Справа № 2506/1896/2012
Провадження по справі 2/2506/1456/2012
22.05.2012 року
Деснянський районний суд м. Чернігова в складі:
головуючого судді Литвиненко І.В.
при секретарі Тимошенко О. А.,
за участю представника позивача Вторих А. В., відповідача,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Заступника військового прокурора Чернігівського гарнізону в інтересах держави в особі Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернігова до ОСОБА_2 про зобов'язання вчинити певні дії, -
Заступник військового прокурора Чернігівського гарнізону в інтересах держави в особі Квартирно -експлуатаційного відділу м. Чернігова (далі -КЕВ м. Чернігова) звернувся до суду з позовом до відповідача та просить, з урахуванням заяви від 10.05.2012 року, зобов'язати останню повернути незаконно займане ними приміщення АДРЕСА_1, шляхом виселення. Свої вимоги обґрунтовує тим, що спірна будівля знаходиться на балансі позивача, закріплена за ним на праві оперативного управління та належить до державної власності, використовувалась для тимчасового проживання військовослужбовців військових частин та установ Збройних Сил України, які дислоковані на території м. Чернігова. Відповідачу по справі, було надано для тимчасового проживання приміщення АДРЕСА_1. Таким чином, на даний час відповідач утримує спірне майно без будь - яких правових підстав, чим створюють позивачу перешкоди в користуванні належною йому власністю.
Представник позивача в судовому засіданні підтримали позовні вимоги та наполягали на їх задоволенні.
Відповідач позовні вимоги не визнав та просив відмовити у задоволенні позову.
Суд, заслухавши пояснення, дослідивши матеріали справи дійшов наступного висновку.
Як встановлено в судовому засіданні та вбачається з матеріалів справи, нежитлове приміщення будівлі АДРЕСА_1 належить до державної власності, знаходиться на балансі КЕВ м. Чернігова та позивач наділений правом оперативного управління зазначеним майном відповідно до статті 326 ЦК України, яка передбачає, що у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна, від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади, управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб'єктами.
Відповідач проживає у кімнаті АДРЕСА_1, вказана будівля використовується в якості гуртожитку для проживання робітників та службовців Міністерства оборони України. (а.с. 4-5).
06.03.2008 року між позивачем та відповідачем було укладено договір про надання послуг з тимчасового проживання, відповідно до якого ОСОБА_2. є наймачем кімнати АДРЕСА_1 та споживачем житлово-комунальних послуг. Договір укладений строком на 1 рік і вважається щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення його строку однією із сторін не буде письмово заявлено про розірвання або необхідність перегляду. 07.09.2011 року відповідачу було вручено повідомлення від 31.08.2011 року про розірвання договору про надання послуг з тимчасового проживання. Відповідно до заяви від 18.01.2012 року позивачем було заявлено ОСОБА_4 про розірвання договору, дану заяву було надіслано цінним листом з описом (а.с. 9-11). Отже, суд вважає, що договір про надання послуг з тимчасового проживання від 06.03.2008 року розірваний з 07.03.2012 року.
ОСОБА_2 змінила прізвище, у зв'язку із одруженням на «ОСОБА_2»(а.с. 24).
Спірне приміщення як гуртожиток чи інше житлове приміщення в органах місцевого самоврядування у встановленому законом порядку не зареєстровано, тобто не може бути житлом фізичної особи у розумінні статті 379 ЦК України, яка визначає, що житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, призначені та придатні для постійного проживання в них, що спростовує посилання відповідача про наявність в неї права постійного користування спірним житлом, оскільки вона зареєстрована у спірному приміщенні.
Стаття 317 ЦК України встановлює, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Стаття 319 ЦК України визначає, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження майном.
Оскільки відповідачем не доведено правомірності користування спірним нежилим приміщенням на даний час, позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 208, 209, 213-215, 218 ЦПК України, суд,-
Позов Заступника військового прокурора Чернігівського гарнізону в інтересах держави в особі Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернігова до ОСОБА_2 про зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Зобов'язати ОСОБА_2 повернути незаконно займане нею приміщення АДРЕСА_1 у користування Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернігова шляхом її виселення.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Чернігівської області.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя І.В. Литвиненко