Справа: № 2-а-2042/10 Головуючий у 1-й інстанції: Оладько С.І.
Суддя-доповідач: Собків Я.М.
Іменем України
"25" квітня 2012 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого -судді Собківа Я.М.,
суддів: Борисюк Л.П., Ісаєнко Ю.П.
розглянувши в порядку письмового провадження матеріали апеляційної скарги Управління Пенсійного фонду України в м. Ірпені Київської області на постанову Ірпінського міського суду Київської області від 13 грудня 2010 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Ірпені Київської області про визнання незаконними дій та зобов'язання проведення перерахунку та виплати державної і додаткової пенсій, -
Позивач звернувся до Ірпінського міського суду Київської області із адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України м. Ірпені Київської області, в якому просив:
- визнати незаконними дії відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати йому щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі визначеному абзацом 2 частини 1 статті 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»та державної пенсії як інваліду ІІ групи, щодо якого встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, у розмірі, визначеному абзацом 2 частини 4 статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
- зобов'язати УПФУ в м. Ірпені Київської області провести перерахунок та здійснити виплату недоотриманих ним сум щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком, згідно абзацу 2 частини 1 статті 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та державної пенсії як інваліду ІІ групи, щодо якого встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, згідно абзацу 2 частини 4 статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 08.05.2010 року.
Постановою Ірпінського міського суду Київської області від 13 грудня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено.
Відповідач не погоджуючись з прийнятим рішенням суду звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову Ірпінського міського суду Київської області від 13 грудня 2010 року та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні заявлених позивачем вимог.
Відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, колегія суддів вважає за можливе дану справу в зв'язку з неприбуттям, належно повідомлених про дату, час і місце судового засідання, жодної з осіб, які беруть участь у справі, в судове засідання, розглядати в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та на основі наявних в ній доказів.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач є ліквідатором наслідків аварії на ЧАЕС категорії 1, що підтверджується вкладкою до його посвідчення як особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи Серії А № НОМЕР_1 (а.с. 6).
Крім цього, позивач є інвалідом ІІ групи захворювання, пов'язаного з наслідками аварії на ЧАЕС, що підтверджується довідкою Серії КИО-І № 131077 (а.с. 13).
Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»(в редакції Закону, що діяла до 28.12.2007 року), особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком.
Згідно абзацу 2 частини 4 статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції Закону, що діяла до 28.12.2007 року), розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою по ІІ групі інвалідності, не можуть бути нижчими 8 мінімальних пенсій за віком.
У відповідності до вказаної норми Закону, позивач має право на призначення додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком та державної пенсії як інвалід ІІ групи, щодо якого встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, а тому відповідач всупереч абзацу 2 частини 1 статті 50 та абзацу 2 частини 4 статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»(в редакції Закону, що діяла до 28.12.2007 року) протиправно виплачував йому державну та додаткову пенсію у розмірах, визначених постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» № 530 від 28 травня 2008 року.
Як вбачається з матеріалів справи, перерахунок позивачу державної та додаткової пенсій відповідачем було здійснено не у відповідності до абзацу 2 частини 1 статті 50 та абзацу 2 частини 4 статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»(в редакції Закону, що діяла до 28.12.2007 року), а згідно підпунктів 12 та 15 пункту 28 розділу II Закону України від 28.12.2007 № 107-VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», якими були внесені зміни до змісту абзацу 2 частини 1 статті 50 та абзацу 2 частини 4 статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у зв'язку з чим зазначені статті було викладено в наступних редакціях:
- «Особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю у наступному розмірі, а саме: інвалідам II групи - 20 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність»(абзацу 2 частини 1 ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи») ;
- «Розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по II групі інвалідності - 200 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність»(абзац 2 частини 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»).
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10-рп/2008 зазначені зміни, що були внесені Законом України від 28.12.2007 № 107-VI, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України, закони та інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Згідно із ч. 1 ст. 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Аналізуючи обставини даної справи з наявними в ній доказами, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач має право на отримання додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком та державної пенсії як інваліду ІІ групи, щодо якого встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, згідно абзацу 2 частини 1 статті 50 та абзацу 2 частини 4 статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»(в редакції Закону, що діяла до 28.12.2007 року), починаючи з 24 травня 2010 року (в межах шестимісячного строку звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів по дату винесення судом оскаржуваного рішення), а тому заявлені ним вимоги в цій частині слід визнати обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
Отже, висновки суду першої інстанції про задоволення позову в цій частині колегія суддів знаходить правильними та такими, що не спростовуються доводами апелянта.
Згідно зі ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.
Згідно ч. 10 статті 1832 КАС України, у разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, ухвала суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточною і оскарженню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 183-2, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Ірпені Київської області - залишити без задоволення.
Постанову Ірпінського міського суду Київської області від 13 грудня 2010 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Собків Я.М.
Судді: Борисюк Л.П.
Ісаєнко Ю.А.