Ухвала від 15.05.2012 по справі 2а-1450/10

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-1450/10 Головуючий у 1-й інстанції: Нежура В.О.

Суддя-доповідач: Федорова Г. Г.

УХВАЛА

Іменем України

"15" травня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: суддів: Федорової Г.Г., Данилової М.В., Ключковича В.Ю.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги ОСОБА_4, Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва на постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 01 листопада 2010 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2010 року ОСОБА_4 (далі -позивач) звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва із позовом до Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва (далі -відповідач), в якому просив визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва незаконними та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до розмірів, визначених ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»з 22.05.2008 року.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 01 листопад 2010 року позов ОСОБА_4 в частині вимог про перерахунок та виплату пенсії за період з 22.05.2008 року по 07.04.2010 року залишено без розгляду. Дану ухвалу сторони не оскаржують.

Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 01 листопада 2010 року позов ОСОБА_4 задоволено частково.

Визнано незаконними дії Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва та зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_4 щомісячної додаткової пенсії, за шкоду заподіяну здоров'ю, в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком та основної пенсії в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком, відповідно до ст. 50 та ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 08.04.2010 року по 01.11.2010 року.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Позивач, не погоджуючись з прийнятою постановою, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог та прийняти в цій частині нове рішення, яким позов задовольнити.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач також подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні заявлених позивачем вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач є постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи (1 категорія), що підтверджується посвідченням серії А № 159408 від 23.12.2008 року та є інвалідом ІІІ групи.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначає Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28.02.1991 року № 796-ХІІ (тут і далі по тексту ухвали - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі -Закон № 796-ХІІ).

Відповідно до ст. 49 Закону № 796-ХІІ, пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: державної пенсії; додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Відповідно до ст. 50 Закону № 796-ХІІ (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), особам, віднесеним до 1 категорії, інвалідам ІІІ групи призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком. Виплата додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю відповідно до ст. 53 Закону № 796-ХІІ виплачується повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.

Частиною 3 ст. 67 Закону № 796-ХІІ передбачено, що у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст. 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Згідно з ч. 4 ст. 54 Закону № 796-ХІІ, в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, по ІІІ групі інвалідності не може бути нижчими 6 мінімальних пенсій за віком.

За таких обставин позивач має право на призначення пенсії у розмірі не нижчому від 6 мінімальних пенсій за віком та на щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком.

Однак, всупереч ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»позивачу вказані доплати виплачувалася в меншому розмірі.

Що стосується доводів апелянта ОСОБА_4, то колегія суддів з ними не погоджується виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Законом України «Про судоустрій та статус суддів»від 07.07.2010 року № 2453-VI, внесено зміни до ст. 99 КАС України, які набули чинності з 30.07.2010 року.

Згідно ч. 2 ст. 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

З матеріалів справи вбачається, що з даним позовом ОСОБА_4 звернулася 08 жовтня 2010 року, про що свідчить відповідна відмітка суду першої інстанції, із зазначенням вхідного реєстраційного номеру та дати отримання судом позову. Таким чином, адміністративний позов в частині заявлених вимог з 22.05.2008 року позивачем подано з порушенням строку звернення до суду.

Як вбачається зі ст. 100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Позивач не звертався до суду з заявою про поновлення строку звернення, встановленого законом, що є підставою для залишення його позову в частині заявлених вимог за період з 22.05.2008 року по 07.04.2010 року без розгляду.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційних скарг висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 183-2, 195, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційні скарги ОСОБА_4, Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва на постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 01 листопада 2010 року - залишити без задоволення.

Постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 01 листопада 2010 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Федорова Г. Г.

Судді: Данилова М. В.

Ключкович В.Ю.

Попередній документ
24367999
Наступний документ
24368001
Інформація про рішення:
№ рішення: 24368000
№ справи: 2а-1450/10
Дата рішення: 15.05.2012
Дата публікації: 05.06.2012
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Київський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; соціального захисту; соціального захисту та зайнятості інвалідів; соціальних послуг, у тому числі: