Справа: № 2а-9957/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Клочкова Н.В.
Суддя-доповідач: Грибан І.О.
Іменем України
"17" травня 2012 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючий-суддя Грибан І.О.
судді Беспалов О.О., Парінов А.Б.
за участі :
секретар с/з Печенюк Р.В.
пр-к апелянта Шуневич В.В.
пр-к позивача Питель І.І.
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м.Києва на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 04 жовтня 2011 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тісо Аркітект Металл енд Гласс Констракшн»до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м.Києва про визнання дій протиправними, скасування податкового повідомлення-рішення -
Позивач звернувся в суд з даним позовом , в якому просив визнати протиправними дії відповідача та скасувати податкове повідомлення -рішення № 0000792330 від 22.06.2011р.
Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 04 жовтня 2011 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій зазначає на порушення судом першої інстанції матеріального та процесуального права, неповне з'ясування матеріалів справи просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог.
Заслухавши суддю -доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи , колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, відповідачем з 18.05.2011р. по 01.06.2011р. проведено позапланову виїзну перевірку діяльності позивача з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість за грудень 2010р. в частині відображення податкових зобов'язань та податкового кредиту в подані декларації за грудень 2010р.
За результатами перевірки складено Акт від 07.06.2011 яким зафіксовано порушення позивачем вимог п.198.1,п.198.3,п198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 розділу V Податкового кодексу України та п.4 Порядку ведення реєстру отриманих та виданих накладних, затвердженого наказом ДПА України від 21.12.2010р. №969 та зареєстрованого в Міністерстві Юстиції України від 29.12.2010 року № 1401/18696.
На підставі висновків зроблених в акті перевірки, 22.06.2011 року відповідачем видане податкове повідомлення - рішення № 0000792330, яким збільшено суму грошового зобов'язання по основному платежу в розмірі 213333 грн., з застосуванням штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) в розмірі 53333 грн. за платежем податок на додану вартість
Правомірність прийнятого рішення податковий орган обґрунтовує тим, що згідно податкової звітності з податку на додану вартість за грудень 2010 року позивачем податковий кредит неправомірно сформовано за рахунок господарських операцій з ПП «Сіон Пласт», оскільки фінансово - господарська діяльність ПП «Сіон Пласт» здійснюється поза межами правового поля, та як наслідок, усі фінансово - господарські взаємовідносини з зазначеним контрагентом є фіктивними правочинами , та такими, що вчинено без наміру творення правових наслідків, які обумовлювалися цими правочинами.
На момент складання податкової декларації за грудень 2010 року та визначення податкового зобов'язання діяв Закон України «Про податок на додану вартість»
Пунктом 1.7 статті 1 Закону визначено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 цього Закону, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Відповідно до положень підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
За змістом підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 цього ж Закону не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).
Відповідно до підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками реквізити, визначені вказаним підпунктом.
Відповідно до пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону, податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.
Таким чином, з наведених законодавчих приписів вбачається, що обов'язковою умовою віднесення витрат підприємства до складу валових є документальне підтвердження таких витрат та їх зв'язок з господарською діяльністю платника.
Між Позивачем та Приватним підприємством «Сіон пласт»укладений Договір підряду № 15/10-10 від 15.10.2010 року відповідно до умов якого ПП «Сіон Пласт»зобов'язувалося виконати власними силами за завданням замовника, за його кошти розробку ескізного проекту, деталізація конструкції інтер'єру вхідних груп офісної та торгової частини комплексу, що будується на площі спортивній 1 в м. Києві. Результати виконаних ПП «Сіон Пласт»робіт використовувалися Позивачем у власній господарській, діяльності. Доказами зазначеної господарської операції є перерахування коштів, первині документи, які складалися відповідно до вимог діючого законодавства, зокрема: договір про виконання робіт(надання послуг), акт приймання - передачі виконаних робіт, виписка банку щодо підтвердження здійснення розрахунків між Замовником та Виконавцем, ескізний проект тощо.
Судом встановлено, що позивач отримав від постачальника послуг належно оформлену податкову накладну, яка відповідає вимогам вище вказаних норм закону.
За таких обставин покупець не може нести відповідальність за порушення контрагентом податкового законодавства, оскільки це тягне негативні наслідки саме для цієї особи.
На момент складання відповідних податкових накладних ПП «Сіон Пласт»було зареєстровано платником податку на додану вартість відповідно до чинного законодавства, з урахуванням чого мало право на складання податкових накладних.
Згідно ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані, в спорі з третьою особою, доки до них е внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.
Отже, припущення Відповідача щодо фіктивності правочинів укладених між Позивачем та ПП «Сіон Пласт»зроблені безпідставно, за відсутності доказів без посилання на конкретні обставини. Відповідачем не надано доказів на підтвердження доводів щодо відсутності у контрагента позивача можливостей (технічних, матеріальних, людських ресурсів) на здійснення робот та послуг за укладеним договором.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до переконання, що висновки суду першої інстанції є обґрунтованими, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з дотриманням норм матеріального та процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтверджених доказами, колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м.Києва залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 04 жовтня 2011 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Грибан І.О.
Судді: Беспалов О.О.
Парінов А.Б.