Апеляційний суд Кіровоградської області
№ провадження 22-ц/1190/1756/12 Головуючий у суді І-ї інстанції Волошина Н.Л.
Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу Доповідач Чорнобривець О. С.
Іменем України
29.05.2012
колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі:
головуючого судді - Чорнобривець О.С.
суддів - Черненка В.В.
Потапенка В.І.
при секретарі - Животовській С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 03 квітня 2012 року, -
встановила:
У листопаді 2011 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до АК інноваційного банку «Укрсиббанк»про визнання договору надання споживчого кредиту недійсним та відшкодування моральної шкоди.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 06 лютого 2007 року між ним та АКІБ «Укрсиббанк» був укладений договір про надання споживчого кредиту, відповідно до умов якого банк взяв на себе зобов'язання надати позичальнику кредит в іноземній валюті у сумі 24550 швейцарських франків на строк до 06 лютого 2018 року, фактично відповідач отримав суму кредитних коштів у національній валюті - гривні в сумі 96358 грн. 75 коп.. Вважає, що єдиною грошовою одиницею в Україні є гривня, тому укладення договору про надання кредиту у іноземній валюті не відповідає вимогам закону, наслідком чого має бути визнання такого договору недійсним та застосування наслідків недійсності правочину. Крім того, вимогою банка до нього про дострокове повернення кредитних коштів у сумі 17467,51 швейцарських франків, йому завдана моральна шкода, у відшкодування якої просив стягнути на його користь з відповідача 75000.00 грн.
Ухвалою суду від 17січня 2012року до участі у справі у якості відповідача залучений ПАТ „Дельта Банк" , якому на підставі договору купівлі-продажу належить право вимоги за кредитами, зокрема й за кредитом, наданим за договором, що був укладений із позивачем.
Рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 03 квітня 2012 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити.
Заслухавши позивача та його представника, які підтримали доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду у межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, відповідно до ст. 303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Під час розгляду справи, судом встановлено, що 06 лютого 2007 року між АКІБ «Укрсиббанк»та ОСОБА_3 був укладений договір про надання споживчого кредиту № 11115123000, відповідно до умов якого Банк надав шляхом зарахування коштів на поточний рахунок позичальника кредит в іноземній валюті в сумі 24550 швейцарських франків, а ОСОБА_3 зобов'язався їх прийняти та в строк до 06 лютого 2018 року повернути, з урахуванням комісій та процентів у розмірі 8,49% річних за користування кредитом, у відповідності до графіка погашення кредиту. (а.с. 5-8).
З матеріалів справи убачається, позивачем кредитні кошти були отримані, але починаючи із серпня 2009року умови кредитного договору щодо своєчасного погашення кредиту та процентів не виконуються належним чином. Станом на 03 листопада 2011 року розмір заборгованості ОСОБА_3 за договором споживчого кредиту від 06 лютого 2007 року становить 17467, 51 швейцарських франків (а.с. 12), про що позичальник повідомлений відповідно до п. 11.1 Кредитного договору.
Вирішуючи справу, суд дійшов обґрунтованого висновку щодо безпідставності вимог про визнання договору про надання споживчого кредиту недійсним з підстав використання в якості кредитних коштів іноземної валюти.
Статтею 215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною(сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст.203 цього Кодексу.
Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (ч.1 ст.203 ЦК).
Згідно зі статтею 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня. Вказана стаття визначає правовий статус гривні, але не встановлює сферу її обігу, а статтею 192 ЦК передбачено, що іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом. Отже, банк як фінансова установа, отримавши у встановленому законом порядку (статті 19, 47 Закону України "Про банки і банківську діяльність") банківську та генеральну ліцензії на здійснення валютних операцій або письмовий дозвіл на здійснення операцій із валютними цінностями, який до переоформлення Національним банком України відповідних ліцензій на виконання вимог пункту 1 розділу II Закону України від 15 лютого 2011 року № 3024-VI "Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання діяльності банків" є генеральною ліцензією на здійснення валютних операцій, має право здійснювати операції з надання кредитів у іноземній валюті (пункт 2 статті 5 Декрету про валютне регулювання).
Матеріалами справи підтверджується, що на момент укладення договору «Укрсиббанк»мав право на здійснення кредитних операції у валюті/а.с.52,38,49/. Кошти у іноземній валюті закупались на міжбанківській валютній біржі згідно заяви № 1 ОСОБА_3 від 06 лютого 2007 року (а.с. 53-56).
Таким чином, підстави недійсності правочину, передбачені ст.ст.203, 215 ЦК України, відсутні.
Суд першої інстанції повно і всебічно встановив обставини справи, надав їм належну оцінку, правильно застосував норми матеріального права, якими регулюються спірні правовідносини.
Рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому підстав для його скасування немає.
Керуючись ст. 303, п.1 ч.1 ст.307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 03 квітня 2012 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий суддя:
Судді: