Справа № 22-ц/2390/913/12Головуючий по 1 інстанції
Категорія : 19, 27 Бассак Т.Є.
Доповідач в апеляційній інстанції
Магда Л. Ф.
24 травня 2012 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючогоМагди Л.Ф.
суддівСіренка Ю.В., Трюхана Г.М.
при секретаріБєлан О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу представника позивача - ОСОБА_6 на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 20 січня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_7 до Публічного акціонерного товариства «Ерсте банк», ОСОБА_8, треті особи: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Черкаської міської ради, приватний нотаріус Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_9 про визнання договору іпотеки недійсним, вивчивши матеріали справи,
ОСОБА_7 2 лютого 2012 р. звернулася до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Ерсте банк», ОСОБА_8, треті особи: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Черкаської міської ради, приватний нотаріус Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_9 про визнання договору іпотеки недійсним. В позовній заяві вказувала, що 24 серпня 1991 р. вона уклала шлюб з ОСОБА_8. Від шлюбу мають трьох неповнолітніх дітей: ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_2.
5 серпня 2008 р. між позивачкою ОСОБА_7 та ВАТ «Ерсте банк», правонаступником якого є ПАТ «Ерсте банк», було укладено кредитний договір № 014/2061/2/20891.
В забезпечення виконання кредитного договору того ж дня між ОСОБА_8 та банком був укладений договір іпотеки № 014/2061/2/20891, який посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_9
Відповідно до договору іпотеки № 014/2061/2/20891 ОСОБА_8 надав в іпотеку нерухоме майно, а саме жилий будинок з прибудовами та надвірними спорудами за адресою : АДРЕСА_1.
В обґрунтування заявленого позову ОСОБА_7 посилається на те, що даний договір іпотеки являється недійсним, оскільки був укладений без дозволу органу опіки та піклування і тому порушує права малолітніх дітей : ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_14, які проживають в житловому будинку з прибудовами на надвірними спорудами за адресою : АДРЕСА_1.
Тому позивачка просила суд визнати недійсним договір іпотеки № 014/2061/2/20891 від 5 серпня 2008 р., укладений між ОСОБА_8 та ПАТ«Ерсте банк», посвідченого приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_9
Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 20 січня 2012 р. в задоволенні позову ОСОБА_7 до Публічного акціонерного товариства «Ерсте банк», ОСОБА_8, треті особи: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Черкаської міської ради, приватний нотаріус Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_9 про визнання договору іпотеки недійсним - відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду, представник позивачки - ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить про скасування рішення та ухвалення по справі нового рішення про задоволення позову, посилаючись на те, що рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема апелянт посилається на те, що судом не застосовано належним чином вимоги ст. ст. 29, 203, 215, 216, 224, 236 ЦК України, ст. 7, 177 СК України, вимоги Закону України «Про охорону дитинства», Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей», Конвенції про права дитини, не врахована судова практика з розгляду аналогічних справ.
Заслухавши суддю-доповідача, апелянта, який підтримав апеляційну скаргу, заперечення проти доводів апеляційної скарги представника ПАТ «Ерсте банк», перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга повинна бути відхилена виходячи з наступного.
Судом в ході розгляду справи було встановлено, що 5 серпня 2008 р. між позивачкою ОСОБА_7 та ВАТ «Ерсте банк», правонаступником якого є ПАТ «Ерсте банк», було укладено кредитний договір, за яким позивачка отримала кредит в сумі 100 000 доларів США на строк до 4 липня 2028 р. зі сплатою 12,5% річних. Погашення кредиту та відсотків за користування ним за договором було передбачено щомісячними платежами згідно з узгодженим сторонами графіком.
В забезпечення виконання вказаного кредитного договору між банком та чоловіком ОСОБА_7 - ОСОБА_8 було укладено договір іпотеки, за яким останній передав банку в іпотеку належний йому на праві власності будинок із надвірними спорудами, розташований в АДРЕСА_1, загальною площею 161,1 кв. м, заставною вартістю 773 500 грн.
