С.М. від 26.01.2012 вбачається, що співробітниками ГУ БКОЗ СБ України 26.01.2012 близько 22 годині 00 хвилин в селі Петропавлівська Борщагівка, поруч з будинком № 8 по вулиці Велика Окружна, Києво-Святошинського району Київської області було виявлено п'ять іноземних громадян, з них 2 громадянина Пакистану ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_1, 2 громадянина Республіки Бангладеш ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_17, ІНФОРМАЦІЯ_4 та 1 громадянина Індії ОСОБА_19, ІНФОРМАЦІЯ_5, які під час перевірки не мали при собі документів, які б вказували на законність їх перебування та перетинання кордону України.
В ході перевірки було встановлено, що до організації незаконного переправлення на територію України вищевказаних іноземців з подальшим переправленням до країн Західної Європи, причетний громадянин Індії ОСОБА_19, ІНФОРМАЦІЯ_5, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1
З письмових пояснень відповідача, які були відібрані оперуповноваженим ГУ БКОЗ СБ України старшим лейтенантом Шевцовим О.В. в присутності перекладача ОСОБА_18 встановлено наступне.
На пропозицію відповісти про відомі їй обставини та надати відповідь на поставлені питання, ОСОБА_13 пояснила наступне.
З часу народження відповідач проживала в місті Сіалькот (Пакистан). В листопаді 2011 року, з метою відкриття підприємства разом зі своїм чоловіком приїхала до України. Запрошення було оформлено фірмою «Roks-industries». Приїхавши до України, ОСОБА_13 проживала спільно зі своїм чоловіком в місті Києві за адресою: АДРЕСА_1
Приблизно два місяці тому ОСОБА_13 загубила свій паспорт. Ні в які інстанції з цього приводу не зверталася, оскільки боялася видворення.
В розмовах з "ОСОБА_20" відповідач дізналася, що він займається незаконною переправою в обхід пунктів пропусків іноземних громадян в держави Західної Європи. Також, під час однієї з розмов, "ОСОБА_20" повідомив їм, що може незаконно переправити їх через державний кордон України до Європи. На що ОСОБА_13 з чоловіком йому відповіли, що подумають. "ОСОБА_20" наказав їм збирати речі та йти за ним. Після того, як вони вийшли на вулицю, їх було затримано співробітниками правоохоронних органів.
У судовому засіданні до матеріалів справи долучено копію документа, який видано представництвом Пакистану в м. Києві 28.02.2012. Дана довідка №587046 засвідчує особу відповідача. З нього судом встановлено, що дата народження відповідача - 21.06.1981. Дату народження 21.06.1981 підтвердила ОСОБА_13 у судовому засіданні.
Також, з наявної в матеріалах справи копії постанови Київського окружного адміністративного суду від 30.01.2012 у справі №2а-473/12/1070, яка набрала законної сили. Зазначеною постановою позов Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області до громадянки Пакистану ОСОБА_13 про затримання та поміщення іноземки до пункту тимчасового перебування на території України задоволено.
У судовому засіданні відповідач зазначила, що в Україну прибула по візі з метою зайняття бізнесом, зокрема, продаж спортивних товарів і надання послуг манікюру. Під час приїзду з нею була громадянка України та ще один мужчина, місце перебування яких їй не відоме.
Також, відповідач повідомила, що приїхала з метою працевлаштування на запрошення фірми «Roks-industries», проте на запитання чи зустрічалася вона хоча б з одним представником даної юридичної особи, повідомила, що ні. Крім того, ОСОБА_13 розповіла, що в Пакистані працювала секретарем, проте така робота погана і їй не подобається.
У судовому засіданні відповідач, також, зазначила, що в Києві проживала на орендованій квартирі, паспорт нею загублено, в Пакистан вона повертатись не хоче, оскільки є проблеми в родині.
Судом встановлено, що відповідач законних підстав перебування на території України не має, приймаюча сторона та кошти для покриття витрат її перебування в Україні відсутні.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить з наступного.
Правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, порядок їх в'їзду в Україну та виїзду з України встановлений Законом України від 22.09.2011 року № 3773-VI "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства".
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону України від 22.09.2011 року № 3773-VI «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», іноземець -особа, яка не перебуває у громадянстві України і є громадянином (підданим) іншої держави або держав.
Згідно з пунктом 14 частини першої статті 1 Закону України від 22.09.2011 року № 3773-VI «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», нелегальний мігрант - іноземець або особа без громадянства, які перетнули державний кордон поза пунктами пропуску або в пунктах пропуску, але з уникненням прикордонного контролю і невідкладно не звернулися із заявою про надання статусу біженця чи отримання притулку в Україні, а також іноземець або особа без громадянства, які законно прибули в Україну, але після закінчення визначеного їм терміну перебування втратили підстави для подальшого перебування та ухиляються від виїзду з України.
