Справа № 4-с-88/11
провадження№ 4-с/0545/165/2012
"31" травня 2012 р.
Сніжнянський міський суд Донецької області
в складі :
головуючого судді Радченка В.Є.
при секретарі - Гайтеровій Я.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного Фонду України в м. Сніжне Донецької області до відділу Державної виконавчої служби Сніжнянського міського управління юстиції у Донецькій області про визнання дій державного виконавця відділу ДВС Сніжнянського міського управління юстиції неправомірними, скасування постанови про відкриття виконавчого провадження відносно проведення нарахування і виплати пенсії згідно ЗУ "Про соціальний захист дітей війни",
Позивач звернувся до суду з позовом до відділу ДВС Сніжнянського міського управління юстиції про визнання дій державного виконавця відділу ДВС Сніжнянського міського УЮ неправомірними, скасування постанови про відкриття виконавчого провадження відносно проведення нарахування і виплати пенсії згідно ЗУ "Про соціальний захист дітей війни".
Позов мотивував тим, що постановою Сніжнянського міського суду Донецької області від 01.11.2011 року позов ОСОБА_1 до Управління ПФУ в м. Сніжне про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги за період з 15.06.2011 року по 22.07.2011 року з урахуванням фактично виплачених сум був задоволений.
До управління ПФУ в м. Сніжне надійшла постанова відділу ДВС Сніжнянського міського УЮ про відкриття виконавчого провадження відносно проведення нарахування і виплати пенсії згідно ЗУ "Про соціальний захист дітей війни". Позивач просить скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження відносно проведення нарахування і виплати пенсії згідно ЗУ "Про соціальний захист дітей війни".
До початку судового засідання ОСОБА_1 надав пписьмову заяви, згідно якої просить справу розглянути за його відсутність. Про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Представник УПФУ в м. Сніжне та Відділу ДВС Сніжнянського міського управління юстиції в судове засідання не з*явились, про день та час розгляду справи були повідомлені належним чином, про що свідчать розписки про вручення рекомендованих листів.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 01.11.2011 року даним судом винесено постанову, на підставі якої УПФУ в м. Сніжне зобов'язано здійснити ОСОБА_1 нарахування та виплату підвищення до пенсії за рахунок коштів Державного бюджету України у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, як дитині війни за період з 15.06.2011 року по 22.07.2011року з урахуванням фактично здійсненних виплат.
Постановою державного виконавця відділу ДВС Сніжнянського міського УЮ відкрите виконавче провадження з виконання постанови суду.
Після чого 27.12.2011 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Відповідно до ч.1, 2 ст.181 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або діяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхня права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Згідно ст. 101 КАС України процесуальні строки -це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.
Спірним питанням цієї справи є встановлення наявності порушень підвідомчості виконавчих проваджень з боку відділу державної виконавчої служби Сніжнянського міського управління юстиції, встановленої статтею 21 Закону України "Про виконавче провадження".
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про виконавче провадження"від 21.04.1999 № 606-ХІУ у редакції, яка діє з 09 березня 2011 року примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.
Відповідно до статті 20 Закону України "Про виконавче провадження"виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. У разі якщо боржник є юридичною особою, то виконання провадиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна. Право вибору місця виконання між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії з виконання рішення на території, на яку поширюються їх функції, належить стягувачу.
Згідно пункту 1.5. Інструкції про порядок проведення виконавчих дій, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України № 74/5 від 25 грудня 1999 року (далі за текстом Інструкції), заходами примусового виконання рішень є:
1) звернення стягнення на майно боржника;
2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника;
3) вилучення у боржника і передача стягувачеві певних предметів, зазначених у рішенні;
4) інші заходи, передбачені рішенням.
Відповідно до пункту 4.19.1 Інструкції, якщо в районному (міському) органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень щодо одного й того самого боржника, то вони об'єднуються у зведене виконавче провадження за постановою державного виконавця протягом трьох днів після закінчення строку, даного боржнику для добровільного виконання і на майно боржника накладається арешт у межах загальної суми стягнення, виконавчого збору і можливих витрат на виконавче провадження. До зведеного виконавчого провадження повинні бути приєднані всі інші виконавчі документи, що надходять стосовно стягнень з цього боржника протягом трьох днів після закінчення строку, поданого боржнику для добровільного виконання.
Відповідно до пункту 5.1.1. Інструкції про порядок проведення виконавчих дій та статті 50 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на майно боржника полягає в його виявленні (шляхом надіслання запитів до органів державної податкової інспекції, банків, дорожньої автомобільної інспекції, бюро технічної інвентаризації, нотаріату тощо), описі, арешті, вилученні та примусовій реалізації.
За наявності даних про кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах та на зберіганні в банках чи інших кредитних установах, на них накладається арешт, про що виноситься постанова державного виконавця.
