Справа: № 2а-697/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Кармазін О.А.
Суддя-доповідач: Шелест С.Б.
Іменем України
"17" травня 2012 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуюча суддя: Шелест С.Б.
Судді: Пилипенко О.Є., Романчук О.М.
За участю секретаря судового засідання: Гуменюк С.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.02.12р. у справі №2а-697/12/2670 за позовом Публічного акціонерного товариства «Київгаз»до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків про визнання нечинними податкових повідомлення-рішення
ПАТ «Київгаз»звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень -рішень № 0002464120/0 від 28.07.10р. та № 0002464120/1 від 08.10.10р.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.02.12р. адміністративний позов задоволено у повному обсязі.
Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції безпідставно не взято до уваги те, що позивач використовує у своїй назві символіку м. Києва, а саме назву «Київ»в комерційних цілях, а тому останній є платником збору за право на використання символіки м. Києва.
Представник апелянта у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги.
Представник позивача заперечив доводи апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу відповідача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, СДПІ у м. Києві по роботі з великими платниками податків проведено планову виїзну перевірку ВАТ «Київгаз»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.09р. по 31.03.10р., за результатами якої складено акт № 358/41-20/03346331 від 15.07.10р.
Перевіркою встановлено порушення позивачем ст. 12, 19 Декрету Кабінету Міністрів України від 10.05.93р. № 56-93 «Про місцеві податки та збори»та п. 1, 2 розділу І і пунктів 6.2, 6.3. розділу VI ПП Положення про збір за право на використання символіки м. Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради народних депутатів від 15.02.94р. № 7 «Про введення збору за право на використання символіки м. Києва», в результаті чого занижено податкові зобов'язання зі збору за право використання символіки м. Києва на загальну суму 75 632 грн., в тому числі за ІІІ квартал 2008 року -у сумі 21 706 грн., за IV квартал 2008 року -у сумі 53 926 грн. та встановлено неподання розрахунків зі збору за право використання символіки м. Києва за ІІІ, IV квартал 2008 року, І, ІІ, ІІІ, IV квартал 2009 року, І квартал 2010 року.
Як вбачається з акта перевірки, підставою для висновку про порушення позивачем вимог Положення про збір за право на використання символіки м. Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради народних депутатів від 15.02.94р. № 7 «Про введення збору за право на використання символіки м. Києва»слугувало те, що позивач використав в комерційних цілях символіку м. Києва у своїй назві .
На підставі акту перевірки, відповідачем винесено податкове повідомлення -рішення № 0002464120/0 від 28.07.10р., яким визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) зі збору за право використання місцевої символіки на загальну суму 114 638 грн., з яких: 75 632 -основний платіж та 39 006 грн. штрафні (фінансові) санкції.
За результатами адміністративного оскарження зазначеного податкового повідомлення -рішення, таке рішення залишене без змін, а скарга позивача -без задоволення, у зв'язку з чим відповідачем прийнято податкове повідомлення -рішення № 0002464120/1 від 08.10.10р з аналогічними сумами податкового зобов'язання.
Задовольняючи позов про скасування вказаних податкових повдімлень-рішень, суд першої інстанції виходив з того, що позивач використовує слово «Київ»в найменуванні товариства не з комерційною метою, а виключно для визначення свого місцезнаходження, так само як інші українські газотранспортні підприємства, які ідентифікують себе з назвою відповідних обласних центрів за місцем здійснення господарської діяльності.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Так, відповідно до вимог абз. 1 та 2 ст. 12 Декрету Кабінету Міністрів України від 20.05.1993 № 56-93 «Про місцеві податки і збори», збір за право на використання місцевої символіки справляється з юридичних осіб і громадян, які використовують цю символіку з комерційною метою. Дозвіл на використання місцевої символіки (герба міста або іншого населеного пункту, назви чи зображення архітектурних, історичних пам'яток) видається відповідними органами місцевого самоврядування.
Отже, зазначеним Декретом визначено, що до місцевої символіки, яка є предметом справляння місцевого збору, відносяться герб міста або іншого населеного пункту, назва чи зображення архітектурних, історичних пам'яток. При цьому, назва міста або іншого населеного пункту, якщо таке місто або такий населений пункт не віднесено до архітектурних чи історичних пам'яток, до місцевої символіки відповідно до норм вказаного Декрету не відноситься.
Згідно ст. 18 Декрету Кабінету Міністрів України «Про місцеві податки і збори», органи місцевого самоврядування самостійно встановлюють і визначають порядок сплати місцевих податків і зборів відповідно до переліку і в межах установлених граничних розмірів ставок. Органи місцевого самоврядування в межах своєї компетенції мають право запроваджувати пільгові податкові ставки, повністю скасовувати окремі місцеві податки і збори або звільняти від їх сплати певні категорії платників та надавати відстрочки у сплаті місцевих податків і зборів.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 17 Закону України «Про систему оподаткування»від 25.06.91р. № 1251-XII ( в редакцій, чинній на час виникнення спірних правовідносин), сплата податків із борів (обов'язкових платежів) провадиться у порядку, встановленому цим законом та іншими законами України.
Згідно ч. 1 ст. 7 цього Закону, ставки податків і зборів (обов'язкових платежів) встановлюються Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим і сільськими, селищними, міськими радами відповідно до законів України про оподаткування.
Таким чином, згідно чинного законодавства України органи місцевого самоврядування мають право самостійно встановлювати і визначати порядок сплата місцевих податків і зборів відповідно до норм Декрету Кабінету Міністрів України «Про місцеві податки і збори», який визначає види місцевих податків і зборів, їх граничні розміри та порядок обчислення.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про охорону культурної спадщини»від 08.06.2000 № 1805-ІІІ до архітектурних та історичних пам'яток, що складають об'єкти культурної спадщини, відносяться історичні центри, вулиці, квартали, площі, архітектурні ансамблі, залишки давнього планування та забудови, окремі архітектурні споруди, а також пов'язані з ними твори монументального, декоративного та образотворчого мистецтва, будинки, споруди їхні комплекси (ансамблі), окремі поховання та некрополі, визначні місця, пов'язані з важливими історичними подіями, з життям та діяльністю відомих осіб, культурою та побутом народів, які є об'єктами культурної спадщини національного або місцевого значення та занесені до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.
Виходячи з вищенаведених норм чинного законодавства, колегія суддів приходить до висновку, що назва підприємства ПАТ «Київгаз» не відноситься до місцевої символіки, яка могла бути об'єктом справляння збору за право на використання такої символіки відповідно до статті 12 Декрету Кабінету Міністрів України «Про місцеві податки і збори», оскільки не є гербом міста або іншого населеного пункту, ні назвою чи зображення архітектурних, історичних пам'яток.
Використання слова «Київ»в назві підприємства лише вказує на місцезнаходження підприємства за територіальною ознакою, зокрема, на те, що місцем розташування позивача є місто Київ.
За таких обставин позивач не є платником збору за право використання місцевої символіки, відтак донарахування останньому збору на використання місцевої символіки м. Києва в сумі 114 638 грн. (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) згідно податкових повідомлень -рішень № 0002464120/0 від 28.07.10р. та № 0002464120/1 від 08.10.10р. є неправомірним.
Аналогічна правова позиція закріплена в ухвалі ВАСУ від 23.09.08р. № К-1934/08 та К-2251/08.
Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст.195, 196, 200, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд
апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.02.12р. у справі №2а-697/12/2670 - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.02.12р. у справі №2а-697/12/2670 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Шелест С.Б.
Судді: Романчук О.М
Пилипенко О.Є.