Справа: № 2-а-50277/11 Головуючий у 1-й інстанції: Бондаренко О.В.
Суддя-доповідач: Парінов А.Б.
Іменем України
"28" квітня 2012 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Парінова А.Б.,
суддів: Беспалова О.О., Губської О.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу УПФУ в м. Біла Церква Київської області на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 28 квітня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до УПФУ в м. Біла Церква Київської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 28 квітня 2011 року позов задоволено за період, починаючи з 01 жовтня року.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою в задоволенні позову відмовити.
Відповідно до ст. 1832 КАС України апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.
Перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на отримання додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі, встановленому ст. 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Судом встановлено, що позивач статус потерпілого від наслідків Чорнобильської катастрофи 4-ї категорії, та відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»має право на додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до 4-ї категорії, в розмірі 15% мінімальної пенсії за віком.
Відповідач здійснював позивачу зазначені вище соціальні виплати відповідно до постанов Кабміну України у розмірі, меншому ніж той, що встановлений ст. 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що відповідач не в повному обсязі виконав покладені на нього обов'язки щодо нарахування та виплати позивачу додаткової пенсії відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу, що пенсія є періодичним платежем, виплата якої, за загальним правилом, не обмежена у часі. Підвищення до пенсії, яке є додатковою виплатою особі, яка визнана такою, що має на нього право, нерозривно пов'язано з виплатою пенсії і також має не визначений у часі граничний термін виплати.
Отже, вирішуючи питання про зобов'язання нарахувати та виплатити відповідні періодичні платежі дітям війни, у разі відсутності спору про право особи на отримання підвищення до пенсії або встановлення такого права в судовому порядку, не можна обмежувати орган, відповідальний за здійснення їх нарахування і виплати, певним часовим проміжком, якщо не відбулося змін у законодавстві.
Однак, 14 червня 2011 року Верховною Радою України прийнято Закон України № 3491-VI «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», який набрав чинності 19 червня 2011 року.
Пунктом 7 ч. 1 цього Закону Прикінцеві положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»доповнено пунктом 4, яким установлено, що у 2011 році норми і положення ст. 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.
На виконання вимог зазначеного Закону 06 липня 2011 року Кабміном України прийнято постанову №745 «Про встановлення деяких виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», яка набрала чинності 23 липня 2011 року.
Таким чином, до набрання чинності зазначеною постановою Кабінету Міністрів України, тобто до 23 липня 2011 року, застосуванню підлягають положення ст. 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а починаючи з 23 липня 2011 року виплати, передбачені, зокрема, ст. 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», повинні здійснюватися в порядку та розмірах, визначених постановою Кабміну «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету»№ 745 від 06 липня 2011 року.
Суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржувану постанову слід скасувати в частині задоволення вимог адміністративного позову за період з 01 жовтня 2010 року по 06 жовтня 2010 року, оскільки суд першої інстанції при постановлені рішення безпідставно задовольнив вимоги в цій частині.
Статтею 99 КАС України встановлено шестимісячний строк для звернення до адміністративного суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Із штампу вхідної кореспонденції Білоцерківського міськрайонного суду Київської області вбачається, що ОСОБА_2 звернувся до суду 06 квітня 2011 року, при цьому не просив поновити строк на звернення до суду.
Зі змісту адміністративного позову вбачається, що позивач звернувся до суду з вимогами про зобов'язання відповідача вчинити дії за період, починаючи з 01 жовтня 2010 року, тобто поза межами встановленого ст. 99 шестимісячного строку на звернення до суду.
Відповідно до ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, встановлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Виходячи з цього, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги за період з 01 жовтня 2010 року по 06 жовтня 2010 року підлягають залишенню без розгляду.
Відповідно до ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 100, 1832, 198, 202, 205 та 207 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу УПФУ в м. Біла Церква Київської області задовольнити частково.
Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 28 квітня 2011 року скасувати в частині зобов'язання УПФУ в м. Біла Церква Київської області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_2 додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі, встановленому ст. 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 01 жовтня 2010 року по 06 жовтня 2010 року.
Позовні вимоги ОСОБА_2 за період 01 жовтня 2010 року по 06 жовтня 2010 року залишити без розгляду.
В іншій частині постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 28 квітня 2011 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо її було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі (ч. 5 ст. 254 КАС України) та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Парінов А.Б.
Судді: Беспалов О.О.
Губська О.А.