Справа: № 2-а-2407/09 Головуючий у 1-й інстанції: Карапута Л.В.
Суддя-доповідач: Желтобрюх І.Л.
Іменем України
"24" травня 2012 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого-судді: Желтобрюх І.Л.,
Суддів: Мамчура Я.С.,
Шостака О.О.,
розглянувши в приміщенні суду в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 18 червня 2009 року у справі за позовом Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної в м. Чернігові ради до ОСОБА_3 про стягнення надміру виплачених бюджетних коштів, -
Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної в м. Чернігові ради звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення суми надміру сплачених бюджетних коштів у вигляді допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 18 червня 2009 року позовні вимоги задоволено: стягнуто з ОСОБА_3 на користь Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної в м. Чернігові ради 855 грн. 90 коп. надміру виплачених бюджетних коштів.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю. Свої вимоги мотивувала тим, що з 01 жовтня 2008 року почала працювати на 0,5 ставки посади, про що 03 листопада 2008 року повідомила позивача, однак не вважає, що звільнення жінки, яка має дитину віком до 3-х років, чи її працевлаштування, якимось чином повинні впливати на виплату матеріальної допомоги чи її зупинення.
Розглянувши наявні в справі матеріали та перевіривши доводи апеляційної скарги за наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_3 була призначена державна соціальна допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку як застрахованій особі ТОВ «Укрконт»на період з 17.07.2007 року по 07.02.2009 року.
03.11.2008 року з копії трудової книжки НОМЕР_1, було виявлено, що 09.04.2008 року гр. ОСОБА_3 звільнена з ТОВ «Укрконт», в зв'язку зі скороченням штату. З 01.10.2008 року гр. відповідач працює на 0,5 посади інспектором з кадрів апарату управління в обласному шпиталі для інвалідів та ветеранів Великої вітчизняної війни, про що позивачу стало відомо з наказу № 72-0 від 16.10.2008 року.
Розпорядженням позивача від 29.10.2008 року виплату допомоги було припинено з 10.04.2008 року у зв'язку зі звільненням відповідача з роботи.
Згідно розпорядження позивача від 14.11.2008 року переплачені кошти утримувались у розмірі 20% з новопризначеної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку до закінчення строку її призначення, а саме до 07.02.2009 року.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що у відповідності до п.49 «Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 року № 1751, особи, яким виплачується державна допомога сім'ям з дітьми, зобов'язані повідомити органи, що призначають і виплачують зазначену допомогу, про зміну всіх обставин, які впливають на виплату державної допомоги, чого відповідачем зроблено вчасно не було, і що призвело до того, що позивачем було надміру виплачено бюджетні кошти відповідачу у вигляді допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 10.04.2008 року по 31.10.2008 року.
Колегія суддів не може погодитись з вказаним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.14 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується щомісяця з дня призначення допомоги по догляду за дитиною по день досягнення дитиною вказаного віку включно.
У відповідності до ч.7 ст.14 вказаного Закону, матерям, які мають дітей віком до трьох років і вийшли на роботу та працюють у режимі неповного робочого часу або вдома, що підтверджується довідкою з місця роботи, або одночасно продовжують навчання з відривом від виробництва, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років призначається (виплачується) в повному розмірі.
Зі змісту положень ст. 22 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», стягненню згідно із законом підлягають лише ті суми державної допомоги, які виплачені надміру внаслідок приховування обставин, які впливають на призначення і виплату державної допомоги.
Таким чином, виходячи з положень ч.7 ст.14 та ст. 22 зазначеного вище Закону, вихід апелянта на роботу на 0,5 ставки, -тобто в режимі неповного робочого часу, -не тягне за собою правових наслідків, які могли б стати підставою для зміни розміру (чи припинення) виплати їй допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить висновку, що судом першої інстанції рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому воно підлягає скасуванню, з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
Постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 18 червня 2009 року -скасувати.
В задоволенні адміністративного позову Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної в м. Чернігові ради до ОСОБА_3 про стягнення надміру виплачених бюджетних коштів -відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту ухвалення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Желтобрюх І.Л.
Судді: Мамчур Я.С
Шостак О.О.