Справа: №2а/2570/216/2012 Головуючий у 1- й інстанції Бородавкіна С.В
Суддя - доповідач: Шурко О.І.
Іменем України
"19" квітня 2012 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Шурка О.І.,
суддів Василенка Я.М., Степанка А.Г.,
при секретарі Киричуку Р.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, без фіксування його за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу Талалаївського районного центру зайнятості на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 січня 2012 р. у справі за адміністративним позовом Талалаївського районного центру зайнятості до Контрольно-ревізійного управління в Чернігівській області про визнання неправомірними дій щодо внесення до акту ревізії недостовірних відомостей, -
Позивач звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до КРУ в Чернігівській області, в якому просив: визнати неправомірними дії Міжрайонного контрольно-ревізійного відділу в Срібнянському районі щодо внесення до акту ревізії фінансово-господарської діяльності Талалаївського районного центру зайнятості за період з 01.01.2009 р. по 30.09.2011 р. від 22.12.2011 р. №19-23/70 недостовірних відомостей щодо: завдання матеріальної шкоди (збитків) в сумі 5130,00 грн. за придбання паперу офісного формату А-4 згідно угоди з товариством з обмеженою відповідальністю «Біапром»від 14.06.2011 р. №21; завдання матеріальної шкоди (збитків) в сумі 5275,00 грн. за придбання Генератора-Difiant DGG 2800 згідно з укладеним договором з приватним підприємством «Аванта-Трейд»від 16.11.2010 року №21.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 січня 2012 р. відмовлено у відкритті провадження у справі з підстав неналежності розгляду даної справи в порядку адміністративного судочинства.
Позивач не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права та направити справу до суду першої інстанції для продовження її розгляду.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Суд першої інстанції, відмовляючи у відкритті провадження у справі, мотивував своє рішення тим, що акт ревізії та висновки, що містяться у даному акті, фіксують тільки сам факт проведення перевірки та її результати і не містять у собі будь-яких владних приписів і вимог, а тому не підпадають під ознаки рішення (нормативно-правових актів чи актів індивідуальної дії) суб'єкта владних повноважень у сфері публічно-владних відносин у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України і не можуть бути предметом оскарження в адміністративній справі.
Колегія суддів не може погодитись з висновком суду першої інстанції, аргументуючи свою позицію наступним.
Відповідно до ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. У Рішенні Конституційного суду України від 25.12.1997 р. зазначено, що ст. 55 Конституції України треба розуміти так, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.
Оскільки юридична особа є організаційно-правовою формою реалізації прав та інтересів людей, ст. 55 Конституції України поширюється і на юридичних осіб.
У ч. 2 ст. 124 Конституції України визначено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Конституційний Суд України розтлумачив, що цю частину необхідно розуміти так, що юрисдикція судів, тобто їх повноваження вирішувати спори про право та інші правові питання, поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Суд першої інстанції зазначав, що позовні вимоги не можуть бути предметом розгляду в адміністративній справі та розглядатись у порядку, передбаченому КАС України.
Отже, для вирішення питання про належність спору до юрисдикції суду необхідно встановити наявність між учасниками спору правовідносин, тобто відносин, які врегульовані правом.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, уся діяльність суб'єктів владних повноважень має правову форму, а тому відносини з їх участю є правовими.
Порядок проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 року за № 550.
Відповідно до вимог п. 35 цього Порядку результати ревізії повинні оформлятися актом. Акт ревізії має містити вступну частину та констатуючу частину, в якій наведено інформацію про результати ревізії в розрізі кожного питання програми із зазначенням, за який період, яким способом (вибірковим, суцільним) та за якими документами перевірено ці питання, а також висновок про наявність або відсутність порушень законодавства. Виявлені допущені об'єктом контролю порушення законодавства, контроль за дотриманням якого віднесено до компетенції служби, фіксуються в констатуючій частині акта ревізії з обов'язковим посиланням на норми законів чи інших нормативно-правових актів, які порушено, та зазначенням винних у їх допущенні осіб.
Таким чином, дії контролюючого органу щодо викладу висновків в акті ревізії врегульовано нормативним актом. Недотримання цього нормативного акту може спричинити спір.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Публічно правовим спором є спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Пунктом 2 ст. 8 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні»до основних функцій головного контрольно-ревізійного управління України, контрольно-ревізійних управлінь в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі віднесено проведення у підконтрольних установах ревізії фінансово-господарської діяльності, використання і збереження фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильності визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, стану і достовірності бухгалтерського обліку та фінансової звітності.
Контрольно-ревізійні підрозділи (відділи, групи) у районах, містах і районах у містах виконують функції, визначені статтею 8 цього Закону (за винятком пунктів 1 і 7).
Отже, зазначеними нормами Закону передбачено проведення у підконтрольних установах ревізій фінансово-господарської діяльності, використання і збереження фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильності визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, стану і достовірності бухгалтерського обліку та фінансової звітності контрольно-ревізійними підрозділами у районах, містах і районах у містах, до яких відноситься і відповідач.
Статтею 11 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні»встановлені умови, підстави, порядок та строки проведення ревізій органами державної контрольно-ревізійної служби.
Дії або бездіяльність службових осіб державної контрольно-ревізійної служби можуть бути оскаржені в судовому або адміністративному порядку (ч. 1 ст. 13 Закону).
Відповідно до ч. 1 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Відповідно до ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Таким чином, підставою для звернення до суду є лише суб'єктивне припущення позивача про порушення його прав чи інтересів.
Законом не заборонено звертатися до суду із вимогами про визнання протиправними дій, які полягають у формулюванні висновків акту перевірки. Та обставина, що акт перевірки чи його висновки не є рішеннями суб'єкта владних повноважень, не означає, що такі не можуть порушувати права чи інтереси позивача, а отже й не виключає їх судового захисту.
Колегія суддів також звертає увагу на те, що позивачем оскаржується не акт ревізії органу контрольно-ревізійної служби, а фактичні дії його посадових осіб під час проведення ревізії, безпосередньо внесення до акту ревізії недостовірних відомостей, які, на погляд позивача, порушують його права.
З наведених у позовній заяві підстав позову вбачається, що між сторонами є публічно-правовий спір щодо правомірності дій органу контрольно-ревізійної служби під час оформлення результатів ревізії та відображення їх в акті. Позивач вважає свої інтереси порушеними і бажає їх захистити. Вирішення спору не віднесено законом до юрисдикції інших судів, а тому справа належить до юрисдикції адміністративного суду і повинна розглядатися по суті.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 199 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального права є такими, що призвели до неправильного вирішення питання, та є підставою для скасування ухвали місцевого суду та направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 196, 199, 202, 204, 205, 206 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Талалаївського районного центру зайнятості -задовольнити, а ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 січня 2012 р. -скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Шурко О.І.
Судді: Василенко Я.М
Степанюк А.Г.
Повний текст ухвали виготовлено 03.05.2012.