Справа: № 02/2а-4180/11 Головуючий у 1-й інстанції: Цимбал І.К.
Суддя-доповідач: Шелест С.Б.
Іменем України
"10" травня 2012 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуюча суддя : Шелест С.Б.
Судді: Глущенко Я.Б., Пилипенко О.Є.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат на постанову Дарницького районного суду м. Києва від 30.05.11р. у справі №2а-4180/11 за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва, Управління праці та соціального захисту населення Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії, додаткової пенсії та щорічної допомоги на оздоровлення
Позивач звернувся до суду з позовом про визнання дій відповідачів неправомірними та зобов'язання відповідача провести перерахунок та виплату додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, відповідно до статті 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»за період з 01.04.04р. та провести перерахунок щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі 5 мінімальних заробітних виплат відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 12.05.11р. позовні вимоги про перерахунок та виплату додаткової пенсії та допомоги на оздоровлення відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»за період з 01.04.04р. по 29.09.10р. залишено без розгляду.
Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 30.05.11р. позов задоволено частково: визнано неправомірними дії відповідачів та зобов'язано здійснити перерахунок пенсії та виплатити позивачу основної пенсії в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, та додаткової пенсії у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»з 29.09.10р. та щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік в розмірі 5 мінімальних заробітних виплат відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідачами подано апеляційні скарги, у яких останні просять суд скасувати постанову з мотивів порушення судом норм матеріального і процесуального права та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Враховуючи вимоги пункту третього частини першої статті 1832 КАС України, розгляд апеляційної скарги було проведено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у відповідності до статті 197 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та апеляційні скарги відповідачів, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва підлягає частковому задоволення, тоді як апеляційна скарга Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат на постанову Дарницького районного суду м. Києва задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Колегією суддів встановлено, що позивач є особою, постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи 2 категорії та перебуває на обліку в управлінні, де отримує допомогу на оздоровлення відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Статтею 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»(у відповідній редакції, з урахуванням рішення Конституційного Суду України №10-рп/2008р. від 22 травня 2008року, далі по тексту - Закон № 796-ХІІ) передбачено, що учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії виплачується щорічна допомога на оздоровлення в розмірі п'ять мінімальних заробітних плат.
Проте, всупереч статті 48 Закону № 796-ХІІ позивачу щорічна допомога на оздоровлення виплачувалась відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року № 562.
Між тим, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями частини четвертої статті 9 КАС України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру щорічної допомоги на оздоровлення позивачеві застосуванню підлягає стаття 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не Постанова Кабінету Міністрів України, яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.
Наявність такого права у позивача є визначальним для вирішення вказаного спору, крім того, це право гарантується Конституцією України (частина друга статті 46 Конституції України).
З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що право позивача на отримання належних йому виплат на підставі статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»було порушено та що до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми Закону, а не Постанова КМУ, оскільки норми підзаконних нормативних актів не можуть суперечити нормам законів, а тим більше змінювати їх.
Отже, постанова суду першої інстанції в частині зобов'язання відповідача -1 провести перерахунок щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік відповідно до статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»та відповідача -2 виплатити на підставі проведеного перерахунку допомоги - є обґрунтованою.
Доводи апеляційної скарги Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат на постанову Дарницького районного суду м. Києва спростовуються вищевикладеним.
Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що судом першої інстанції не були враховані вимоги статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції з 31.07.10р.), у відповідності до приписів якої адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає залишенню без розгляду, про що постановляється ухвала.
В порушення вказаної норми, суд першої інстанції в постанові відмовив у задоволенні позовних вимог у зв'язку з порушенням строку. Приймаючи до уваги, що невірне застосування судом першої інстанції статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України не зачіпає суті рішення (щодо вказаної позовної вимоги) та не впливає на його обґрунтованість і законність у цій застині, а також те, що відповідно до ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення постанови суду першої інстанції без змін у вищеописаній частині.
Відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції в іншій частині підлягає скасуванню, оскільки суд вийшов за межі позовних вимог та задовольнив позов ОСОБА_2 щодо перерахунку додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю за статтями 50 та 54 Закону, тоді як в позові, позивач просив суд задовольнити позов за ст. 51 Закону. При цьому оспорювана постанова не містить висновків суду щодо необхідності виходу за межі заявлених позовних вимог для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача.
Так, як вбачається позовних вимог позивач просив суд, зокрема, зобов'язати відповідачів перерахувати пенсію відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виходячи з розрахунку 30 % мінімальної пенсії за віком.
За змістом статті 51 Закону № 796-ХІІ особам, віднесеним до категорії 2, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 30 процентів мінімальної пенсії за віком.
Так, матеріали справи містять підтвердження, що ОСОБА_2 є потерпілою від Чорнобильської катастрофи 2 категорії (посвідчення серії АГ № НОМЕР_1, а.с. 10).
При цьому, за змістом статті 50 Закону № 796-ХІІ особам, віднесеним до категорії 1, інвалідам ІІ групи, дітям-інвалідам, а також хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах -75 процентів мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до частини четвертої статті 54 цього Закону, якою визначено підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1 та у зв'язку з втратою годувальника, в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів ІІ групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими 8 мінімальних пенсій за віком.
Доказів того, що позивач відноситься до 1 категорії та має встановлену групу інвалідності суду не подано.
Отже, постанова суду першої інстанції про визнання дій Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва щодо відмови в перерахунку та виплаті ОСОБА_2 державної та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю, передбачених статтями 50 та 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»протиправними та зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва провести перерахунок та виплату ОСОБА_2 державної пенсії в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком відповідно до вимог ст. 50, ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з 29.09.10р., за виключенням сум фактично проведених виплат -необґрунтована та підлягає скасуванню
При цьому, позовні вимоги про визнання дій УПФУ у Дарницькому районі м. Києва неправомірними та зобов'язання УПФУ у Дарницькому районі м. Києва провести позивачу перерахунок та виплату додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, відповідно до статті 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»підлягають задоволенню за період з 29.09.10р. по 29.03.11р., з урахуванням встановленого шестимісячного строку звернення (ст. 99 КАС України).
Відповідно до п.2 - 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є, зокрема, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст.195, 197, 202, 205, 207 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд
апеляційну скаргу Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат на постанову Дарницького районного суду м. Києва на постанову Дарницького районного суду м. Києва від 30.05.11р. у справі №2а-4180/11 -залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва на постанову Дарницького районного суду м. Києва від 30.05.11р. у справі №2а-4180/11 -задовольнити частково.
Постанову Дарницького районного суду м. Києва від 30.05.11р. у справі №2а-4180/11 в частині задоволення адміністративного позову ОСОБА_2 про визнання дій Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва щодо відмови в перерахунку та виплаті ОСОБА_2 державної та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю, передбачених статтями 50 та 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»протиправними та зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва провести перерахунок та виплату ОСОБА_2 державної пенсії в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком відповідно до вимог ст. 50, ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з 29.09.10р., за виключенням сум фактично проведених виплат -скасувати та щодо вказаних позовних вимог -відмовити.
Прийняти нову постанову, якою визнати відмову Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва щодо перерахунку та виплати ОСОБА_2 додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю, передбаченої статтею 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»протиправною та зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва провести перерахунок та виплату ОСОБА_2 додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до вимог ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з 29.09.10р. по 29.03.11р., за виключенням сум фактично проведених виплат.
В іншій частині постанову Дарницького районного суду м. Києва від 30.05.11р. у справі №2а-4180/11 -залишити без змін.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України, є остаточною та оскарженню не підлягає відповідно до ч. 10 ст. 183-2 КАС України.
Головуючий суддя Шелест С.Б.
Судді: Глущенко Я.Б.
Пилипенко О.Є.