Справа: № 2-а-257/11 Головуючий у 1-й інстанції: Чурупченко М.І.
Суддя-доповідач: Собків Я.М.
Іменем України
"25" квітня 2012 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Собківа Я.М,
суддів Борисюк Л.П.,Ісаєнко Ю.А.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу відповідача Управління Пенсійного фонду України в Корюківському районі Чернігівської області на Постанову Корюківського районного суду Чернігівської області від 17.02.2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Корюківському районі Чернігівської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання провести перерахунок розміру призначеної пенсії, -
Позивач звернувся до Корюківського районного суду Чернігівської області із адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України у Корюківському районі Чернігівської області, в якому просив визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку та виплаті йому додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю у розмірі, визначеному частиною 3 статті 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та доплати до його пенсії як непрацюючому пенсіонеру за проживання на території радіоактивного забруднення в зоні посиленого радіоекологічного контролю в розмірі, визначеному статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та зобов'язати УПФУ у Корюківському районі Чернігівської області провести перерахунок доплати до його пенсії за проживання на території радіоактивного забруднення в зоні посиленого радіоекологічного контролю у розмірі однієї мінімальної заробітної плати та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 15% мінімальної пенсії за віком, починаючи з 01.07.2010 року по 31.12.2010 року з урахуванням проведених виплат.
Постановою Корюківського районного суду Чернігівської області від 17.02.2011 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено частково.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Згідно із ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Враховуючи те, що апелянтом не заявлялася вимога щодо апеляційного перегляду оскаржуваного судового рішення в частині відмови в задоволенні позову, колегія суддів вважає за необхідним розглядати дану справу в межах вимог поданої відповідачем апеляційної скарги.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що главою 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено особливості провадження окремих категорій адміністративних справ. Зокрема, частиною першою ст.183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, яка є імперативною нормою, встановлюється перелік адміністративних справ щодо яких обов'язково застосовується скорочене провадження. Проте, частиною другою цієї статті, передбачається можливість розгляду в скороченому провадженні за умови, що вимоги не стосуються прав, свобод, інтересів та обов'язків третіх осіб. Тобто, лише у випадку залучення до участі у справі третіх осіб адміністративна справа не може бути розглянута в скороченому провадженні.
Крім того, зазначені у частині першій ст.183-2 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративні справи щодо яких застосовується скорочене провадження, можуть бути розглянуті не у скороченому провадженні у випадку, передбаченому частиною четвертою ст.183-2 цього Кодексу з обов'язковим постановленням відповідної ухвали.
При відкритті провадження в адміністративних справах за позовними вимогами, зазначеними у частині першій ст.183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суди першої інстанції мають зазначати, що саме скорочене провадження відкривається в адміністративній справі, а постанови суду першої інстанції за результатом розгляду таких справ мають містити виключно відомості, зазначені у частині шостій цієї статті.
Тому, порушення судом першої інстанції особливості провадження справи, а саме розгляд її не у скороченому провадженні, не є перешкодою для апеляційного її розгляду в порядку письмового провадження, в зв'язку з чим і оскарження постанови суду першої інстанції здійснюється в порядку, передбаченому частинами восьмою-десятою ст.183-2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, колегія суддів вважає за можливе дану справу в зв'язку з неприбуттям, належно повідомлених про дату, час і місце судового засідання, жодної з осіб, які беруть участь у справі, в судове засідання, розглядати в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та на основі наявних в ній доказів.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, а постанову суду першої інстанції -змінити, виходячи з наступного.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 2, 201 ч. 1 п. 1 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право змінити постанову суду, якщо суд першої інстанції правильно по суті вирішив справу, але з помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у Корюківському районі Чернігівської області та має статус громадянина, який постійно проживає або постійно працює на території зони посиленого радіоекологічного контролю, що підтверджується наявною в справі копією відповідного посвідчення (а.с. 1).
Обгрунтовуючи правомірність дій відповідача по нарахуванню та виплаті позивачу додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, колегія суддів зважає на наступне.
Відповідно до ч.3 ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»(в редакції Закону, що діяла до 28.12.2007 року), особам, віднесеним до категорії 4, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 15 процентів мінімальної пенсії за віком.
У відповідності до вказаної норми Закону, позивач має право на призначення додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 15 процентів мінімальної пенсії за віком.
Однак, відповідач всупереч ч.3 ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»(в редакції Закону, що діяла до 28.12.2007 року) виплачував позивачу додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі, визначеному постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»№ 530 від 28 травня 2008 року.
Згідно абзацу 5 ч. 1 ст. 52 Закону України «Про Державний бюджет на 2010 рік», прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для осіб, які втратили працездатність, встановлений у таких розмірах: з 1 січня - 695 грн., з 1 квітня - 706 грн., з 1 липня - 709 грн., з 1 жовтня - 723 грн., з 1 грудня - 734 грн.
Перерахунок додаткової пенсії позивача, відповідачем було здійснено не у відповідності до ч.3 ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»(в редакції Закону, що діяла до 28.12.2007 року), а згідно підпункту 13 пункту 28 розділу II Законом України від 28.12.2007 № 107-VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким текст ч. 3 ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» викладено в наступній редакції: «Особам, віднесеним до категорії 4, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається в розмірі 5 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність».
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10-рп/2008 зазначені зміни, що були внесені Законом України від 28.12.2007 № 107-VI, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України, закони та інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Зважаючи на норми ч. 2 ст. 99 КАС України, колегія суддів вважає, що позивач має право на перерахунок та виплату додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю, згідно частини 1 статті 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»за період з 27 липня 2010 року по 31 грудня 2010 року (в межах шестимісячного строку звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів по дату винесення судом оскаржуваного рішення), а тому заявлені ним вимоги в цій частині слід визнати обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
Таким чином, суд першої інстанції правомірно прийшов до висновку, що позивач має право на перерахунок та виплату додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю, згідно частини 1 статті 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», проте неправильно визначив дату, з якої необхідно зробити перерахунок та виплату вказаної додаткової пенсії.
З огляду на те, що позивач звернувся до суду з вказаним позовом 27.01.2011, позовні вимоги підлягають до задоволення в межах шестимісячного строку, тобто починаючи з 27 липня 2010 року по 31 грудня 2010 року (в межах заявлених позивачем вимог).
Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Згідно п.2 ч.1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право змінити постанову суду.
Керуючись ст. ст. 195, 197, 198, 201, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Корюківському районі Чернігівської області -задовольнити частково.
Постанову Корюківського районного суду Чернігівської області від 17.02.2011 року змінити, виклавши абзаци 2, 3 резолютивної частини постанови в наступній редакції:
Визнати дії Управління Пенсійного фонду України у Корюківському районі Чернігівської області щодо ненарахування та невиплаті ОСОБА_3 додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю відповідно до статті 51 Закону України «Про статут і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у розмірі 15% мінімальної пенсії за віком визначених законодавством щомісячно, починаючи з 27 липня 2010 року по 31 грудня 2010 року - протиправними
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Корюківському районі Чернігівської області провести перерахунок та виплату ОСОБА_3 додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю відповідно до статті 51 Закону України «Про статут і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», встановивши її на рівні 15% мінімальної пенсії за віком визначених законодавством щомісячно, починаючи з 27 липня 2010 року по 31 грудня 2010 року.
В іншій частині постанову Корюківського районного суду Чернігівської області від 17.02.2011 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту ухвалення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з моменту прийняття, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Собків Я.М.
Судді: Борисюк Л.П.
Ісаєнко Ю.А.