Справа № 1-42\12
Житомирський районний суд Житомирської області
Іменем України
14 березня 2012 р. Житомирський районний суд Житомирської області
в складі: головуючого судді Башинського С.Ф.
секретаря Вольської В.В.
за участю прокурора Поліщука В.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі кримінальну справу по обвинуваченню
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Житомира, громадянина України, з вищою освітою, працюючого на посаді т.в.о директора КП «Агроводсервіс», одруженого, на утриманні двоє неповнолітніх дітей, мешканця АДРЕСА_1, раніше не судимого, -
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 175 КК України,
Підсудний ОСОБА_1 обіймаючи посаду тимчасово виконуючого обв'язки директора комунального підприємства «Агроводсервіс»Житомирської районної ради, будучи службовою особою, функції якої пов'язано з виконанням організаційно розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків, вчинив умисний злочин - умисну, безпідставну невиплату заробітної плати, маючи при цьому реальну можливість за наступних обставин.
Так розпорядженням голови Житомирської районної ради №60 від 23.06.2010 року та виданого на його підставі наказу №6 «К» від 23.06.2010 року ОСОБА_1 призначено на посаду тимчасово виконуючого обв'язки директора комунального підприємства «Агроводсервіс»Житомирської районної ради.
Відповідно до п. 6.2 та 6.4 Статуту КП «Агроводсервіс»затвердженого розпорядженням рішенням 23 сесії IV скликання Житомирської районної ради 02.08.2005 року директор підприємства здійснює: оперативне управління (керівництво) підприємством; самостійно вирішує питання діяльності підприємства; приймає на роботу та звільняє працівників підприємства; розпоряджається в межах своєї компетенції майном підприємства в тому числі і його коштами.
Згідно Посадової інструкції директора КП «Агроводсервіс», директор підприємства:
визначає, формулює, планує, здійснює і координує всі види діяльності підприємства; несе відповідальність за правопорушення, скоєні в процесі здійснення своєї діяльності та за завдання матеріальної шкоди; повинен знати закони, постанови, укази, розпорядження, рішення та інші нормативно-правові акти органів державної влади і місцевого самоврядування, які регулюють порядок діяльності підприємства.
Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на своєчасне одержання винагороди за працю.
Згідно ст. 116 Кодексу законів про працю України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства провадиться в день звільнення.
Відповідно до ст. 15 Закону України «Про оплату праці»оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються підприємством після виконання зобов'язань щодо оплати праці.
ОСОБА_1 при надходженні на рахунки та в касу підприємства грошових коштів, умисно, безпідставно, маючи реальну можливість, не виплатив розрахункові кошти звільненим працівникам підприємства: ОСОБА_2, яка була звільнена 25.05.2009 року в сумі 888,34 грн.; ОСОБА_3, яка була звільнена 02.02.2010 року в сумі 2314,60 грн. та ОСОБА_4, яка була звільнена 25.09.2010 року в сумі 5106,09 грн., чим грубо порушив їх трудові та конституційні права у вигляді умисної, безпідставної, триваючої більш як один місяць невиплати звільненим працівникам розрахункових коштів на загальну суму 8309,03грн.
Достовірно знаючи про наявну на КП «Агроводсервіс»заборгованість з виплати заробітної плати перед звільненими працівниками та її першочерговість, ставлячи її в залежність перед сплатою інших платежів, при надходженні в період з липня 2010 року по вересень 2011 року на рахунки та в касу підприємства грошових коштів в сумі 86,9 тис. грн., ОСОБА_1 виплату ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вказаної заборгованості не здійснив, а кошти скеровував в першу чергу на господарські потреби підприємства. Зокрема, 47,78 тис. грн. спрямував на виробничу діяльність, 15,1 тис. грн. - на сплату податків і загальнообов'язкових державних платежів і 21,8 тис. грн. на виплату поточної заробітної плати собі та начальнику відділу приватизації ОСОБА_5
В судовому засіданні ОСОБА_1 винним себе у вчиненому злочині визнав повністю і пояснив, що він дійсно не прийняв всіх необхідних мір для погашення заборгованості по зарплаті, яка виникла за час роботи його попередника. На даний час заборгованість частково погашена. У вчиненому щиро кається.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні злочину підтверджується показами потерпілих і матеріалами кримінальної справи.
Потерпілі ОСОБА_4, ОСОБА_3 і ОСОБА_2 підтвердили факт не проведення із ними розрахунку по зарплаті підсудним після звільнення них із КП «Агроводсервіс».
Згідно акту перевірки державної інспекції праці у Житомирській області від 22.03.2011 року, в період з липня 2010 року по вересень 2011 року на рахунки та в касу підприємства надійшли грошові кошти в сумі 86,9 тис. грн., водночас ОСОБА_1 виплату заборгованості ОСОБА_2, яка була звільнена 25.05.2009 року в сумі 888,34 грн.; ОСОБА_3, яка була звільнена 02.02.2010 року в сумі 2314,60 грн. та ОСОБА_4, яка була звільнена 25.09.2010 року в сумі 5106,09 грн., не здійснив, а кошти спрямував на виробничу діяльність в сумі 47,78 тис. грн., на сплату податків і загальнообов'язкових державних платежів 15,1 тис. грн. і 21,8 тис. грн. на виплату поточної заробітної плати собі та начальнику відділу приватизації ОСОБА_5
(а.с. 74-75).
Про те, що в касу на рахунки КП Агроводсервіс»надходили грошові кошти, які спрямовувались на виробничу діяльність, на сплату податків і загальнообов'язкових державних платежів та на сплату поточної заробітної плати, підтверджено довідками КП «Агроводсервіс»про рух коштів.
(а.с. 11-12, 64-65).
Суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчинені злочину доведена і дії його кваліфікує за ч. 1 ст. 175 КК України, як невиплата заробітної плати, тобто безпідставна невиплата заробітної плати громадянам більше ніж за один місяць.
Призначаючи покарання суд враховує суспільну небезпечність вчиненого злочину, який є злочином невеликої тяжкості, особу підсудного, який характеризується позитивно, вперше притягується до кримінальної відповідальності, обставини справи, що обтяжують і пом'якшують покарання.
Обставини, що пом'якшують покарання ОСОБА_1, є його щире каяття в скоєному, активне сприяння розкриттю злочину та часткове добровільне відшкодування завданого збитку (повна виплата заборгованості по заробітній плати потерпілим ОСОБА_2 та ОСОБА_3.).
Обставини, що обтяжують його покарання судом не встановлено.
Враховуючи наведене, особу ОСОБА_1, який утримує двоє неповнолітніх дітей, на обліку в наркологічному та психоневрологічному диспансерах не перебуває, думку потерпілих, які не наполягають на суворості покарання, сукупність пом'якшуючих обставин, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, відсутність обтяжуючих обставин по справі, а також те, що заборгованість по зарплаті виникла за час роботи попередника підсудного, суд вважає за можливе призначити ОСОБА_1 покарання у виді штрафу нижче від найнижчої межі без додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади і займатись певною діяльністю.
Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 175 КК України і призначити йому покарання із застосуванням ст.. 69 КК України у виді штрафу в розмірі 2000 \двох тисяч грн. без позбавлення права обіймати певні посади і займатись певною діяльністю.
Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу залишити засудженому ОСОБА_1 попередній -підписку про невиїзд.
Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Житомирської області через Житомирський районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.
Суддя: