Справа: № 2а/2370/7800/2011 Головуючий у 1-й інстанції: Гаврилюк В.О.
Суддя-доповідач: Шелест С.Б.
Іменем України
"24" травня 2012 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуюча суддя : Шелест С.Б.
Судді: Пилипенко О.Є., Романчук О.М.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області (правонаступник УПФУ в Придніпровському районі м. Черкаси Черкаської області) на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 08.11.11р. у справі №2а/2370/7800/2011 за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області (правонаступник УПФУ в Придніпровському районі м. Черкаси Черкаської області) до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Черкаси про визнання протиправними дії та стягнення коштів
Позивач звернувся з позовом до суду про визнання протиправними дії відповідача щодо відмови відобразити в актах щомісячної звірки витрат по особовим справам потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за період з липня по вересень 2011 року адресну допомогу в сумі 167 573,45 грн., пенсію по трудкаліцтву за межами України -11 537,04 грн. та стягнення з відповідача витрат у сумі 179 110,49 грн.
Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 08.11.11р. у задоволенні адміністративного позову відмовлено у повному обсязі.
Не погоджуючись з вказаною постановою суду, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати постанову з мотивів невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення судом норм процесуального та матеріального права та ухвалити нове рішення про задоволення адміністративного позову.
Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції не враховано вимоги Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України, правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 4 березня 2003 року N 5-4/4, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 травня 2003 р. за N 376/7697.
Вказаний порядок передбачає щомісячне проведення звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, за наслідками яких складаються акти звірок, які є підставою для відшкодування таких витрат на централізованому рівні.
В судове засідання учасники процесу не з'явились, хоча належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового засідання, докази чого наявні в матеріалах справи, у зв'язку з чим розгляд апеляційної скарги було проведено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без здійснення фіксування судового процесу у відповідності до статей 41 та 197 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу позивача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відповідачем прийнято до заліку витрати, понесені позивачем на виплату і доставку основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання в липні - вересні 2011 року.
Однак, відповідач відмовився прийняти до відшкодування витрати з виплати та доставки державної адресної допомоги, понесеної позивачем, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 26.03.08р. №265 «Деякі питання пенсійного забезпечення громадян»та витрат на виплату та доставку пенсій по інвалідності громадянам, які проживають в Україні, а каліцтво яким заподіяно на підприємствах, розташованих на території країн СНД.
Позивач не погоджуючись з рішенням відповідача про відмову у відшкодуванні спірних витрат за вказаний період звернувся до суду з вимогою про визнання протиправними дії відповідача щодо відмови відобразити в актах щомісячної звірки витрат по особовим справам потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за період з липня по вересень 2011 року адресну допомогу -167 573,45 грн., пенсію по трудкаліцтву за межами України -11 537,04 грн. та стягнення з відповідача вказаних витрат.
Приймаючи рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до положень п. 5-7 Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, питання щодо стягнення неприйнятих сум має вирішуватись на централізованому рівні між Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та Пенсійним фондом України.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.99р. № 1105-14 (надалі - Закон № 1105), відповідач зобов'язаний у встановленому законом порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду заподіяну працівникові внаслідок ушкодження здоров'я, в тому числі пенсії по інвалідності від трудового каліцтва або професійного захворювання та пенсії по втраті годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, при настанні страхового випадку.
Однак, вказаною статтею не передбачено можливість відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань витрат по оплаті державної адресної допомоги.
Постановою Кабінету Міністрів України від 26.03.08 р. № 265 «Деякі питання пенсійного забезпечення громадян»запроваджена щомісячна державна адреса допомога, яка сплачується у разі, коли розмір пенсії не досягає певного відсотка прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Проте, державна адресна допомога, яка встановлена постановою Кабінету Міністрів України № 265 від 26.03.08р. не передбачена у переліку соціальних послуг та виплат, які здійснюються та відшкодовуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків відповідно до статті 21 Закону № 1105.
Пунктом 4 Постанови Кабінету Міністрів України № 265 від 26.03.08р. передбачено, що виплата державної адресної допомоги здійснюється за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія або державна соціальна допомога. Відтак, даною постановою Кабінету Міністрів України не передбачено обов'язку Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України відшкодовувати Пенсійному фонду України витрати по сплаті вказаних виплат.
Постановою правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 4 березня 2003 року за №5-4/4 затверджено Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Пунктом 4 вказаного Порядку передбачено перелік виплат, які відшкодовуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України, серед якого відсутня щомісячна державна адресна допомога та витрати по її доставці.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позову у цій частині.
Щодо відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій по інвалідності громадянам, які проживають в Україні, а каліцтво яким заподіяно на підприємствах, розташованих на території країн СНД, суд зазначає наступне.
