Справа: № 2а-2221/10/1012 Головуючий у 1-й інстанції: Слободян Н.П
Суддя-доповідач: Шурко О.І.
Іменем України
"20" квітня 2012 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Шурка О.І.,
суддів Кузьменка В.В., Степанюка А.Г.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Іванківському районі Київської області на постанову Іванківського районного суду Київської області від 20 листопада 2010 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Іванківському районі Київської області про перерахунок пенсії, -
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України у Іванківському районі Київської області про зобов'язання провести перерахунок та виплату доплат, передбачених ст. 39, 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»за період з 01.08.2007 року по даний час та ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 01.01.2006 року.
Постановою Іванківського районного суду Київської області від 20 листопада 2010 року позов задоволено, а саме: визнано дії управління Пенсійного фонду України в Іванківському районі Київської області -неправомірними; зобов'язано відповідача провести перерахунок та виплату ОСОБА_2 доплати до пенсії, відповідно до ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з розрахунку двох мінімальних заробітних плат, додаткової пенсії, відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з розрахунку 75 % мінімальної пенсії за віком та державної пенсії, відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, за період з 23.05.2010 з урахуванням проведених виплат, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, починаючи з 23.05.2010 року з урахуванням вже виплачених сум.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою відмовити в позові. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність рішення суду, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що позивач є потерпілим від наслідків аварії на ЧАЕС, що підтверджується копією його посвідчення, отримує пенсію у відповідача та проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю.
По змісту ст. 39, Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»громадянам, які проживають у зоні гарантованого добровільного відселення проводиться доплата в розмірі двох мінімальних заробітних плат.
Відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»особам, віднесеним до категорії 1, інвалідам 2 групи призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах - 75 % мінімальної пенсії за віком.
Згідно ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»встановлено, що розміри пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим: інвалідам 2 групи, віднесеним до 1-ї категорії -8 мінімальних пенсій за віком.
Разом з тим, ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»встановлює, що дітям війни щомісячно виплачується соціальна допомога саме в розмірі 30% мінімального розміру пенсії за віком, розмір якої встановлений ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»та рівняється встановленому для втративших працездатність осіб прожитковому мінімуму, який, в свою чергу, щорічно встановлюється Законом України «Про державний бюджет України»на поточний рік.
Суд першої інстанції при задоволенні позову правомірно виходив з принципу пріоритетності законів над підзаконними актами при визначенні розміру виплат позивачу та застосував зазначені вище норми Закону, не взявши до уваги вимоги положень постанови КМ України № 836 від 26.07.1996, на підставі яких проводилося нарахування спірних виплат позивачу раніше, оскільки останні істотно звужують обсяг встановлених законом прав позивача.
Райсуд також правомірно керувався і нормами ст..ст. 39, 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»та ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до яких при нарахуванні додаткової пенсії береться за основу мінімальна пенсія за віком, розмір якої визначається за правилами, встановленими ч. 1 ст. 28 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»(рівняється прожитковому мінімуму для осіб, які втратили працездатність).
Отже, доводи апеляційної скарги та апелянта спростовуються висновками суду першої інстанції, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.
Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Таким чином, судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, в зв'язку з чим, суд апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 200 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Іванківському районі Київської області - залишити без задоволення, а постанову Іванківського районного суду Київської області від 20 листопада 2010 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та подальшому оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Шурко О.І.
Судді: Кузьменко В. В.
Степанюк А.Г.