Справа: № 2-а-18093/10 Головуючий у 1-й інстанції: Володько І.С.
Суддя-доповідач: Парінов А.Б.
Іменем України
"28" квітня 2012 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Парінова А.Б.,
суддів: Беспалова О.О., Губської О.А.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу УПФУ в м. Біла Церква Київської області на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 27 грудня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до УПФУ в м. Біла Церква Київської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 27 грудня 2010 року позов задоволено частково за період, починаючи з 01 березня 2010 року.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та постановити нову, якою в задоволенні позову відмовити.
Відповідно до ст. 1832 КАС України апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.
Перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на отримання доплати громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення в розмірі, встановленому ст. 39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Судом встановлено, що позивач має статус потерпілої від наслідків Чорнобильської катастрофи 4-ї категорії, що постійно проживає на території посиленого радіологічного контролю, є непрацюючим пенсіонером, та відповідно до ст. 39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»має право на доплату до пенсії в розмірі однієї мінімальної заробітної плати.
Відповідач здійснював позивачу зазначену соціальну виплату відповідно до постанови Кабміну України у розмірі, меншому ніж той, що встановлений ст. 39, Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що відповідач не в повному обсязі виконав покладений на нього обов'язок щодо нарахування та виплати позивачу доплати до пенсії.
Суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржувану постанову слід скасувати в частині, з огляду на те, що суд першої інстанції при постановлені рішення не правильно визначив період за який необхідно задовольнити позовні вимоги позивача, що призвело до неправильного вирішення питання.
Статтею 99 КАС України встановлено шестимісячний строк для звернення до адміністративного суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Із штампу вхідної кореспонденції Білоцерківського міськрайонного суду Київської області вбачається, що позивач звернулась до суду 13 вересня 2010 року з вимогами про зобов'язання відповідача вчинити дії за період, починаючи з 09 липня 2007 року, тобто поза межами встановленого ст. 99 шестимісячного строку на звернення до суду.
Відповідно до ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, встановлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Суд першої інстанції своєю ухвалою від 17 грудня 2010 року позовні вимоги за період з 09 липня 2007 року по 01 березня 2010 року залишив без розгляду.
Виходячи з викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги за період з 01 березня 2010 року по 12 березня 2010 року включно також підлягають залишенню без розгляду.
Колегія суддів також вважає за необхідне звернути увагу, що пенсія є періодичним платежем, виплата якої, за загальним правилом, не обмежена у часі. Підвищення до пенсії, яке є додатковою виплатою особі, яка визнана такою, що має на нього право, нерозривно пов'язано з виплатою пенсії і також має не визначений у часі граничний термін виплати.
Отже, вирішуючи питання про зобов'язання нарахувати та виплатити відповідні періодичні платежі дітям війни, у разі відсутності спору про право особи на отримання підвищення до пенсії або встановлення такого права в судовому порядку, не можна обмежувати орган, відповідальний за здійснення їх нарахування і виплати, певним часовим проміжком, якщо не відбулося змін у законодавстві.
Однак, 14 червня 2011 року Верховною Радою України прийнято Закон України № 3491-VI «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», який набрав чинності 19 червня 2011 року.
Пунктом 7 ч. 1 цього Закону Прикінцеві положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»доповнено пунктом 4, яким установлено, що у 2011 році норми і положення ст. 39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.
На виконання вимог зазначеного Закону 06 липня 2011 року Кабміном України прийнято постанову №745 «Про встановлення деяких виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», яка набрала чинності 23 липня 2011 року.
Таким чином, до набрання чинності зазначеною постановою Кабінету Міністрів України, тобто до 23 липня 2011 року, застосуванню підлягають положення ст. 39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а починаючи з 23 липня 2011 року виплати, передбачені, зокрема, ст. 39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», повинні здійснюватися в порядку та розмірах, визначених постановою Кабміну «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету»№ 745 від 06 липня 2011 року.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову суду і залишити позовну заяву без розгляду або закрити провадження у справі.
Згідно ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 99, 100, 1832, 197, 198, 202, 205 та 206 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу УПФУ в м. Біла Церква Київської області задовольнити частково.
Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 27 грудня 2010 року скасувати в частині задоволення вимог адміністративного позову за період з 01 березня 2010 року по 12 березня 2010 року включно.
Позовні вимоги ОСОБА_2 за період з 01 березня 2010 року по 12 березня 2010 року включно залишити без розгляду.
В іншій частині постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 27 грудня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Парінов А.Б.
Судді: Беспалов О.О.
Губська О.А.