Справа: № 2а-3705/11 Головуючий у 1-й інстанції: Ковальчук Л.М.
Суддя-доповідач: Троян Н.М.
Іменем України
"15" травня 2012 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Троян Н.М.,
суддів: Твердохліб В.А., Костюк Л.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Києво-Святошинському районі Київської області на постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29 червня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Києво-Святошинському районі Київської області про визнання бездіяльності неправомірною, зобов'язання повести перерахунок та виплату підвищення до пенсії та додаткової пенсії, -
24.05.2011 року позивач звернулась до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Києво-Святошинському районі Київської області про зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров'ю, доплати непрацюючому пенсіонеру, що проживає в зоні добровільного гарантованого відселення у відповідності до ст. ст. 39, 51 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29 червня 2011 року позов задоволено частково.
Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позову.
Крім того, відповідач також просить поновити строк на апеляційне оскарження.
Оцінюючи обставини справи, що перешкоджали здійсненню процесуального права на апеляційне оскарження колегія суддів приходить до висновку, що заявник за таких обставин не мав можливості своєчасно реалізувати право на апеляційне оскарження, а тому відсутні правові підстави окремо вирішувати питання щодо поновлення пропущеного строку.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду -без змін з таких підстав.
Згідно зі ст.ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини справи, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про часткове задоволення позову.
Судом першої інстанції встановлено, що на користь позивача необхідно здійснити перерахунок пенсії з 24.11.2010 року, а саме: додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 15% мінімальної пенсії за віком до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Судова колегія погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є особою пенсійного віку, віднесена до 4 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та проживає в зоні добровільного гарантованого відселення (а.с. 8).
У відповідності до статті 49 Закону пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Згідно ст. 51 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», особам, віднесених до категорії 4, додаткова пенсія, заподіяна за шкоду здоров'ю, визначається у розмірі 15% мінімальної пенсії за віком.
Нарахування позивачу пенсії відповідно до положень ст. 51 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»відповідачем не здійснено, у зв'язку з чим він звернувся до суду за захистом своїх прав.
Всупереч ст. 51 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»позивачу вказані доплати виплачувалися частково, у фіксованому розмірі, визначеному Постановою КМУ № 836 від 26.07.1996 по ст. 51 вказаного Закону, відповідно до Постанови КМУ № 1 від 03.01.2002, а не в кратному відношенні до мінімальної заробітної плати, як того вимагає вказаний Закон.
З огляду на те, що ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»має вищу юридичну силу в порівнянні з Постановою КМУ № 836 від 26.07.1996 та Постановою КМУ № 1 від 03.01.2002, відповідач неправомірно виплачував додаткову пенсію в меншому розмірі ніж це передбачено ст. 51 зазначеного Закону.
Розмір мінімальної пенсії за віком визначений ст. 28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 № 1058, згідно якої мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.
Отже, доводи апеляційної скарги та апелянта спростовуються висновками суду першої інстанції, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства, через що рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 2, 159, 160, 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Києво-Святошинському районі Київської області -залишити без задоволення, а постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29 червня 2011 року -без змін.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Троян Н.М.
Судді: Твердохліб В.А.
Костюк Л.О.