Справа: № 2-9451/10 Головуючий у 1-й інстанції: Примаченко В.О.
Суддя-доповідач: Парінов А.Б.
Іменем України
"28" квітня 2012 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Парінова А.Б.,
суддів: Беспалова О.О., Губської О.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу УПФУ в м. Біла Церква Київської області на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 09 листопада 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до УПФУ в м. Біла Церква Київської області про визнання дій неправомірним та стягнення соціальних виплат, -
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 09 листопада 2010 року позов задоволено.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою в задоволенні позову відмовити.
Відповідно до ст. 197 КАС України апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.
Перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на отримання доплати громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення в розмірі, встановленому ст. 39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Судом встановлено, що позивач має статус потерпілої від наслідків Чорнобильської катастрофи 4-ї категорії, що постійно проживає на території посиленого радіологічного контролю, є непрацюючим пенсіонером, та відповідно до ст. 39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»має право на доплату до пенсії в розмірі однієї мінімальної заробітної плати.
Відповідач здійснював позивачу зазначені вище соціальні виплати відповідно до постанови Кабміну України №836 від 26.07.1996р. «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»у розмірі, меншому ніж той, що встановлений ст. 39 Закону України Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувані дії відповідача у спірних правовідносинах є протиправними, а порушене право позивача підлягає захисту.
Колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу, що пенсія є періодичним платежем, виплата якої, за загальним правилом, не обмежена у часі. Підвищення до пенсії, яке є додатковою виплатою особі, яка визнана такою, що має на нього право, нерозривно пов'язано з виплатою пенсії і також має не визначений у часі граничний термін виплати.
Отже, вирішуючи питання про зобов'язання нарахувати та виплатити відповідні періодичні платежі дітям війни, у разі відсутності спору про право особи на отримання підвищення до пенсії або встановлення такого права в судовому порядку, не можна обмежувати орган, відповідальний за здійснення їх нарахування і виплати, певним часовим проміжком, якщо не відбулося змін у законодавстві.
Однак, 14 червня 2011 року Верховною Радою України прийнято Закон України № 3491-VI «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», який набрав чинності 19 червня 2011 року.
Пунктом 7 ч. 1 цього Закону Прикінцеві положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»доповнено пунктом 4, яким установлено, що у 2011 році норми і положення ст. 39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.
На виконання вимог зазначеного Закону 06 липня 2011 року Кабміном України прийнято постанову №745 «Про встановлення деяких виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», яка набрала чинності 23 липня 2011 року.
Таким чином, до набрання чинності зазначеною постановою Кабінету Міністрів України, тобто до 23 липня 2011 року, застосуванню підлягають положення ст. 39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а починаючи з 23 липня 2011 року виплати, передбачені, зокрема, ст. 39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», повинні здійснюватися в порядку та розмірах, визначених постановою Кабміну «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету»№ 745 від 06 липня 2011 року.
Зі змісту адміністративного позову ОСОБА_2 вбачається, що остання звернулася до суду з вказаним позовом в червні 2010 року в порядку, передбаченому цивільним процесуальним кодексом України.
У зв'язку з ухваленням Конституційним Судом України 09 вересня 2010 року рішення №19-рп/2010 у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов'язаних із соціальними виплатами»дану категорію справ було віднесено до підвідомчості судів адміністративної юрисдикції.
Провадження по справі було відкрито в порядку, передбаченому ЦПК України.
На момент виникнення правовідносин (та вчинення відповідачем дій, що оскаржуються) та звернення позивачем з даним позовом до суду, даний спір підлягав розгляду в порядку цивільного судочинства та строк звернення до суду з таким позовом регулювався ст.. 257 ЦК України та становив три роки.
За час, який сплинув з моменту надходження позову до суду та відкриття провадження у справі до моменту вирішення справи по суті, змінилося законодавче регулювання розгляду даного спору у судах.
При цьому слід враховувати, що звернення особи до 09 вересня 2010 року до місцевого загального суду з позовною заявою в межах строку, визначеного Цивільним процесуальним кодексом України, яка не була розглянута у зв'язку з ухваленням Конституційним Судом України Рішення від 09 вересня 2010 року №19-рп/2010 у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов'язаних із соціальними виплатами», є поважною причиною пропуску строку звернення до адміністративного суду.
За таких обставин, суд першої інстанції прийняв обґрунтоване рішення про задоволення адміністративного позову з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та починаючи з 22 травня 2008 року, зазначивши про те, що позов підлягає задоволенню за вказаний період, з чого вбачається, що строк на звернення до суду поновлено лише в мотивувальній частині постанови.
Враховуючи зміни в законодавчому регулюванні щодо розгляду даної категорії спорів, колегія суддів звертає увагу, що строк на звернення до суду позивачу необхідно поновити.
Зважаючи на те, що суд зазначив про це лише в мотивувальній частині, постанова суду підлягає відповідній зміні.
Виходячи з цього, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанову суду першої інстанції слід змінити.
За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанову суду першої інстанції слід змінити.
Згідно з ст. ст. 198, 201 КАС України, суд апеляційної інстанції змінює постанову суду першої інстанції, якщо правильне по суті вирішення справи чи питання, але з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 197, 198, 200, 205 та 206 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу УПФУ в м. Біла Церква Київської області залишити без задоволення.
Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 09 листопада 2010 року змінити.
Доповнити постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 09 листопада 2010 року абзацом наступного змісту:
«Поновити ОСОБА_2 строк для звернення до суду з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року».
В іншій частині постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 09 листопада 2010 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо її було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі (ч. 5 ст. 254 КАС України) та може бути оскаржене протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Парінов А.Б.
Судді: Беспалов О.О.
Губська О.А.