Справа: № 2а/2570/130/2012 Головуючий у 1-й інстанції: Бородавкіна С.В.
Суддя-доповідач: Шелест С.Б.
Іменем України
"17" травня 2012 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуюча суддя: Шелест С.Б.
Судді: Пилипенко О.Є., Романчук О.М.
За участю секретаря судового засідання: Гуменюк С.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби (правонаступник - Прилуцької ОДПІ в Чернігівській області) на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 19.01.12р. у справі №2а/2570/130/2012 за позовом Публічного акціонерного товариства «Завод «Будмаш»до Прилуцької ОДПІ Чернігівської області Державної податкової служби (правонаступник - Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Чернігівській області) про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення
ПАТ «Завод «Будмаш» звернулось до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом про визнання нечинними та скасування податкового повідомлення -рішення № 0000172304/667 від 17.08.11р.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 19.01.12р. адміністративний позов задоволено у повному обсязі.
Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції безпідставно не взято до уваги те, що податкове законодавство обмежує право платника податку заявити до повернення суму бюджетного відшкодування часовими межами певного податкового періоду; таке право залежить від того, у якому звітному податковому періоді у планка виникло право на податковий кредит у розмірі суми бюджетної заборгованості. З покликанням на те, що позивачем у квітні 2011 року заявлено суму бюджетного відшкодування у розмірі 98 464 грн., яка сформована за рахунок частин від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, що виникли у грудні 2008 року, березні, квітні, травні, липні вересні 2010 року та лютому 2011 року, тоді як оплата сум ПДВ в ціні товару була здійснена в минулих періодах, а не у березні 2011 року, як передбачено чинним законодавством України, апелянт вважає, що відшкодуванню підлягає лише сума 26 297 грн., яка була оплачена в ціні товару у березні 2011 року. Окрім того, апелянт вказує на те, що позивач, подавши у березні 2011р. уточнюючий розрахунок щодо зменшення сум бюджетного відшкодування за січень 2009 року, квітень, травень, червень, серпень, жовтень 2010 року та лютому 2011 року, фактично відмовився від вказаних сум бюджетного відшкодування, а тому не вправі їх заявляти повторно.
Представник апелянта у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги.
Представник позивача заперечив проти доводів апеляційної скарги.
Представник апелянта у судовому засіданні заявив клопотання про здійснення процесуального правонаступництва у зв'язку з реорганізацією Прилуцької ОДПІ в Чернігівській області на Прилуцьку ОДПІ Чернігівської області Державної податкової служби, яке судом задоволено
Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу відповідача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, позивач згідно з поданою податковою декларацією з ПДП за квітень 2011 року та розрахунком суми бюджетного відшкодування ПДВ, заявив суму бюджетного відшкодування у розмірі 98 464 грн.
При цьому, сума бюджетного відшкодування складається із сум, які були вилучені із рядка 25.1 попередніх звітних періодів уточненими розрахунками податкових зобов'язань 31.03.11р. (а.с.19-26) та включені до рядка 26, а саме: за січень 2009 р. - 15963 грн., за травень 2010 р. - 15564 грн., за червень 2010 р. - 20133 грн., за серпень 2010р. - 6144 грн., за жовтень 2010 р. - 2555 грн., за квітень 2010 р. - 11808 грн., а всього 72167 грн.
01.08.11р. Прилуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією Чернігівської області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ВАТ «Будмаш»з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за рахунок платника у банку за квітень 2011 року, за результатами якої складено акт № 982/23/00240307.
Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, яке полягає у завищенні ТОВ «Будмаш»заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ за квітень 2011 року на 72 167 грн.
Висновок податкового органу щодо завищення позивачем суми бюджетного відшкодування ПДВ за квітень 2011 року на 72 167 грн., полягає у тому, що позивачем включено до бюджетного відшкодування за квітень 2011 року суми ПДВ сплачені в ціні товару за минулі періоди.
На підставі акту перевірки, відповідачем винесено податкове повідомлення -рішення № 0000172304/667 від 17.08.11р., яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявлено в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість за квітень 2011р. на загальну суму 72 167 грн.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що Податковий кодекс України не обмежує право платника податку заявити до повернення суму бюджетного відшкодування часовими межами певного податкового періоду, та не ставить право платника податку на отримання податкової вигоди в залежність від того, в якому звітному податковому періоді у платника виникло право на податковий кредит у розмірі суми бюджетної заборгованості.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Відповідно до п.200.2 ст.200 цього Кодексу, при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.
Відповідно до п.200.3 ст.200 Податкового кодексу України, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Відповідно до п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.
Відповідно до п.200.6 ст.200 Податкового кодексу України, платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, у якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.
Відповідно до п.200.7 ст.200 Податкового кодексу України, платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
Отже, аналізуючи вищезазначені правові норми, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що зазначеними нормами не обмежено право платника податку на бюджетне відшкодування сум ПДВ фактично сплачених останнім у ціні товару або послуг у попередніх податкових періодах, а тому відмова платникові у бюджетному відшкодуванні лише на тій підставі, що таке відшкодування не було заявлене у наступних податкових періодах, за якими вони виникли, не можна визнати правомірним.
Водночас, слід зазначити, що податковим органом не виявлено жодних порушень у формуванні податкового кредиту за будь-який з податкових періодів, що передували звітному, не наведено обставин, які свідчили б про недобросовісність платника податків. Податковим органом не заперечується і власне факт сплати позивачем своїм контрагентам відповідної суми ПДВ у складі ціні придбаних товарів (робіт, послуг) за наслідками виконання у попередніх податкових періодах операцій, за якими сформовано податковий кредит.
Аналогічна правова позиція закріплена в постанові ВАСУ від 21.12.11р. № К/9991/15691/11.
Доводи апелянта про те, що позивач, подавши у березні 2011р. уточнюючий розрахунок щодо зменшення сум бюджетного відшкодування за січень 2009 року, квітень, травень, червень, серпень, жовтень 2010 року та лютому 2011 року, фактично відмовився від вказаних сум бюджетного відшкодування -не заслуговують на увагу та не можуть бути підставою для зменшення суми законно заявленої суми бюджетного відшкодування за квітень 2011 року у розмірі 98 464 грн. Уточнення сум бюджетного відшкодування шляхом їх зменшення не є відмовою від права на бюджетне відшкодування, у разі, коли це право підтверджено документально, чого не заперечує податковий орган.
Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст.195, 196, 200, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд
апеляційну скаргу Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби (правонаступник - Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Чернігівській області) на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 19.01.12р. у справі №2а/2570/130/2012 - залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 19.01.12р. у справі №2а/2570/130/2012 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Шелест С.Б.
Судді: Романчук О.М
Пилипенко О.Є.