Справа № 1308/833/2012
Провадження № 2/1308/564/2012
04 травня 2012 року Жовківський районний суд Львіської області у складі :
головуючого судді Зеліско Р. Й.,при секретарі Мамедовій Г.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Жовкві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТзОВ "Галенергоресурс" про стягнення заборгованості по заробітній платі
Позивач звернувся до суду з позовом до ТзОВ "Галенергоресурс" про стягнення заборгованості по заробітній платі мотивуючи свої вимоги тим, що з 12 лютого 2008 року він працює у відповідача на посаді юрисконсульта згідно наказу № 12/02 від 12 лютого 2008 року із посадовим окладом у розмірі 1000,00 гривень. Із 1 березня 2009 року його посадовий оклад встановлено у розмірі - 1250,00 гривень.
За період з січня 2010 року по березень 2012 року відповідач не виплатив позивачу заробітну плату в сумі 32500 грн., що є порушенням ч. 1 ст. 115 КЗпП України.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.91 р. ОСОБА_1 право на індексацію своєї заробітної плати в сумі 4500,72 гривень.
За порушення термінів виплати заробітної плати позивач згідно із ст. 2 Закону України "Про індексацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати" від 01 січня 2010 року по 07 березня 2012 року має право на компенсацію втрати частини заробітної плати в сумі 1628.75 гривень. Отже, всього станом на "07" березня 2012 року сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 38629,47 грн. Окрім цього, ОСОБА_1 заподіяно моральну шкоду, оскільки його залишили без винагороди за працю, і поставили у скрутне матеріальне становище та змусили докладати додаткових зусиль для відстоювання своїх прав. Свою моральну шкоду він оцінює у сумі 38629,47 гривень.
На підставі викладеного просить стягнути з ТзОВ «Галенергоресурс»м. Жовква вул. Б. Хмельницького, 35, ЄДРПОУ 31298914, р/р 26000586410001 в ЗАТ КБ «Приватбанк», МФО 325321, ІПН 312989113233 на його користь заборгованість із заробітної плати з урахуванням компенсації та індексації в сумі 38629,47 грн. та моральної шкоди в сумі 38629,47 грн., загальна сума стягнення становить 77259 гривень.
В судовому засіданні позивач свої позовні вимоги викладені у позовній заяві підтримав повністю. Просить позов задоволити.
Представник відповідача подав до суду заперечення з приводу поданого позову, які підтримав також у судовому засіданні у яких зазначив, що заявлені позивачем вимоги не визнає, вважає їх безпідставними, необгрунтованими та такими що не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Для відшкодування відповідачем - ТзОВ «Галенергоресурс»моральної шкоди, завданої Позивачу, останньому необхідно довести:
моральні страждання;
втрати нормальних життєвих зв'язків;
додаткові зусилля для організації свого життя.
Звертає також увагу суду на недобросовісність Позивача стосовно виконання своїх професійних обов'язків. Позивач у спірний період часу фактично не працював в Товаристві, в процесі трудової діяльності неодноразово порушував трудову дисципліну, запізнювався та не виходив на роботу. На вимогу директора відмовлявся надати письмові пояснення щодо прогулів.
Як вбачається з позовних вимог, Позивачем не надано жодних доказів, які б підтверджували наявність заподіяної моральної шкоди, неправомірність дій чи бездіяльності керівництва ТзОВ «Галенергоресурс», наявність причинного зв'язку між такими діями та наслідками, що наступили, а також чим обумовлюється розмір моральної шкоди. Позивач у своїй позовній заяві не навів жодних розрахунків з яких він виходив при здійсненні оцінки розміру моральної шкоди. Щодо заборгованості по заробітній платі, то оскільки Позивач у спірний період часу фактично не працював в Товаристві та не виходив на роботу, то остання такому нарахована не була. Враховуючи вищенаведене, очевидну незаконність та необґрунтованість позовних вимог, недоведеність Позивачем факту заподіяння моральної шкоди у позовних вимогах позивача просить відмовити в повному обсязі.
Оглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, оцінивши докази в їх сукупності суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача до задоволення не підлягають у зв'язку з наступним.
Представник відповідача в судовому засіданні ствердив, що позивач за спірний період часу фактично не працював в ТзОВ «Галенергоресурс» та не виходив на роботу, у звязку з чим у табелі обліку використання робочого часу за даний період часу відмітка-пр (прогул). На підтвердження даного факту наявні довідки про середню заробітну плату за 2010 - 2011 роки з яких вбачається, що за даний період часу усього відпрацьовано 0 днів, середня заробітна плата 0,00 гривень.
Таким чином, позивачем не доведено та судом не здобуто жодних доказів, що в період з січня 2012 по березень 2012 року ОСОБА_1 виходив на роботу, а відтак, у відповідача немає жодних правових підстав для нарахування та виплати заробітної плати позивачу.
Відповідно до ч. 1 ст.. 94 заробітна плата -це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Оскільки позивач -ОСОБА_1 за спірний період часу фактично не працював, а тому заробітна плата йому нарахована не була.
Щодо позовних вимог позивача про стягнення моральної шкоди, то слід зазначити, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Відповідно до ст. 237-1 КЗпП відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Позивачем не надано доказів того, що діями Відповідача йому завдано заявлені моральні страждання та зруйновані, на його думку, нормальні життєві зв'язки, що Позивачем були прикладені додаткові зусилля для організації свого життя, які можуть бути оцінені в розмірі 38 629, 47 грн.
П. 4 Постанови Пленуму ВСУ № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»від 31.03.1995 року передбачає, що у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.
Як вбачається з позовних вимог, Позивачем не надано жодних доказів, які б підтверджували наявність заподіяної моральної шкоди, неправомірність дій чи бездіяльності керівництва ТзОВ «Галенергоресурс», наявність причинного зв'язку між такими діями та наслідками, що наступили, а також чим обумовлюється розмір моральної шкоди.
Відповідно до ч. З ст. 23 ЦК України при визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Позивач у своїй позовній заяві не навів жодних розрахунків з яких він виходив при здійсненні оцінки розміру моральної шкоди.
На підставі вищенаведеного суд приходить до висновку, що у позові слід відмовити в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 10, 57, 60, 212 - 215 ЦПК України, суд
У стягненні з ТзОВ "Галенергоресурс" м. Жовква, вул.. Б. Хмельницького, 35, ЄДРПОУ 31298914, р/р 26000586410001 в ЗАТ КБ «Приватбанк», МФО 325321, ІПН 312989113233 на користь ОСОБА_1 заборгованості із заробітної плати з урахуванням компенсації та індексації в сумі 38629,47 грн. та моральної шкоди в сумі 38629,47 грн. - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Зеліско Р. Й.