Справа: № 2-а-7261/11 Головуючий у 1-й інстанції: Манько М. В.
Суддя-доповідач: Глущенко Я.Б.
Іменем України
"18" травня 2012 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого -судді Глущенко Я.Б.,
суддів Пилипенко О.Є., Романчук О. М.,
розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Смілянському районі Черкаської області про зобов'язання здійснити нарахування і виплату підвищення до пенсії як дитині війни, за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Смілянському районі Черкаської області на постанову Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 06 липня 2011 року, -
У травні 2011 року позивач звернувся у суд з позовом про визнання неправомірними дій відповідача та зобов'язання нарахувати та виплатити недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу як дитині війни, відповідно до положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Постановою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 06 липня 2011 року зазначений адміністративний позов задоволено: визнано відмову відповідача неправомірною та зобов'язано провести перерахунок та виплату позивачу підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 11.11.2010 року до моменту втрати такого права, з урахуванням раніше виплачених сум.
Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що позивачу підвищення до пенсії як дитині війни мають розраховуватися відповідно до мінімальної пенсії за віком.
З таким висновком суду не можна не погодитися.
Колегією суддів установлено, що позивач має статус дитини війни.
Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Разом з тим, при визначенні розміру додаткової пенсії та підвищення до пенсії як дитині війни відповідач керувався постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».
З огляду на загальні засади пріоритету законів над підзаконними актами, суд першої інстанції, приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, правомірно керувався положеннями Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»та Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а не приписами вищенаведених постанов уряду.
Окрім того, якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.
Судовою колегією враховується, що відповідно до ст. 17 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»основні державні соціальні гарантії встановлюються законами з метою забезпечення конституційного права громадян на достатній життєвий рівень. До числа основних державних соціальних гарантій включається мінімальний розмір пенсії за віком.
При цьому, статтею 19 вказаного Закону передбачено, що виключно законами України визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Оскільки будь-яким іншим законом, крім Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії не встановлений, судова колегія дійшла висновку про відсутність правових підстав для застосування будь-якої іншої величини, ніж встановлена названим Законом, для розрахунку позивачу додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю.
Однак, колегія суддів не може погодитись з висновком суду про зобов'язання відповідача проводити в подальшому позивачу виплату додаткової пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю та щомісячної соціальної допомоги як дитині війни, виходячи з наступного.
Відповідно до положень ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушення з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Зі змісту наведеної правової норми видно, що судовому захисту підлягають лише порушені права, свободи і інтереси фізичних або права і інтереси юридичних осіб, а не можливість їх порушення в майбутньому.
Адміністративний суд не може розглядати вимоги щодо зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчиняти дії у майбутньому у зв'язку із вірогідним настанням певних наслідків, оскільки у суду, на час розгляду, справи відсутні підстави для прийняття рішення стосовно законності таких дій. Таким чином, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Ураховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга -підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню з постановленням нового рішення про задоволення позову частково.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 2, 160, 1832, 197, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Смілянському районі Черкаської області -задовольнити частково.
Постанову Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 06 липня 2011 року -скасувати.
Адміністративний позов -задовольнити частково.
Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Смілянському районі Черкаської області по нарахуванню та виплаті ОСОБА_2 щомісячної соціальної допомоги в розмірі, меншому ніж встановлено ст. 6 Закону країни «Про соціальний захист дітей війни»за період з 11.11.2010 року до 06.07.2011 року - неправомірними.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Смілянському районі Черкаської області провести перерахунок та виплату ОСОБА_2 щомісячну державну соціальну допомогу як дитині війни у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», починаючи з 11.11.2010 року до 06.07.2011 року з урахуванням вже виплачених сум.
У решті позову -відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Глущенко Я.Б.
Судді: Пилипенко О.Є.
Романчук О.М