Справа: № 2-а-147/11 Головуючий у 1-й інстанції: Яковенко В.С.
Суддя-доповідач: Твердохліб В.А.
Іменем України
"18" травня 2012 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Твердохліб В.А.,
суддів: Троян Н.М., Костюк Л.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України у Іванківському районі Київської області на постанову Іванківського районного суду Київської області від 23 лютого 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління пенсійного фонду України у Іванківському районі Київської області про визнання дій неправомірними та зобов»язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_2 (далі - Позивач) звернулася у Іванківський районний суд Київської області з адміністративним позовом до Управління пенсійного фонду України у Іванківському районі Київської області (далі - Відповідач) про зобов'язання провести перерахунок та виплату підвищення до пенсії та додаткової пенсії у розмірах, визначених ст.ст.39, 50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»з 01.10.2007 року.
Постановою Іванківського районного суду Київської області від 23 лютого 2011 року позов задоволено частково та зобов'язано провести перерахунок та виплату підвищення до пенсії та додаткової пенсії у розмірах, визначених ст.ст.39, 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»з 10.05.2010 року.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Управління пенсійного фонду України у Іванківському районі Київської області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою в задоволенні позову відмовити.
В апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність рішення суду першої інстанції, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.
Крім того, апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, проте колегія суддів вважає, що апелянтом даний строк не пропущений, оскільки в матеріалах справи відсутні докази про вручення відповідачу копії оскаржуваної постанови, а відповідно до ч.2 ст. 186 КАС України у разі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
А тому колегія суддів приходить до висновку про відсутність правових підстав окремо вирішувати питання щодо поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції.
Рішення суду першої інстанції прийняте у порядку письмового провадження.
До суду апеляційної інстанції всі особи, які беруть участь в справі не прибули.
Статтею 128 КАС України встановлено наслідки неприбуття в судове засідання особи, яка бере участь в справі.
Згідно до ч. 6 зазначеної вище статті якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь в справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Підстави для проведення апеляційного розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами визначено ст. 197 КАС України.
За змістом ч. 1 вищезазначеної статті суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь в справі, про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 183-2 цього Кодексу.
З огляду на викладене та враховуючи те, що справу можливо вирішити на основі наявних у ній доказів, та те, що до суду апеляційної інстанції всі особи, які беруть участь в справі не прибули, а також керуючись правилами ч. 6 ст. 12 КАС України колегія суддів ухвалила про апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, Позивач віднесена до 1 категорії осіб, які постраждати внаслідок Чорнобильської катастрофи, є інвалідом 2 групи та перебуває на обліку у Відповідача.
Відповідно до ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на території посиленого радіоекологічного контролю підвищуються на 2 мінімальні заробітні плати.
Згідно ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»особам, віднесеним до категорії І, інвалідам 2 групи призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах 75% мінімальної пенсії за віком.
Враховуючи вищевикладене, Позивач має право на підвищення до пенсії у розмірі 2 мінімальних заробітних плат та щомісячну додаткову пенсію у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком.
Всупереч ст.ст.39, 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»Позивачу підвищення до пенсії та додаткова пенсія виплачувались відповідно до Постанов Кабінету Міністрів України та Закону України «Про державний бюджет на відповідний рік».
З огляду на те, що Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має вищу юридичну силу в порівнянні з Постановою Кабінету Міністрів України Відповідач неправомірно виплачував підвищення до пенсії та додаткову пенсію в меншому розмірі, ніж це передбачено ст.ст.39, 50 зазначеного Закону.
Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність у Позивача права на перерахунок та виплату підвищення до пенсії та додаткової пенсії у розмірах, визначених ст.ст.39, 50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з 10.05.2010 року.
Згідно ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст.198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України у Іванківському районі Київської області залишити без задоволення, а постанову Іванківського районного суду Київської області від 23 лютого 2011 року -без змін.
Ухвала набирає законної сили через п»ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.
Головуючий суддя Твердохліб В.А.
Судді: Троян Н.М.
Костюк Л.О.