У разі відсутності в боржника коштів та цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається на належне боржникові інше майно.
Стягнення на майно боржника звертається в розмірах і обсягах, потрібних для виконання за виконавчими документами, з урахуванням витрат на виконання та стягнення виконавчого збору.
Згідно із вимогами частини 1 статті 19 Закону України "Про виконавче провадження"державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону:
1) за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення;
2) за заявою прокурора у випадках представництва інтересів громадянина або держави в суді;
3) у разі якщо виконавчий лист надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду в порядку, встановленому законом;
4) в інших передбачених законом випадках. Якщо боржник володіє майном спільно з іншими особами, то стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця.
Згідно із частиною 2 статті 30 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк. Строк здійснення виконавчого провадження не включає час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження на період проведення експертизи чи оцінки майна, виготовлення технічної документації на майно, реалізації майна боржника, час перебування виконавчого документа на виконанні в адміністрації підприємства, установи чи організації, фізичної особи, фізичної особи - підприємця, які здійснюють відрахування із заробітної плати (заробітку), пенсії та інших доходів боржника. Строк здійснення зведеного виконавчого провадження обчислюється з моменту приєднання до такого провадження останнього виконавчого документа.
Відповідно до наявних в матеріалах справи документів, постановою державного виконавця було відкрито виконавче провадження, отже, строк виконання цього виконавчого документу не збіг.
Однак суд зазначає, що статтею 21 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено підвідомчість виконавчих проваджень відділам примусового виконання рішень.
Так, частинами 2 статті 21 цього Закону передбачено, що на відділ примусового виконання рішень управлінь державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головного управління юстиції в області, містах Києві та Севастополі покладається виконання рішень, за якими:
1) боржниками є територіальні підрозділи центральних органів виконавчої влади, місцеві суди, міські, районні або селищні ради чи районні державні адміністрації та їх структурні підрозділи, міські, районні, міжрайонні, інші прирівняні до них прокуратури, військові прокуратури гарнізонів, інші територіальні підрозділи органів державної влади та їх посадові особи;
2) сума зобов'язання становить від трьох до десяти мільйонів гривень або еквівалентну суму в іноземній валюті.
Відповідно до вимог частин 1, 3 статті 21 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади"від 17.03.2011р. територіальні органи центрального органу виконавчої влади утворюються як юридичні особи публічного права в межах граничної чисельності державних службовців та працівників центрального органу виконавчої влади і коштів, передбачених на його утримання, ліквідовуються, реорганізовуються за поданням міністра, який спрямовує та координує діяльність центрального органу виконавчої влади, Кабінетом Міністрів України.
Територіальні органи центрального органу виконавчої влади діють на підставі положень, що затверджуються керівником центрального органу виконавчої влади.
Згідно зі пунктом 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 384/2011, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра соціальної політики України.
Відповідно до пункту 7 Положення, Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Постановою правління Пенсійного фонду України від 30 квітня 2002 р. № 8-2 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 25 лютого 2008 р. № 5-5) затверджено Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах.
Згідно із підпунктом 1.1 цього Положення управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є органами Фонду, підвідомчими відповідно головним управлінням Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему органів Фонду.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про те, що наявними в матеріалах справи документами підтверджено наявність у позивача статусу територіального підрозділу центральних органів виконавчої влади та порушення з боку відповідача підвідомчості виконавчих проваджень, встановленої статтею 21 Закону України "Про виконавче провадження".
Враховуючи зазначене та принципи частини 1 ст. 71 КАС України, згідно яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд дійшов висновку, що позивачем доведено незаконність дій відділу державної виконавчої служби Сніжнянського міського управління юстиції Донецької області, тому позовні вимоги управління Пенсійного фонду України у м. Сніжне повинно бути задоволено у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 3, 8 - 11, 40, 71, 94, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позовні вимоги Управління Пенсійного Фонду України в м. Сніжне до відділу Державної виконавчої служби Сніжнянського міського управління юстиції у Донецькій області про визнання дій державного виконавця відділу ДВС Сніжнянського міського управління юстиції у Донецькій області неправомірними, скасування постанови про відкриття виконавчого провадження відносно проведення нарахування і виплати пенсії згідно ЗУ "Про соціальний захист дітей війни" - задовольнити.
Визнати дії державного виконавця відділу ДВС Сніжнянського міського управління юстиції у Донецькій області неправомірними.
Скасувати постанову відділу Державної виконавчої служби Сніжнянського міського управління юстиції у Донецькій області про відкриття виконавчого провадження відносно проведення нарахування і виплати пенсії ОСОБА_1 згідно ЗУ "Про соціальний захист дітей війни" по справі № 2а-12727/2011.
Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Сніжнянський міський суд. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня її проголошення. В разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
ГоловуючийВ. Є. Радченко