Справа: № 2а/2370/2937/2011 Головуючий у 1-й інстанції: Новікова Т.В.
Суддя-доповідач: Усенко В.Г.
Іменем України
"24" травня 2012 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого -судді Усенка В.Г,
суддів: Собківа Я.М., Сорочка Є.О.,
при секретарі Мартиненко Д.А,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги ОСОБА_2 на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 10 травня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси, за участю третіх осіб: Головне управління Державного казначейства України в Черкаській області, управління Державної автомобільної інспекції управління Міністерства внутрішнії справ України в Черкаській області, про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_2 (далі -Позивач) звернувся до суду із адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси (далі -Відповідача) у якому просив:
- визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси щодо неповернення безпідставно отриманого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 4289,66 грн.
- стягнути з управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси на користь позивача збір на обов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 4289,66 грн.
Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 10 травня 2011 року у задоволенні вимог адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити вимоги адміністративного позову в повному обсязі.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Матеріали апеляційної скарги містять клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення, але суд вважає строк не пропущеним, а апеляційну скаргу такою, що підлягає до розгляду.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні -не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.
Апеляційний розгляд справи здійснюється без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, оскільки сторони у судове засідання не з'явились.
Відповідно до ч.1 ст.. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін, виходячи з наступного.
Згідно зі ч. 1 п. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи між позивачем (новим лізингоодержувачем) та ТОВ «ПОРШЕ ЛІЗИНГ Україна», ТОВ «Мажар-Авто»укладено угоду про заміну Лізингоодержувача в Договорі про фінансовий лізинг №00001016 від 06.10.2009р., відповідно до якої позивач отримав статус лізингоодержувача на об'єкт лізингу.
На підставі вищезазначеного договору та додатків до нього, позивачем було замовлено у ПП ОСОБА_3 оцінку транспортного засобу. Відповідно до звіту №174 від 01.04.2011р. про оцінку колісного транспортного засобу ринкова вартість автомобіля Volkswagen Passat 2.0, склала 142988,70 грн.
Позивачем було сплачено 3% збору до Пенсійного фонду України на рахунок ГУДКУ у Черкаській області в сумі 4289,66 грн., згідно квитанції №2578.7.10 від 01.04.2011р., після чого працівниками управління Державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області зареєстровано автомобіль, що підтверджується тимчасовим реєстраційним талоном, серії НОМЕР_1, виданий 01.04.2011р.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції, щодо відсутності підстав для повернення коштів, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.
Відповідно до п. 7 ст. 1 Закону України «Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є юридичні та фізичні особи при відчуженні легкових автомобілів, крім легкових автомобілів, якими забезпечуються інваліди, та тих автомобілів, які переходять у власність спадкоємцям за законом
Пунктом 7 статті 2 вказаного Закону встановлено, що об'єктом оподаткування для платників збору, визначених пунктом 7 статті 1 цього Закону, - є вартість легкового автомобіля.
Частиною 1 статті 3 Закону України Закону України «Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»встановлено, що збір на обов'язкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду України в порядку, визначеному законодавством України.
Відповідно до Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1740 від 03.11.1998р., платниками збору на обов'язкове пенсійне страхування з операцій по відчуженню легкових автомобілів, є особа яка набула права власності на автомобіль.
Так, згідно з пунктом 12 вказаного Порядку, платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуження легкових автомобілів є підприємства, установи та організації всіх форм власності, а також фізичні особи, які набувають право власності на легкові автомобілі шляхом: купівлі легкових автомобілів, у тому числі у виробників або торгівельних організацій (крім випадків забезпечення автомобілями інвалідів згідно із законодавством); міни; дарування (безоплатної передачі); успадкування (крім випадків успадкування легкового автомобіля за законом); з інших підстав, передбачених законодавством.
Пунктом 13 Порядку визначено, що збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій, визначених пунктом 12 цього Порядку, сплачується у розмірі трьох відсотків вартості легкового автомобіля, визначеної відповідно до договорів купівлі-продажу, довідок-рахунків торгівельних організацій, договорів міни, довідок органів митної служби, актів експертної оцінки вартості автомобіля, інших документів, що підтверджують цю вартість.
Таким Чином Постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998р. №1740 «Про затвердження порядку сплати збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій»(п.12) та Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. №21-1 (п.7.3) зазначено, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуження легкових автомобілів є підприємства, установи, організації всіх форм власності, а також фізичні особи, які набувають права власності на легкові автомобілі шляхом: міни; дарування (безоплатної передачі); успадкування (крім випадків успадкування легкового автомобіля за законом); з інших підстав, передбачених законодавством.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституції та законами України.
Отже таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо відсутності законних підстав задоволення вимог адміністративного позову.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.
Обставини, викладені в апеляційній скарзі, до уваги не приймаються, оскільки спростовуються обґрунтуванням суду першої інстанції.
В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції -без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 -залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 10 травня 2011 року -без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.
Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
Головуючий суддя Усенко В.Г.
Судді: Собків Я.М.
Сорочко Є.О.