Згідно з частиною першою статті 183-5 Кодексу адміністративного судочинства України, позовні заяви іноземців та осіб без громадянства щодо оскарження рішень про їх видворення, а також позовні заяви органів внутрішніх справ, органів охорони державного кордону або Служби безпеки України про примусове видворення іноземців та осіб без громадянства і затримання їх у зв'язку з таким видворенням подаються до окружного адміністративного суду за місцезнаходженням відповідного органу внутрішніх справ, органу охорони державного кордону або Служби безпеки України.
Відповідно до частини другої статті 183-5 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративні справи, передбачені частиною першою цієї статті, вирішуються судом у місячний строк з дня надходження позовної заяви, крім справ про затримання з метою забезпечення можливості подальшого видворення, які розглядаються невідкладно.
Як передбачено частинами першою, другою, четвертою статті 30 Закону України від 22.09.2011 року № 3773-VI «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органи охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України) або органи Служби безпеки України можуть лише на підставі винесеної за їх позовом постанови адміністративного суду примусово видворити з України іноземця та особу без громадянства, якщо вони не виконали в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення, крім випадків затримання іноземця або особи без громадянства за незаконне перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України та їх передачі прикордонним органам суміжної держави. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, або орган охорони державного кордону на підставі відповідного рішення з наступним повідомленням протягом 24 годин прокурора розміщує іноземців та осіб без громадянства, зазначених у частині першої цієї статті, у пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України. Іноземці та особи без громадянства перебувають у пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України, протягом строку, необхідного для виконання рішення суду про примусове видворення, але не більш як дванадцять місяців. Дата набрання чинності Закону - 26 грудня 2011 року.
В свою чергу, частина сьома статті 32 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»від 4 лютого 1994 року № 3929-XII (із змінами та доповненнями), який втратив чинність згідно із Законом України від 22 вересня 2011 року № 3773-VI, передбачала, що органи внутрішніх справ, органи охорони державного кордону або Служби безпеки України можуть лише на підставі винесеної за їх зверненням постанови адміністративного суду затримати і примусово видворити з України іноземця та особу без громадянства, якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець та особа без громадянства будуть ухилятися від виїзду, крім випадків затримання іноземця або особи без громадянства за незаконне перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України та їх передачі органами охорони державного кордону до суміжної держави.
Указом Президента України «Питання Державної міграційної служби України»від 6 квітня 2011 року № 405/20112 затверджено Положення про Державну міграційну службу України, згідно з пунктом 1 якого Державна міграційна служба України (ДМС України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України (далі - Міністр).
Водночас, пунктом 2 вказаного Указу наказано Міністерству внутрішніх справ України, Міністерству культури України, Державному комітету України у справах національностей та релігій забезпечити належне виконання функцій, які належали названим органам до набрання чинності цим Указом і передаються до повноважень Державної міграційної служби України, до завершення формування системи її органів.
Судом встановлено, що на час розгляду справи триває процес завершення формування системи органів Державної міграційної служби України, тому ДМС України розпочала здійснювати свої повноваження не в повному обсязі, зокрема, функції по примусовому видворенню іноземців та осіб без громадянства за межі України виконують органи внутрішніх справ України.
Враховуючи викладені приписи нормативно-правових актів, суд дійшов висновку, що Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області є належним позивачем у справі.
Відповідно до статті 5 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»документами, що засвідчують законність перебування іноземця, особи без громадянства на території України, можуть бути посвідка на постійне проживання та посвідка на тимчасове проживання.
Враховуючи відсутність у відповідача документів, які б надавали йому право перебувати на території України, беручи до уваги матеріали справи щодо способу та мети в'їзду відповідача в Україну, небажання ОСОБА_13 повертатися до Пакистану, суд дійшов висновку, що відповідач своїми діями порушив вимоги Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства». Таким чином, є достатні підстави вважати, що відповідач буде ухилятися від виконання рішення про примусове повернення.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог та наявність достатніх підстав для видворення в примусовому порядку з України громадянки Пакістану ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_7.
Керуючись статтями 11, 14, 69, 70-72, 86, 159-163, 183-5, 254 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Видворити в примусовому порядку з України громадянку Пакістану ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_7.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України, шляхом подання апеляційної скарги через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Спиридонова В.О.
Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 31 травня 2012 р.