Справа: № 2-а-890/11 Головуючий у 1-й інстанції: Кирилюк І.В
Суддя-доповідач: Шурко О.І.
Іменем України
"20" квітня 2012 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Шурка О.І.,
суддів Кузьменка В.В., Степанюка А.Г.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва на постанову Печерського районного суду м. Києва від 12 травня 2011 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва про перерахунок пенсії,-
11.04.2011 позивач звернувся до Печерського районного суду м. Києва з адміністративним позовом, в якому просив: визнати протиправними дії відповідача протиправними, зобов'язати зробити перерахунок та виплатити надбавку до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30% від розміру мінімальної пенсії за віком з січня 2006 року.
Постановою Печерського районного суду м. Києва від 12 травня 2011 р. позов задоволено частково: визнано дії відповідача протиправними та зобов'язано його здійснити перерахунок та забезпечити виплату позивачу щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за період з 19.01.2006 року по 31.12.2006 року, з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2010 року з урахуванням проведених виплат. У задоволенні іншої частини вимог - відмовлено.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права та закрити провадження у справі.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Колегією суддів апеляційного суду, як і райсудом, встановлено, що позивач є пенсіонером за віком та має статус дитини війни, що підтверджується його паспортними даними, пенсійним посвідченням (містить відмітку «Дитина війни») та узгоджується з положенням ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», яке відносить осіб, яким на момент закінчення Другої світової війни (02 вересня 1945 року) не виповнилося 18 років до «дітей війни».
Суд першої інстанції при задоволенні позову правомірно виходив з вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Пунктом 2 статті 99 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Стаття 100 КАС України зазначає, що адміністративний позов поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Про порушення своїх прав позивач достовірно усвідомлював в момент отримання виплат у 2006-2010 роках, однак з позовом звернувся 11.04.2011.
Виходячи з вимог ч. 2 ст. 99, ст. 100 КАС України, оскільки позовні вимоги з 19.01.2006 до 11.10.2010 подані поза межами строку звернення до суду, то вони з урахуванням вищезазначених вимог КАС України не підлягають задоволенню, що не було враховано судом першої інстанції.
Вимоги апелянта про закриття провадження у справі не підлягають задоволенню, оскільки ні з матеріалів справи, ні навіть з доводів апеляційної скарги не вбачається підстав для цього, виключний перелік яких встановлений ст. 157 КАС України.
За ч. 1 ст. 201 КАС України, підставами для зміни постанови суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.
Керуючись ст.ст. 197, 198, 201, 205 та 207 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва -задовольнити частково.
Постанову Печерського районного суду м. Києва від 12 травня 2010 р. -змінити, виклавши абзац 3 її резолютивної частини у наступній редакції:
«Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва здійснити перерахунок та забезпечити виплату позивачу щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за період з 11.10.2010 року по 31.12.2010 року з урахуванням проведених виплат».
В решті постанову -залишити без змін.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Шурко О.І.
Судді: Кузьменко В. В.
Степанюк А.Г.