Колегія суддів зазначає, що у спірних відносинах мають місце два різних види соціального страхування, на міждержавному рівні ці питання вирішені по різному - пенсія виплачується за місцем проживання, відшкодування шкоди здійснюється за місцем отримання травми.
Пенсійне забезпечення громадян України відповідно до статті 10 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.91р. № 1788-12 здійснюється органами Пенсійного фонду України.
Стаття 81 вказаного Закону передбачає, що призначення та виплата пенсій, в тому числі пенсій по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання, здійснюється органами Пенсійного фонду України.
З набранням чинності Закону № 1105, обов'язок відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті при настанні страхового випадку, зокрема, виплати йому або особам, які перебувають на його утриманні пенсій по інвалідності у зв'язку із втратою годувальника покладено на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.
Відповідно до пункту 5 статті 24 Закону № 1105, якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.
Відповідно до пункту 2 статті 7 Закону України «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»від 22.02.01р. №2272-ІІІ (надалі - Закон № 2272) Фонд сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 1 квітня 2001 року, з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку Фонду документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку.
Потерпілі, документи яких не передані до Фонду, продовжують отримувати належні виплати та соціальні послуги від свого роботодавця, Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування України. При цьому кошти, виплачені потерпілому страхувальником, зараховуються Фондом у рахунок його страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а між страховиками з інших видів страхування і Фондом в подальшому відбуваються відповідні розрахунки.
Колегія суддів зазначає, що зазначені правила застосовуються для державного соціального страхування громадян України.
Посилання представника позивача на ч. 2 ст. 2 та пункт 5 ст. 24 Закону № 1105 не є підставою заявлених вимог, з огляду на те, що вищезазначеними приписами врегульовані взаємовідносини між застрахованою особою і страховиками. У межах спірних відносин такі відносини відсутні, оскільки як позивач так і відповідач не є страховиками по відношенню до особи, яка отримала пошкодження здоров'я за межами держави. Виплата пенсії по інвалідності Пенсійним фондом України таким особам здійснюється на підставі ст. 27 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.91р. № 1788-12 внаслідок прийняття на себе державою певних обов'язків, а не внаслідок виконання обов'язків страховика.
13 березня 1992 року державами - учасницями Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення підписана Угода яка дії з моменту її підписання, про що зазначено в статті 13 даної Угоди. Угода підписана 11 Державами у тому числі Україною, Російською Федерацією, та Туркменістаном. Дана Угода є чинним міжнародним договором. Предметом її регулювання є виключно пенсійне забезпечення.
Статтею першою передбачено, що пенсійне забезпечення громадян держав - учасниць цієї Угоди та членів їхніх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.
Відповідно до статті 3 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць СНД усі витрати, які пов'язані із здійсненням пенсійного забезпечення несе держава, що надає це пенсійне забезпечення. Стаття 5 цієї Угоди передбачає, що вона поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян.
Статтею 6 передбачено, що призначення пенсій громадянам держав - учасниць Угоди проводиться за місцем проживання.
Зазначена Угода не передбачає відшкодування шкоди, заподіяної працівнику каліцтвом, професійним захворюванням або іншими ушкодженнями здоров'я, які пов'язані із виконанням ними трудових обов'язків, а регулює питання виплати пенсій. Тобто відшкодування шкоди фізичній особі і відшкодування витрат на пенсійне забезпечення у зв'язку з трудовим каліцтвом це різні поняття, які регулюються різними нормативно-правовими актами.
Відповідно до вказаних положень, визначення страховиком, який має виплачувати пенсію по інвалідності особі, яка стала інвалідом від нещасного випадку на виробництві на території колишніх республік СРСР, а в разі виплати такої органами Пенсійного фонду України відшкодувати останньому витрати, - Фонду соціального страхування від нещасних випадків є безпідставним.
Враховуючи зазначене, позивач не надав доказів, які підтверджують підстави відшкодування зазначених видів виплат, а саме медичних документів, що підтверджують причинний зв'язок між травмою, професійним захворюванням, та наслідками, доведеності страхових випадків, які надають право на відшкодування заявлених виплат.
Аналогічна правова позиція закріплена в ухвалах ВАСУ № К/9991/18118/11 та від 13.10.11р. у справі № К-20955/10.
Викладеним спростовуються доводи апеляційної скарги.
За наведених обставин та правових норм, приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 200, 205, 206 КАС України Київський апеляційний адміністративний суд
апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської обл. (правонаступник УПФУ в Придніпровському районі м. Черкаси Черкаської області) на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 08.11.11р. у справі №2а/2370/7800/2011 - залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 08.11.11р. у справі №2а/2370/7800/2011 - без змін.
Дана постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Шелест С.Б.
Судді: Романчук О.М
Пилипенко О.Є.