Справа: № 2а-13773/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Кротюк О.В.
Суддя-доповідач: Хрімлі О.Г.
Іменем України
"26" квітня 2012 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого суддів при секретарі Хрімлі О.Г., Ганечко О.М., Літвіної Н.М., Архіповій Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 листопада 2011 року в адміністративній справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення, -
Фізична особа-підприємець ОСОБА_5 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення від 13 вересня 2011 року № 0007661702.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 листопада 2011 року адміністративний позов задоволений частково. Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва від 13 вересня 2011 № 0007661702 в частині 169 грн.
Не погоджуючись з судовим рішенням, Державна податкова інспекція у Печерському районі м. Києва подала апеляційну скаргу, в якій просило постанову суду першої скасувати та прийняти нову про відмову у задоволенні адміністративного позову.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явились.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні -не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанова суду скасуванню з ухваленням нової про відмову у задоволенні адміністративного позову.
Колегією суддів встановлено, що Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва за результатами проведення камеральної перевірки позивача був складений акт від 01 вересня 2011 року № 597/17-222/3103017130, яким встановлено несвоєчасність подання декларації про доходи за перший квартал 2011 року, граничним строком подання якої було 10 травня 2011 року, а фактично подана 23 серпня 2011.
На підставі акту перевірки Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва було прийнято податкове повідомлення-рішення від 13 вересня 2011 року № 0007661702, яким нараховано позивачу штрафні санкції у розмірі 170,00 грн.
Перевіривши позовні вимоги, їх відповідність чинному законодавству, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до підпункту 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).
Пунктом 120.1 статті 120 Податкового кодексу України передбачено, що неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Як на підставу для часткового задоволення адміністративного позову суд посилався на п. 7 підрозділу 10 «Інші перехідні положення»розділу ХХ «Перехідні положення»Податкового кодексу України, відповідно до якого штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.
З огляду на те, що порушення строків подачі податкової декларації мало місце до 30 червня 2011 року, суд першої інстанції дійшов висновку щодо можливості застосування до позивача штрафної санкції у розмірі 1 гривні.
Колегія суддів вважає такі висновки суду першої інстанції необґрунтованими, оскільки в даному випадку положення п. 7 підрозділу 10 «Інші перехідні положення»розділу ХХ «Перехідні положення»Податкового кодексу України не підлягає застосуванню.
Законом України від 07.07.2011 № 3609-VI «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України»(набрав чинність 06.08.2011 року) підрозділ 10 розділу XX Кодексу доповнено пунктом 11, відповідно до якого штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм пункту 7 цього підрозділу).
Таким чином, санкції за порушення податкового законодавства застосовуються у розмірах, передбачених законодавством, чинним на час винесення відповідного рішення податковим органом, а не на час вчинення податкового правопорушення.
Податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва № 0007661702 було прийнято 13 вересня 2011 року, тобто поза межами періоду, визначеного у п. 7 підрозділу 10 «Інші перехідні положення»розділу ХХ «Перехідні положення»ПК України.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що відповідач при визначенні розміру штрафних санкцій, що підлягають застосуванню до позивача, правомірно керувався положеннями ст. 120 ПК України та не вбачає підстав для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, а тому ухвалене ним судове рішення не можна вважати законним та обґрунтованим.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Судова колегія вважає, що суд першої інстанції невірно застосував норми матеріального права, неповно з'ясував обставини справи, у зв'язку з чим постанова підлягає скасуванню з ухваленням нової про відмову у задоволенні адміністративного позову.
Керуючись ст.ст. 41. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва - задовольнити.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 листопада 2011 року - скасувати.
У задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 -відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя О.Г. Хрімлі
Судді О.М. Ганечко
Н.М. Літвіна
Головуючий суддя Хрімлі О.Г.
Судді: Ганечко О.М.
Літвіна Н. М.