Справа: № 2а-7744/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Федорчук А. Б.
Суддя-доповідач: Кузьменко В. В.
Іменем України
"26" квітня 2012 р. м. Київ
колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Кузьменко В. В.,
суддів Василенка Я. М., Степанюка А. Г.,
при секретарі Масон Н. Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська торгово-агропромислова компанія»до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби, за участі Прокуратури м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення, за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.09.2011 року, -
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, за участі Прокуратури м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення від 19.04.2011 року №0000167225/0.
Свої вимоги мотивував тим, що відповідачем неправомірно визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, так як позивачем дотримано всіх вимог податкового законодавства.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.09.2011 року позов задоволено повністю.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального права та винести нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
В засідання з'явився представник апелянта, наполягав на задоволенні апеляційної скарги. Представник позивача просив залишити постанову суду першої інстанції без змін.
В судовому засіданні задоволено клопотання представника відповідача, щодо здійснення процесуального правонаступництва, а саме: Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва на Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, перевіривши матеріали справи, доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з того, що формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість на підставі виписаних податкових накладних контрагентів є правомірним та повністю відповідає вимогам чинного законодавства. Відтак, висновок відповідача про завищення позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість є необґрунтованим.
Колегія суддів погоджується з таким висновком виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем проведено невиїзну документальну перевірку з питання правильності нарахування та своєчасності сплати позивачем до бюджету податку на додану вартість при взаєморозрахунках з ТОВ "Імперія-Трейд", ТОВ «Промтек-Холдінг», ТОВ «Антарес Р»за грудень 2007 року по листопад 2009 року, правильності обчислення заявленого до відшкодування з бюджету ПДВ за період квітень, травень, липень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2009 року та березень, квітень 2010 року.
За результатами перевірки складено акт від 06.04.2011року, відповідно до якого встановлено порушення позивачем підпункту 7.2.3 пункту 7.2 та підпункту 7.7.1 п. 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого завищено від'ємне значення в розмірі 3397405,00 грн.
На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 19.04.2011 року №0000167225/0 яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 12795888,51 грн.
Встановлено, що між позивачем та ТОВ "Промтек-Холдінг" укладено договір №17 від 27.11.2007 року, відповідно до якого позивач придбав сільськогосподарську продукцію (горіх волоський та насіння гарбуза) на загальну суму 20384430,70 грн. в т.ч. ПДВ -3397405,12 грн., що підтверджується видатковими накладними за грудень 2007 року.
Придбав сільськогосподарську продукцію (шипшина сушена, чорнослив сушений, горіх волоський, насіння гарбуза, тощо) на загальну суму 3943047,60 грн., в т. ч. ПДВ -657174,60 грн., що підтверджується видатковими накладними за січень 2008 року.
Крім того, придбано сільськогосподарську продукцію (шипшина сушена, чорнослив сушений, горіх волоський, насіння гарбуза, тощо) на загальну суму 8170123,14 грн., в т. ч. ПДВ -1361687,69 грн., що підтверджується видатковими накладними за лютий 2008 року та сільськогосподарську продукцію (шипшина сушена, чорнослив сушений, горіх волоський, насіння гарбуза, тощо) на загальну суму 7338756,72 грн., в т. ч. ПДВ -1223126,12 грн., що підтверджується видатковими накладними за березень 2008 року.
Зобов'язання сторін за вказаним договором були виконані належним чином, що підтверджується податковою накладною, видатковими накладними, платіжними дорученнями та виписками з банківських рахунків.
Між позивачем та ТОВ «Антарес Р»укладено договір від 01.10.2008 року купівлі сільськогосподарської продукції на загальну суму 15000000,00 грн. в т. ч. ПДВ -2500000,00 грн.
Зобов'язання сторін за договором були виконані належним чином та підтверджуються податковою накладною, видатковими накладними та платіжними дорученнями, виписками з банківських рахунків.
