Справа: № 2а-28/11 Головуючий у 1-й інстанції: Соколов О.М.
Суддя-доповідач: Троян Н.М.
Іменем України
"15" травня 2012 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Троян Н.М.,
суддів - Костюк Л.О., Твердохліб В.А.,
при секретарі - Горяіновій Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Печерської районної у місті Києві державної адмінісртрації на постанову Печерського районного суду міста Києва від 19 липня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Дарницької районної у місті Києві державної адміністрації, Управління праці та соціального захисту населення Печерської районної у місті Києві державної адміністрації, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату щорічної допомоги на оздоровлення,-
ОСОБА_2 звернулась до суду з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Дарницької районної у місті Києві державної адміністрації, Управління праці та соціального захисту населення Печерської районної у місті Києві державної адміністрації, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання незаконними дії відповідачей та зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення Печерської районної у місті Києва державної адміністрації та Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат нарахувати та виплатити позивачу щорічну допомогу на оздоровлення як особі, котра постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»за 2009, 2010 роки, з урахуванням проведених виплат; зобовязати Управління праці та соціального захисту населення Дарницької районної у місті Києві державної адміністрації та Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат нарахувати та виплатити позивачу щорічну допомогу на оздоровлення як особі, котра постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»за 2008 рік, з урахуванням проведених виплат.
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 19 липня 2011 року відмовлено в поновленні строку звернення до суду позивачу з даним позовом в частині вимог, щодо виплати щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі 5 мінімальних заробітних плат відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за 2008 рік та за 2009 рік.
Постановою Печерського районного суду міста Києва від 19 липня 2011 року адміністративний позов задоволено, визнано дії Управління праці та соціального захисту населення Печерської районної у м. Києві державної адміністрації та Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат щодо недоплати ОСОБА_2 суми щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік та 2011 рік неправомірними та зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Печерської районної у м. Києві державної адміністрації забезпечити нарахування та виплату ОСОБА_2 недоплачені суми щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік та за 2011 рік відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи із розміру пяти мінімальних заробітних плат, що діяли на момент належної виплати.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Управління праці та соціального захисту населення Печерської районної у місті Києві державної адмінісртрації звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Печерського районного суду міста Києва від 19 липня 2011 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні -не обов'язкова, колегія суддів відповідно до ч.4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва є постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи І категорії, інвалідом 2 групи, що підтверджується довідкою МСЕК №206806 та одержує компенсаційні виплати відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»(а.с.6,7 зворотній).
Як вбачається з матеріалів справи Управління праці та соціального захисту населення Печерської районної у м. Києві державної адміністрації, призначило допомогу на оздоровлення позивачу за 2010 рік у розмірах, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 р. №562 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а саме в розмірі 120 грн.
Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Відповідно до статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" щорічна допомога на оздоровлення виплачується в таких розмірах: учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії - п'ять мінімальних заробітних плат;
Наявність такого права у позивача є визначальною для вирішення даного спору, крім того це право гарантується Конституцією України (частина 2 статті 46 Конституції України).
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру виплати одноразової компенсації позивачу як особі постраждалій внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській атомній електростанції підлягає стаття 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не наведена вище постанова Кабінету Міністрів України, яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.
Крім того, закріплення у статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" відповідного положення, яким передбачено, що порядок обчислення одноразової компенсації особам постраждалим внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській атомній електростанції визначається Кабінетом Міністрів України, не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав, встановлених цим же Законом. Тобто, Кабінет Міністрів України має визначати зазначений порядок не порушуючи положень цього Закону.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянтом зазначено, що щорічна допомога на оздоровлення ОСОБА_2, як інваліду 2 групи за 2010рік призначена у розмірі 120 грн., а за 2011 рік буде нарахована наприкінці року.
Таким чином, матеріалами справи не підтверджено виплату позивачу передбаченої допомоги на оздоровлення.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Зі змісту ст. 159 КАСУ України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.
З огляду на викладене судова колегія вважає висновки суду першої інстанції обґрунтованими та доведеними належними доказами по справі, ухвалене судом першої інстанції рішення відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування немає. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Печерської районної у місті Києві державної адмінісртрації залишити без задоволення, а постанову Печерського районного суду міста Києва від 19 липня 2011 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.
Ухвала складена в повному обсязі 21.05.2012 року.
Головуючий суддя Троян Н.М.
Судді: Твердохліб В.А.
Костюк Л.О.