П. 2.1.5. договору встановлено, що на предмет іпотеки не мають права власності (часткової власності) або права користування діти (особи віком до 18 років).
Судом також встановлено, що 19 серпня 2010 р. банком до Придніпровського районного суду подано позов до ОСОБА_7 і ОСОБА_8 про стягнення боргу за кредитним договором, з якого вбачається, що ОСОБА_7 не виконує належним чином умови кредитного договору щодо погашення сум щомісячних платежів за договором, що стало підставою для дострокового стягнення сум кредиту в розмірі 807 970 грн. 12 коп.
Звертаючись до суду з позовом про визнання договору іпотеки недійсним, позивачка посилалася на те, що при укладенні цього договору були порушені права її та ОСОБА_8 неповнолітніх дітей, які мають право на проживання в будинку, який переданий ОСОБА_8 в іпотеку.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд обґрунтовано прийшов до висновку про те, що підстав для визнання вказаного договору іпотеки недійсним немає, оскільки судом було встановлено, що на час укладення зазначеного договору ні вона сама, ні неповнолітні діти сторін в будинку, переданому в іпотеку, зареєстровані не були. На час укладення договору вони були зареєстровані в квартирі № 61, що належить матері позивачки ОСОБА_13, по АДРЕСА_1.
Укладаючи договір іпотеки, ОСОБА_8 зазначив у договорі іпотеки (п. 2.1.5. договору іпотеки від 5 серпня 2008 р.), що на предмет іпотеки неповнолітні діти не мають ні права власності, ні права користування.
Доводи апеляційної скарги про те, що судом при розгляді справи були порушені норми матеріального права, що захищають права та інтереси неповнолітніх дітей, договір іпотеки був укладений без дозволу органу опіки та піклування, не можуть бути прийняті до уваги з тих підстав, що як зазначалося вище, судом встановлено, що на час укладення договору іпотеки позивачка та неповнолітні діти сторін в будинку, що передавався в іпотеку, зареєстровані не були, власник будинку ОСОБА_8 гарантував банку, що неповнолітні діти права на проживання в цьому будинку не мають.
Доводи апеляційної скарги про те, що судом при розгляді справи не врахована практика розгляду аналогічних прав вищими судами, також не можуть бути прийняті до уваги зважаючи на те, що у п. 44 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 р. «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» роз'яснено, що згідно зі статтею 32 ЦК, статтею 177 СК та статтею 17 Закону України від 26 квітня 2001 року № 2402-III "Про охорону дитинства" батьки не мають права без дозволу органу опіки і піклування укладати договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або спеціальній реєстрації, відмовлятися від належних дитині майнових прав, здійснювати розподіл, обмін, відчуження житла, зобов'язуватися від імені дитини порукою, видавати письмові зобов'язання.
У зв'язку із наведеним суди повинні виходити із того, чи мала дитина право власності на предмет іпотеки чи право користування предметом іпотеки на момент укладення договору іпотеки. Будь-які дії, вчинені без згоди іпотекодержателя після укладення договору іпотеки (наприклад, реєстрація неповнолітньої дитини в житловому будинку, народження дитини після укладення договору іпотеки) не є підставою для визнання такого договору недійсним із підстави невиконання вимог закону про отримання згоди органу опіки та піклування.
Судом в ході розгляду справи було встановлено, що на момент укладення іпотечного договору неповнолітні діти іпотекодавця не були зареєстровані у будинку, який переданий в іпотеку, права власності на цей будинок чи його частину вони не мають.
Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
За наведених обставин колегія суддів не знаходить підстав для скасування законного і обґрунтованого рішення суду. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_7 - ОСОБА_6 відхилити, рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 20 січня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_7 до Публічного акціонерного товариства «Ерсте банк», ОСОБА_8, треті особи: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Черкаської міської ради, приватний нотаріус Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_9 про визнання договору іпотеки недійсним залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Головуючий :
Судді :