Справа: № 2-а-207/11 Головуючий у 1-й інстанції: Добриднюк Н.О.
Суддя-доповідач: Ключкович В.Ю.
Іменем України
"16" травня 2012 р. м. Київ
Головуючий суддя Ключкович В.Ю.
Судді: Данилова М. В.
Федорова Г. Г.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Лисянському районі Черкаської області на постанову Лисянського районного суду Черкаської області від 2 лютого 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України у Лисянському районі Черкаської області про стягнення невиплачених коштів,-
Постановою Лисянського районного суду Черкаської області від 2 лютого 2011 року позов задоволено. Визнано незаконною бездіяльність відповідача та зобов'язано відповідача провести перерахунок та виплату позивачу доплати до пенсії відповідно до ст.39,51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з 17.07.2010 року по 02.02.2011 року з урахуванням раніше отриманих виплат.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову у повному обсязі.
Відповідно до п.4 ч. 8 ст.183-2 КАС України апеляційні скарги у справах, передбачених пунктами 1, 2 частини першої цієї статті, розглядаються апеляційними судами в порядку письмового провадження.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції залишенню без змін з наступних підстав.
Згідно зі ст.198 ч.1 п.1 та ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю, що підтверджується посвідченням та відноситься до 4 категорії постраждалих внаслідок ЧАЕС.
У відповідності до статті 49 Закону пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Згідно до ч. 2 ст. 39 Закону, пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, проводиться доплата до пенсії, яка становить у зоні посиленого радіоекологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата.
Згідно ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», особам, віднесених до категорії 4, додаткова пенсія, заподіяна за шкоду здоров'ю, визначається у розмірі 15% мінімальної пенсії за віком.
Нарахування позивачу пенсії відповідно до положень ст. 39,51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»відповідачем не здійснено, у зв'язку з чим вона звернулася до суду за захистом своїх прав.
Всупереч ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»позивачу вказані доплати виплачувалися частково, у фіксованому розмірі, визначеному Постановою КМУ № 530 від 28.05.2008 року, а не в кратному відношенні до мінімальної заробітної плати, як того вимагає вказаний Закон.
З огляду на те, що Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має вищу юридичну силу в порівняні з Постановою КМУ 530 від 28.05.2008 року, відповідач неправомірно виплачував державну та додаткову пенсію в меншому розмірі ніж це передбачено ст.ст. 39, 51 зазначеного Закону.
При цьому апеляційна скарга не містить посилання на обставини, за яких рішення суду підлягає скасуванню.
Доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі були предметом дослідження суду першої інстанції і не знайшли свого належного підтвердження в суді апеляційної інстанції
Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а постанова суду першої інстанції -без змін.
Керуючись ст.ст.183-2, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Лисянському районі Черкаської області -залишити без задоволення.
Постанову Лисянського районного суду Черкаської області від 2 лютого 2011 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: Ключкович В.Ю.
Судді: Данилова М.В.
Федорова Г.Г.