Крім того, між позивачем та ТОВ «Імперіал-Трейд»укладено договір від 12.10.2009 року купівлі сільськогосподарської продукції. Позивачем отримано в жовтні 2009 року горіх волоський та насіння гарбуза на загальну суму 3813000,06 грн., в т. ч. ПДВ -635500,01 грн., в листопаді 2009 року горіх волоський та насіння гарбуза на загальну суму 10059001,08 грн., в т. ч. ПДВ -1676500,18 грн., в грудні 2009 року горіх волоський та насіння гарбуза на загальну суму 23939347,26 грн., в т. ч. ПДВ -3989891,21 грн.
Відвантаження продукції підтверджується видатковими накладними.
Так, відповідно до п.п. 7.7.1 п. 7.1 ст. 7 Закону сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
Згідно з п. 1.7. Закону, податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
У разі коли за результатами звітного періоду сума, визначена згідно з п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону, має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації.
Відповідно до п. 1.8 ст. 1 Закону бюджетне відшкодування -це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.
Податкова накладна є єдиною підставою для визначення сум податкового кредиту, оскільки тільки цей документ підтверджує одну з подій, що її здійснено покупцем: чи то оплату покупцем товару чи отримання товару від продавця, що є підставою для виникнення податкових зобов'язань з податку на додану вартість.
Відповідно до листа ВАСУ від 02.06.2011 року, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясувати, зокрема, рух активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.
Правовідносини між позивачем та його контрагентом підтверджуються копіями видаткових накладних та рахунків-фактур.
Закон України «Про податок на додану вартість»передбачає тільки один випадок не включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) -це не підтвердження таких сум податковими накладними чи митними деклараціями.
На момент здійснення господарських операцій контрагенти позивача були платником ПДВ, мали свідоцтво платника податку та право виписувати податкові накладні.
Відповідно до установчих документів, основним видом діяльності позивача є закупівля сільськогосподарської продукції з її подальшим перепродажем, переважно на експорт.
Встановлено, що продукція, яка закупалась позивачем у вищевказаних контрагентів була експортована за межі України згідно контрактів.
Для зберігання продукції Позивач мав складські приміщення на підставі відповідних договорів оренди. Для перевезення вантажів укладено договори оренди транспортних засобів.
Крім того, постачання придбаної продукції на експорт підтверджується міжнародними товарно-транспортними накладними, вантажними митними деклараціями, інвойсами та іншою супровідною документацією. Вказана документація має відбитки митниць про митне оформлення та перетин кордону вказаною продукцією, що свідчить про реальну наявність продукції, яка закуповувалась підприємством позивача та в подальшому постачалась на експорт.
Колегія суддів зазначає, що порушення контрагентом вимог законодавства про оподаткування не може призводити до недійсності всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації такої юридичної особи до моменту виключення її з державного реєстру, та не позбавляє правового значення видані за цими господарськими операціями податкові накладні.
Тобто, доводи відповідача не є підставою для позбавлення покупця права на відшкодування ПДВ, якщо він виконав усі передбачені законом умови отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру заявленого податкового кредиту.
Крім того, колегія суддів вважає за доцільне зазначити, що відповідно до ч. 2 ст. 8 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини»суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У рішенні Європейського Суду з прав людини від 22.01.2009 року у справі «Булвес»АД проти Болгарії (заява №3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДА, який нараховується у ланцюгу поставок, або вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки для отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.
Таким чином, апелянтом не було надано вагомих доказів на підтвердження вимог апеляційної скарги, а висновки суду першої інстанції є такими, що відповідають вимогам закону і доводами апеляційної скарги не спростовуються.
Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 8 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо задоволення позову, через що постанову суду першої інстанції слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 8, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.09.2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська торгово-агропромислова компанія»до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби, за участі Прокуратури м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення -залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.09.2011 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, тобто з 27.04.2012 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: В. В. Кузьменко
Судді: Я. М. Василенко
А. Г. Степанюк
Повний текст ухвали виготовлено 27.04.2012 року.
Головуючий суддя Кузьменко В. В.
Судді: Василенко Я.М
Степанюк А.Г.