Справа: № 2а/2518/497/2011 Головуючий у 1-й інстанції: Павленко О.В.
Суддя-доповідач: Губська О.А.
Іменем України
"11" квітня 2012 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Губської О.А.
суддів Парінова А.Б., Беспалова О.О.
розглянувши у письмовому провадженні в м. Києві апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області на постанову Ріпкинського районному суді Чернігівської області від 09 лютого 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області про визнання незаконними дій та стягнення основної та додаткової пенсій, -
Позивач звернувся до суду з позовом про визнання відмову відповідача в проведенні перерахунку та виплаті пенсії неправомірною; зобов'язання відповідача зробити перерахунок та виплатити позивачу доплати до пенсії у відповідності до ст.ст. 39, 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»та надбавки до пенсії, як дитині війни за період з 1.01.2010 р. по 01.12.2010 р.
Ухвалою Ріпкинського районному суді Чернігівської області від 23 грудня 2011 року позовні вимоги в частині вимог позивача про зобов'язання здійснити перерахунок та виплату щомісячної доплати до пенсії за період з 01.01.2010 року по 19.06.2010 року залишено без розгляду, як поданий після закінчення встановленого законом шестимісячного строку для звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав.
Постановою Ріпкинського районному суді Чернігівської області від 09 лютого 2011 року решту позовних вимог задоволено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог позивача.
Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, прийняте в порядку скороченого провадження, то колегія суддів приходить до висновку про розгляд справу у порядку письмово провадження у відповідності до п. 3) ч. 1 ст. 197 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду -без змін з таких підстав.
Суд першої інстанції прийшов до висновку про часткове задоволення позову.
З таким висновком суду колегія суддів погоджується, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є постраждалим внаслідок аварії на ЧАЕС 1 категорії та інвалідом ІІ групи, що підтверджується відповідним посвідченням.
У відповідності до статті 49 Закону пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Згідно ст. 50 зазначеного Закону особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах: інвалідам ІI групи - 100 процентів мінімальної пенсії за віком; інвалідам II групи - 75 процентів мінімальної пенсії за віком; інвалідам III групи, дітям-інвалідам, а також хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу - 50 процентів мінімальної пенсії за віком.
Згідно зі ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по I групі інвалідності - 10 мінімальних пенсій за віком; по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком; по III групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком; дітям-інвалідам - 3 мінімальних пенсій за віком.
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що у даному випадку застосуванню підлягає саме Закон України № 796-ХІІ, а не зазначені постанови Кабінету Міністрів України.
Крім того, з матеріалів справи вбачається що ухвалою суду від 23.12.2011 року у зв'язку з пропущенням позивачем строку для звернення до суду позовні вимоги про стягнення допомоги за період з 01.01.2010 року по 19.06.2010 року залишено без розгляду.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанцій щодо необхідності здійснення виплат у розмірах, визначених Законом № 796-ХІІ.
Відповідно до ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і апеляційним судом відхиляються.
Відповідно до ст. 200 КАС України -суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.
Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області на постанову Ріпкинського районному суді Чернігівської області від 09 лютого 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області про визнання незаконними дій та стягнення основної та додаткової пенсій-залишити без задоволення, а постанову Ріпкинського районному суді Чернігівської області -без змін.
Ухвала апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Губська О.А.
Судді: Парінов А.Б.
Беспалов О.О.