Постанова від 25.04.2012 по справі 2-а-11131/10

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-11131/10 Головуючий у 1-й інстанції: Володько І.С.

Суддя-доповідач: Собків Я.М.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"25" квітня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Собків Я.М.,

суддів Борисюк Л.П., Ісаєнко Ю.А.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу відповідача Управління Пенсійного фонду України в м. Біла Церква Київської області на Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20.12.2010 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в м. Біла Церква Київської області про зобов'язання провести перерахунок доплати за проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю, -

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2010 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до, в якому просив суд визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо перерахунку доплати до пенсії та зобов'язати провести перерахунку доплати, яка передбачена ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»за проживання на території радіоактивного забруднення, встановивши її на рівні мінімальної заробітної плати щомісячно в розмірах визначених законом за період з 22.05.2008 року.

Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 05.11.2010 року даний позов в частині вимог про визнання протиправною відмови та зобов'язання проведення перерахунку додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю та доплати до пенсії за проживання на території радіоактивного забруднення в зоні посиленого радіоекологічного контролю залишено без розгляду за період з 22.05.2008 року по 01.05.2010 року, як такий, що був поданий позивачем після закінчення встановленого законом шестимісячного строку звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів.

Згідно із ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Враховуючи те, що апелянтом не заявлялася вимога щодо апеляційного перегляду ухвали Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 05.11.2010 року якою частково було залишено без розгляду даний позов, колегія суддів вважає за необхідне розглядати дану справу в межах поданої відповідачем апеляційної скарги.

Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20.12.2010 року зазначений адміністративний позов задоволено частково: зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Біла Церква Київської області провести перерахунок доплати до пенсії за проживання на території радіоактивного забруднення відповідно до ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»та виплату встановивши її в розмірі однієї мінімальної заробітньої плати на відповідний рік з 01.05.2010 року.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні заявлених позивачем вимог.

Відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, колегія суддів вважає за можливе дану справу в зв'язку з неприбуттям, належно повідомлених про дату, час і місце судового засідання, жодної з осіб, які беруть участь у справі, в судове засідання, розглядати в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та на основі наявних в ній доказів.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу відповідача задовольнити частково, а постанову суду першої інстанції -змінити, виходячи з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 201 КАС України, підставами для зміни постанови суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.

Частково задовольняючи даний позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач протиправно не проводив нарахування та виплату позивачу доплати до його пенсії за проживання на території радіоактивного забруднення в зоні посиленого радіоекологічного контролю у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 01.05.2010 року.

Проте колегія суддів частково погоджується з даним висновком суду, з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач перебуває на обліку в УПФУ у м. Біла Церква Київської області та отримує доплату до пенсії за проживання на території радіоактивного забруднення в зоні посиленого радіоекологічного контролю у розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

З наявних в справі доказів вбачається, що позивач зареєстрований та постійно проживає в м. Біла Церква Київської області, яке відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 106 від 23.07.1991 року віднесено до зони посиленого радіоекологічного контролю.

Обґрунтовуючи правомірність нарахування позивачу доплати до його пенсії як непрацюючому пенсіонеру за проживання на території радіоактивного забруднення в зоні посиленого радіоекологічного контролю, колегія суддів зважає на наступне.

Відповідно до абз. 4 ч.1 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»(в редакції, що діяла до 28.12.2007 року), громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в наступних розмірах: у зоні посиленого радіоекологічного контролю -одна мінімальна заробітна плата.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»всупереч Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», який визначив кратність одноразової компенсації в залежності від розміру мінімальної заробітної плати, встановлено конкретні розміри таких компенсацій, зокрема:

- для доплати громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення у зоні посиленого радіоекологічного контролю -520 тис. крб. (5,20 грн.).

Нормами Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»не було зупинено, змінено чи скасовано дію положень окремих законів в частині надання пільг, гарантій, компенсацій окремим категоріям громадян, у тому числі встановлених ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а тому вказане дає підстави для висновку про наявність у позивача права на отримання щомісячної доплати до пенсії за проживання на території радіоактивного забруднення в зоні посиленого радіоекологічного контролю у розмірі, визначеному абз. 4 ч.1 ст. 39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 03 травня 2010 року (в межах шестимісячного строку звернення до суду за захистом порушених прав свобод та інтересів).

Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно із ч. 2 ст. 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Задовольняючи позов частково суд першої інстанції дійшов правильних висновків, проте не вірно визначив початкову дату, з якої необхідно провести перерахунок і виплату підвищення (доплати) до пенсії за проживання на території радіоактивного забруднення в зоні посиленого радіоекологічного контролю.

З огляду на те, що позивач звернувся до суду з вказаним позовом 03.11.2010, позовні вимоги підлягають до задоволення в межах шестимісячного строку, тобто за період з 03 травня 2010 року.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право змінити постанову суду.

Керуючись ст. ст. 195, 197, 198, 201, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу відповідача Управління Пенсійного фонду України в м. Біла Церква Київської області -задовольнити частково.

Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20.12.2010 року - змінити, виклавши абзац 3 резолютивної частини постанови в наступній редакції:

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Біла Церква Київської області провести донарахування та виплату ОСОБА_3 доплати до пенсії за проживання на території радіоактивного забруднення в зоні посиленого радіоекологічного контролю відповідно до абз. 4 ч.1 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»(в редакції, що діяла до 28.12.2007 року) у розмірі однієї мінімальної заробітної плати, починаючи з 03 травня 2010 року з урахуванням проведених виплат.

В іншій частині постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20.12.2010 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Собків Я.М.

Судді: Борисюк Л.П.

Ісаєнко Ю.А.

Попередній документ
24368108
Наступний документ
24368110
Інформація про рішення:
№ рішення: 24368109
№ справи: 2-а-11131/10
Дата рішення: 25.04.2012
Дата публікації: 01.06.2012
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Київський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; соціального захисту; соціального захисту та зайнятості інвалідів; соціальних послуг, у тому числі: